В ЗМІ часто можна почути про те, що уряд бореться з неоформленими працівниками, а Держпраці штрафує бізнес. Дійсно, для того щоб не платити податки, деякі роботодавці не оформляють працівників, а коли приходить перевірка контролюючих органів – намагаються викрутитись різними способами.

Зазвичай вони заявляють, що працівники оформлені за цивільним договором, перебувають на випробувальному терміні або стажуються. Однак і до таких працівників існують вимоги щодо їхнього правильного оформлення. 

Раніше ми писали про оскарження штрафів Держпраці, а також про договори із працівниками у ресторанному бізнесі, а тепер поговоримо про те, чому Держпраці штрафує бізнес. 

Чому взагалі штрафують бізнес?

Кодекс законів про працю забороняє допускати працівників до роботи без укладення трудового договору. Коли з Держпраці приходить перевірка та виявляє на підприємстві працівника, в якого не укладений трудовий договір – роботодавець буде змушений заплатити штраф у розмірі 10 мінімальних заробітних плат (сьогодні це 60 000 грн) за кожного неоформленого працівника. 

Не зважаючи на це, бізнес все рівно не оформляє працівників, оскільки це: дорого – платити податки; складно  – з точки зору адміністрування, особливо для малого бізнесу; а інколи самі працівники цього не хочуть – мають борги або не хочуть втратити право на субсидію. 

Щоб встановити чи має право певна особа бути на вашому підприємстві, інспектори Держпраці  просять надати документи, які підтверджують трудові відносини. 

Такими документами є: трудовий договір, наказ чи розпорядження директора про прийняття на роботу, а також повідомлення до органів ДПС про прийняття працівника на роботу. Слід зазначити, що повідомлення ДПС має бути надіслано за день до фактичного допуску працівника до роботи, тому сказати що працівник щойно вийшов на роботу – не вийде і інспектор все рівно зможе накласти штраф.

Як бізнес намагається обійти вимогу щодо офіційного працевлаштування?

Цивільно-правові договори.

Одним з варіантів заміни трудових відносин, є укладення з працівниками цивільно-правового договору (ЦПД). В такому випадку відносини між працівником і роботодавцем регулюються не Кодексом законів про працю, а Цивільним кодексом та укладеним договором. Укладати ЦПД можна тоді, коли з покладених на працівника робіт виокремлюється конкретний результат. Перевагою ЦПД є також те, що податки нараховуються на суму виплаченої винагороди, а не мінімальну заробітну плату, це дуже вигідно для разових робіт. Крім того, про укладення ЦПД не потрібно повідомляти податкову. 

Нижче наводимо ознаки ЦПД:

  • Основна причина укладення ЦПД – виконання певної роботи (збір певної кількості овочів/фруктів) або досягнення певного результату (підготовка юридичного висновку за обставинами справи). Тому у договорі краще вказати конкретно, чого ви очікуєте від виконавця.
  • Організація роботи повністю покладається на виконавця робіт за ЦПД, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку. Саме тому у ЦПД взагалі не варто писати про його підпорядкування та про робочий час з 9 до 18 годин. 
  • Оплата виконавцю здійснюється за конкретно виконану роботу.

Звичайно, укладення ЦПД не є порушенням трудового законодавства і під час перевірки Держпраці їх можна надати інспектору. Проте перевіряючі досить скептично ставляться до таких договорів і все рівно можуть накласти штраф, а Вам доведеться доводити свою правоту у суді. Крім того, важливо чи підтвердить працівник інформацію викладену в договорі. 

Неоформлені працівники на випробувальному терміні.

Дуже часто, коли Держпраці виявляє неоформлених працівників, роботодавець вказує що цей працівник на випробовуваному терміні і тому він офіційно не працевлаштований. Дійсно, законом передбачено право роботодавця встановити випробувальний термін для працівника при укладенні трудового договору. 

Проте, при проходженні випробувального терміну до працівника застосовуються всі ті ж процедури, як і при прийомі на роботу. 

Тобто, на підтвердження наявних трудових відносин з працівником, що перебуває на випробувальному терміні треба надати: трудовий договір, наказ чи розпорядження директора про прийняття на роботу, повідомлення до органів ДПС про прийняття працівника на роботу.

Неоформлене стажування.

Також бувають випадки, коли інспектори зустрічають на підприємстві неоформленого працівника, а роботодавці вказують про те, що працівник стажується, а тому з ним можна не підписувати трудовий договір.

Частково вони праві – при проходженні стажування трудовий договір не укладається. Однак інспектору Держпраці при перевірці, роботодавець повинен надати такі докази проходження працівником стажування: договір про стажування; індивідуальна програма стажування; наказ про проходження стажування. 

В наказі обов’язково зазначаються строки і місце проходження стажування (структурний підрозділ), спеціальність (кваліфікація) або професія (кваліфікаційний рівень) стажиста, режим стажування, а також його керівник.

Також не кожен може бути стажистом. Чинне законодавство передбачає стажування тільки двох категорій працівників: студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію та безробітні, які проходять професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації. 

Отже, якщо ви вже вирішили не оформляти своїх працівників за традиційним трудовим договором – зробіть це правильно: підготуйте всі необхідні документи, і в разі необхідності надайте їх перевіряючому. 

Якщо ж Держпраці вирішили накласти штраф за неоформлених працівників – ви завжди можете звернутись за допомогою до наших спеціалістів. Залишайте номер і ми зателефонуємо.