Якщо правоохоронці зацікавилися клієнтами

Чи варто відповідати на запити правоохоронців щодо конфіденційної інформації про клієнтів?

Сьогодні важко знайти рітейл-компанію, яка б не мала своєї бонусної програми. Більшість таких програм пов’язані зі збором даних про клієнтів. І дуже часто правоохоронні органи проявляють цікавість до таких даних, і на адресу компанії починають надходити різноманітні запити слідчих.

Слідчі використовують такі запити для збору інформації у кримінальних провадженнях. І за змістом запити переважно бувають такими: “Чи є громадянин Х учасником вашої бонусної програми? Якщо є, то дайте його номер телефону. А ще електронну адресу, місце проживання. А ще скажіть, що він у вас купував. А якщо не надасте інформацію, то ми прийдемо до вас з обшуком”.

Одні компанії за весь час своєї роботи не бачили жодного такого запиту, а інші отримують їх десятками щотижня. Саме ці підприємства повинні вирішити для себе, чи варто відповідати на запити слідчого.

Чи можна не надавати інформацію? Так, можна. Дуже часто правоохоронці просять надати інформацію про клієнта компанії, посилаючись на ст. 93 Кримінального процесуального кодексу України. Ця стаття дає право слідчому або прокурору вимагати інформацію під час розслідування у рамках кримінального провадження. Однак жоден нормативно-правовий акт не передбачає відповідальності за ненадання інформації на запит слідчого.

Є ще один важливий нюанс, яким нехтують правоохоронці. Персональні дані фізичної особи відносять до таємниці, яку мають охороняти закон і, власне, правоохоронці. Тому доступ до такої інформації передбачає спеціальну процедуру. Слідчий може отримати доступ до персональних даних особи, лише якщо доведе у суді, що ця інформація має виключне доказове значення у кримінальному провадженні. Лише після отримання ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів, правоохоронці можуть вимагати надати персональну інформацію.

Тепер, враховуючи відсутність реальної відповідальності, напевно, руки так і сверблять викинути лист слідчого у смітник? Але не потрібно це робити одразу. Серед тисяч однотипних запитів, може трапитися принаймні один, на який варто відповісти, аби не напроситися на обшук. Тому кожен запит потрібно проаналізувати та визначити потенційні ризики.

Часто відмовитися від надання інформації можна з формальних причин: невірно вказана адреса чи адресат, немає номеру кримінального провадження. Якщо після аналізу запиту ви вирішили, що правоохоронці неправомірно просять надати персональні дані клієнта, можете обрати один із таких варіантів дій:

1

Надати слідчому відповідь у форматі “запитувана вами інформація містить персональні дані, а тому не може бути надана. Інформація, яка містить персональні дані, надається виключно на підставі ухвали суду”. У такому випадку ймовірність проведення обшуку досить низька.

Плюси: компанія не розголосить персональні дані свого клієнта, збереже репутацію, кількість запитів правоохоронців істотно зменшиться.

Мінуси: ви не станете друзями зі слідчим і до вас можуть прийти з ухвалою про тимчасовий доступ до речей та документів.

2

Надати слідчому всю інформацію про вашого клієнта у найкоротші терміни. Після цього ще зателефонувати і відзвітувати.

Плюси: можливо, ви потоваришуєте зі слідчим, і потім зможете хвалитися друзям “зв’язками в органах”.

Мінуси: ваша компанія перетвориться на “адресне бюро”, і такі запити будуть надходити постійно, тому доведеться найняти “спеціаліста із запитів”. Також зважте на те, що вас можуть притягнути до відповідальності за розголошення персональних даних.

3

Викинути запит у смітник і продовжити займатися своїми справами.

Плюси: не розголосите персональні дані свого клієнта, збережете репутацію, не доведеться наймати “спеціаліста із запитів” і зекономите на папері і чорнилах.

Мінуси: слідчий зможе використати ваше мовчання для отримання ухвали про проведення обшуку.

Кожен вирішує сам, що робити з подібними запитами. Якщо ваш бізнес повністю прозорий і вам важливо зберегти репутацію в очах клієнтів, то можете не відповідати на запит. І, будьте впевнені, правоохоронці і так знайдуть причину завітати до вас “на чашку кави”.

 

Статтю опубліковано на сайті “Новое время”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *