Війна впливає на усі без винятку сфери життя суспільства. А коли змінюються обставини, то неминучі і зміни в законодавстві. За останні півроку законодавець неодноразово вносив зміни і в кримінальний процес та кримінальний закон.
Зміни відбуваються і у роботі бізнесу, контролюючих та правоохоронних органів. Що стосується правоохоронців, то їх пріоритети окреслені керівниками відповідних органів. Принаймні я читав бачив доволі об’ємні інтерв’ю керівника Бюро економічної безпеки та Генерального прокурора, які дають змогу зрозуміти фокус роботи правоохоронних та антикорупційних органів.
Читайте також: Як скасувати арешт на рахунки у банку у кримінальному провадженні?
Також точково картинку можна побачити, виходячи із поточних запитів бізнес-клієнтів щодо чергових запитів правоохоронців, питань на допитах, тимчасових доступів до документів та обшуків.
Що активно розслідують та шукають правоохоронці зараз, які актуальні ризики для топ-менеджерів?
Кримінальні провадження щодо фінансування тероризму
Провідну роль у розслідуванні грає Бюро економічної безпеки. Потенційні підозрювані – це топ-менеджери бізнесу, які прямо чи опосередковано, чи взагалі не пов’язані з рф.
БЕБ часто анонсує чергові арешти активів пов’язаного з рф бізнесу. В анонсах йдеться про фінансування тероризму. Однак, якщо проаналізувати опубліковані ухвали про арешт в реєстрі судових рішень, усі подібні провадження відкриті за ст.212 КК – ухилення від сплати податків. При цьому обґрунтування зазвичай не підкріплені доказами, принаймні суди у рішеннях на такі докази не посилаються.
Суди у переважній більшості задовольняють клопотання правоохоронців, а апеляційні інстанції залишають рішення судів першої інстанції в силі. Якщо дійсно кінцевим вигодонабувачем є рф, їх фізичні чи юридичні особи, то питань щодо правильності арештів не виникає.
Але основні ризики у таких ситуаціях – це отримати ярлик бізнесу, що фінансує тероризм, якщо це не відповідає дійсності і якщо ніяких прямих і опосередкованих зв’язків з рф не було. Правоохоронці можуть грати на цьому, а ми розуміємо, що за такими звинуваченнями слідують арешти активів у фактовому провадженні, обшуки в офісах та житлі топ-менеджерів, блокування рахунків, допити керівництва компанії. Такі ситуації також можуть виникнути, наприклад якщо контрагент компанії має пов’язаність з рф, або якщо юридична особа немає ніякого зв’язку з рф, однак має ділові відносини з такими компаніями.
У такому випадку потрібно розуміти, що основний тягар доказування непов’язаності з рф чи з компаніями, які могли із ними працювати лягає на керівництво компанії. Основна робота захисту – це спільно з топ-менеджерами зібрати доказову базу, яка підтверджує легальну роботу компанії, відсутність будь-яких зв’язків з рф, прозорість роботи для контролюючих органів.
Як і раніше, переважно кримінальні провадження є фактовими, а доказувати відсутність фінансування тероризму доведеться на допитах. Під час допиту потрібно надавати зібрану доказову базу на підтвердження своєї позиції.
Щоб убезпечити бізнес та топ-менеджерів від таких ризиків, необхідно уважно перевіряти контрагентів та їх зв’язки.
Читайте також: Тренінги для компаній. Як захиститися під час обшуку
Кримінальні провадження щодо компаній, які беруть участь у публічних закупівлях
Провідну роль у розслідуванні грає Національна поліція України, НАБУ і БЕБ. Потенційні підозрювані – це 1) топ-менеджери бізнесу, компанії яких беруть участь у публічних закупівлях, 2) керівники компаній замовників, та 3) відповідальні за закупівлі особи. Ця категорія була активна і до 24.02.2022, однак отримала свою специфіку зараз.
28.02.2022 Кабмін прийняв Постанову № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану», яка надала можливість замовникам проводити процедури закупівлі/спрощені закупівлі без дотримання умов, визначених Законом України «Про публічні закупівлі», шляхом укладення прямого договору з постачальником.
Крім того, Постанова дозволяє не включати закупівлі до річного плану не оприлюднювати звіт про закупівлю, договір, а також всі додатки та зміни до нього, до припинення чи скасування воєнного стану. Після припинення чи скасування, документи та звіти мають бути опубліковані протягом 70 днів. Вимога щодо оприлюднення не застосовується до договорів, які містять інформацію з обмеженим доступом.
Враховуючи це, правоохоронці спрямовують свою увагу на замовників та постачальників, і відкривають провадження за ст.191 КК – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Ця лінія відповідає загальному меседжу керівників правоохоронних органів про необхідність наповнення бюджету.
У фактових провадженнях правоохоронці реалізовують арешти активів, проводять обшуки в офісах та житлі топ-менеджерів, блокують рахунки, проводять допити керівництва компанії, відповідальних за закупівлю осіб, керівництва замовників закупівлі. Як зазвичай, шукають завідомо невигідні умови для замовника, пов’язаність переможця із замовником, «відкати», завищення цін тощо.
У такому випадку правоохоронцям необхідно довести, що процедура закупівлі прозора і виключає будь-яку корупційну складову. Для цього захист має 1) підтвердити, що поставка товарів, послуг відбулась за ринковими цінами; 2) обґрунтувати законність проведення процедури, за необхідності пояснити слідчому усю процедуру закупівлі і показати її відповідність нормам, прописаним в Закону України «Про публічні закупівлі» та Постанові № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» від 28.02.2022.
Якщо у правоохоронців є припущення про корупційну складову закупівлі, потрібно вивчити, на чому базуються такі припущення та спростувати їх, за можливості – не тільки свідченнями, а й документально.
Оскільки кримінальні провадження є фактовими, доказування позиції захисту відбуватиметься на допиті. Під час допиту потрібно надавати зібрану доказову базу на підтвердження своєї позиції.
Отже, основні ризики для власників та топ-менеджерів зараз несуть фактові кримінальні провадження щодо фінансування тероризму та щодо компаній, які беруть участь у публічних закупівлях. В умовах війни правоохоронці часто спочатку вживають превентивних заходів для блокування активів, а потім збирають доказову базу. Тому завдання захисту у таких випадках – самостійно збирати доказову базу та надавати її правоохоронцям та судам. Це допоможе швидше спростувати потенційні підозри у кримінальних провадженнях.
Автор статті: Дмитро Никифоров. Статтю опубліковано у виданні Юрист і Закон за 22.09.2022