Закупівлі по-новому: 10 новинок Закону України «Про публічні закупівлі»

19 квітня почали діяти зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), прийняті ще у вересні минулого року. Закон вкотре вдосконалює процедури проведення публічних торгів та знову змушує як замовників, так і учасників пристосовуватися до чергових змін.

Тому у цій статті ми розкажемо про основні нововведення Закону та спробуємо розібратись як саме з ними працювати.

  1. Спрощена закупівля застосовується при закупівлі на суму 50 тис грн або більше, але менше межі, що встановлена для конкретного замовника. Зазначена процедура фактично є удосконаленою допороговою закупівлею. Однак, тепер усі спрощені закупівлі мають проводитися через електронну систему. Крім того, така закупівля складається з окремих етапів та проводиться і застосуванням електронного аукціону. !!! Хоча є виключення. Дозволяється придбання товарів, послуг, робіт без застосування спрощеної процедури в межах від 50 тис грн і до порогу у тих самих випадках, які раніше були передбачені для переговорної процедури з певними особливостями:
  • нагальна потреба у такій закупівлі може бути викликана оскарженням рішень замовника після оцінки тендерних пропозицій учасників, а також розірванням договору з вини учасника. При цьому, закупівля поза спрощеною процедурою у такому випадку допускається в обсязі не більше 20 % вартості тендеру/суми договору;
  • тепер можна закуповувати усі послуги з адвокатської діяльності;
  • якщо закупівля товарів здійснюється з використанням електронного каталогу;
  • якщо закупівля товарів і послуг здійснюється у підприємств громадських організацій осіб з інвалідністю.

За наявності однієї з цих підстав Замовник зобов’язаний лише оприлюднити звіт про договір про закупівлю.

Якщо вам потрібна консультація щодо нових правил здійснення публічних закупівель, звертайтесь до нас за допомогою

2. Електронний каталог – така собі альтернатива проведенню спрощених закупівель. Хоч спрощені закупівлі і здійснюються швидше, аніж понадпорогові, на їх проведення все одно знадобиться час. Натомість новий Закон пропонує здійснювати допорогові закупівлі також через електронний каталог. У такому випадку закупівля здійснюється майже як в інтернет-магазині. Замовник заходить в електронний каталог, обирає категорію товару, потім обирає серед запропонованих постачальників та робить замовлення. Після отримання відповіді постачальника система самостійно формує звіт про укладений договір, замовнику необхідно лише внести деталі договору.

! Структура, порядок формування та використання електронних каталогів визначаються Кабінетом Міністрів України. Наразі такий Порядок ще не прийнятий. Тому деталі про роботу е-каталогів дізнаємося пізніше.

3. Виправлення помилок. Така можливість з’явилася лише щодо інформації, яка підтверджує відповідність учасника кваліфікаційним критеріям або права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю та за умови виявлення таких недоліків замовником. У такому випадку учаснику надається 24 години на виправлення помилок з моменту публікації замовником вимоги про усунення помилок. Як і раніше, помилки, самостійно виявлені учасником, мають бути виправлені до кінця строку для подання тендерних пропозицій.

!!! Цікавою є ситуація, коли замовник не виявив помилки і не повідомив про це учасника, а у подальшому відхилив таку пропозицію. Як діяти? Закон не регулює такі ситуації. Будемо чекати позиції АМКУ.

4. Прощавай, тендерний комітете! Не поспішайте радіти або панікувати. Закон встановлює перехідний період. Зокрема, до 01.01.2022 утворення тендерного комітету ще дозволяється. У подальшому всі закупівлі має проводити уповноважена особа. Слід зазначити, що уповноважена особа може здійснювати свою діяльність лише на підставі трудового договору або розпорядження замовника (якщо така особа вже є працівником замовника).

5. Торги з обмеженою участю – нова конкурентна процедура. Проводиться у тому випадку, коли кваліфікацію учасників потрібно здійснити попередньо до проведення аукціону. Така процедура може проводитись лише якщо вартість закупівлі перевищує суму еквівалентну 133 тисячам євро – для товарів і послуг та 5 150 тисячам євро – щодо робіт.

!!! Зазначеною процедурою можна бути скористатись лише з 19.10.2020.

 

6. Аномально низька ціна – одне з нових понять Закону. Вона може бути визначена у двох випадках:

  • якщо ціна є меншою на 40 % або більше від середньоарифметичного значення ціни тендерних пропозицій інших учасників на початковому етапі аукціону.
  • якщо ціна є меншою на 30 % або більше від наступної ціни тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону.

При цьому, якщо учасник обґрунтує таку ціну протягом одного робочого дня з дня проведення аукціону, замовник може прийняти таку пропозицію. Таке обґрунтування надається в довільній формі.

7. Вартість життєвого циклу – новий критерій оцінки тендерних пропозицій. Він являє собою суму вартості предмета закупівлі та витрат під час його використання. Цей критерій може використовуватись там де у замовника можуть виникнути додаткові витрати. Такі витрати можуть бути пов’язані з: використанням предмета закупівлі, зокрема споживанням енергії та інших ресурсів; технічним обслуговуванням; збором та утилізацією товару (товарів); впливом на навколишнє середовище.

8. Фінансова спроможність серед переліку кваліфікаційних критеріїв. Зазначений критерій не є новим, він був присутній ще у законі «Про здійснення державних закупівель». Суть цього критерію полягає у забезпеченні впевненості замовника у прибутковості учасника та можливості покриття ним витрат, пов’язаних з виконанням договору. Наразі закон прямо встановлює, що фінансова спроможність обов’язково має бути підтверджена фінансовою звітністю, тобто учасник має надати баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал (для підприємств, які ведуть спрощений бухгалтерський облік – лише баланс та звіт про фінансові результати). Слід згадати, що фізичні особи-підприємці не подають фінансову звітність, а тому не зможуть взяти участі у торгах у випадку встановлення такого критерію. Водночас, саме замовник вирішує встановлювати цей критерій чи ні. Виключенням є торги з обмеженою участю. У такому випадку застосовуються усі чотири критерії, передбачені Законом.

9. Нові тарифи при оскарженні закупівлі. Тепер на ціну скарги впливає не лише предмет закупівлі (товари, послуги чи роботи), а й етап на якому відбувається оскарження.

Якщо учасник оскаржує умови тендерної документації, кваліфікаційні критерії або будь-які рішення замовника, прийняті до кінця строку подання пропозицій, вартість такої скарги становить 0,3 % від вартості предмета закупівлі, але не менше 2 тис грн та не більше 85 тис грн. При оскарженні рішень, які прийняті вже після розкриття тендерних пропозицій справляється плата у розмірі 0,6 %  від вартості предмета закупівлі, але не менше 3 тис. грн та не більше 170 тис. грн.

Детальніше про розрахунок вартості скарги, порядок її сплати та повернення скаржнику можна прочитати у постанові Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 292.

10. Відповідальність керівника замовника. Якщо раніше ст. 16414 КУпАП встановлювала відповідальність за такі порушення як: здійснення закупівлі без застосування визначених законодавством процедур; оцінка пропозицій не за критеріями та методикою оцінки; укладення з переможцем торгів договору за цінами і обсягами, що не відповідають вимогам документації тощо, то тепер ст. 16414 КУпАП значно доповнено. З’явилась відповідальність за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення спрощених закупівель, невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню або ж відхилення на підставах, не передбачених законом тощо.

Крім того, з’явилась відповідальність керівника замовника: за невиконання рішення АМКУ та укладення договорів до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель.

Слід зазначити, що і суми штрафів значно змінилися. Якщо раніше штрафи для членів тендерного комітету встановлювались у межах від 11 900 до 25 500 грн, то наразі мінімальний штраф становить 1700 грн, а максимальний – 85 000 грн. Що стосується відповідальності керівника замовника, то тут штраф варіюється від 34 000 до 170 000 грн. 

!!! Важлива інформація для тих, хто розпочав закупівлю до введення в дію вищезазначених змін або має діючий договір:

Здійснення закупівель, розпочатих до 19.04.2020, а також виконання та внесення змін до договорів, укладених до цієї дати, проводиться відповідно до порядку, що діяв до введення в дію нового Закону.

Висновки: У цій статті ми зазначили лише основні зміни, внесені законом № 114-IX. Слід звернути увагу, що Закон також змінив раніше встановлені строки. Наприклад, строк публікації інформації про договір збільшено до 3 робочих днів у порівнянні з 1 робочим днем як було раніше. Також замовнику надано можливість збільшити строк на укладення договору до 60 днів. Крім того, змінилася процедура оскарження закупівель та окремі особливості укладення та внесення змін до договорів.

Безперечно, знадобиться час на освоєння усіх цих змін. Тому якщо у Вас вже виникли запитання чи потрібна допомога, ми з радістю розповімо про окремі нюанси проведення закупівель «по-новому».

Якщо вам потрібна консультація щодо нових правил здійснення публічних закупівель, звертайтесь до нас за допомогою

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Кількість оцінок: 9 середня: 4,89 з 5)
Loading...