Якщо ви іноземне підприємство, яке уклало договір з українським підприємством, але останнє не виконує свої зобов’язання (не поставляє оплачений товар та не повертає кошти). Що робити та куди звертатись у такій ситуації? Відповідь здається очевидною – звертатись необхідно до суду. Але до якого?
Для того, щоб зрозуміти який суд може розглянути спір, перш за все, потрібно переглянути умови договору, укладеного між сторонами.
Оскільки це зовнішньоекономічний договір сценаріїв може бути декілька:
У договорі відсутні будь-які положення щодо підсудності спору.
У договорі є арбітражне застереження та спір має розглядатись в арбітражному суді.
У договорі сторони обрали конкретний суд, який має вирішувати спір.
Коротко розглянемо кожен із вказаних варіантів.
Національний суд. Якщо сторони не визначили який суд має розглядати спір, тоді нерезидент може звертатись до українського суду за правилами підсудності, які визначені в Господарському процесуальному кодексі України. Це право передбачене ст. 7 Кодексу. Звісно у нерезидента можуть виникнути складнощі з національним законодавством при розгляді спору, проте таке рішення буде найлегше виконати, адже не потрібно буде отримувати додаткові рішення про визнання такого рішення на території України.
Арбітраж. Якщо ж сторони включили в контракт арбітражне застереження, то звертатись доведеться саме в той арбітраж, про який попередньо домовились. Виключення становлять випадки коли арбітражне застереження, наприклад, складено неправильно чи такого суду, який вказали сторони не існує. У такому випадку арбітраж може не прийняти справу до розгляду. Якщо вже так сталося, то повертаємось до сценарію №1 і спір може розглядати державний суд.
Суд третьої країни. Також може виникнути ситуація, коли сторони в договорі визначили суд третьої країни, який має розглядати спір. Тут теж існують нюанси. Спір підлягатиме розгляду у такому суді, якщо обидві сторони та держава, на території якої знаходиться суд, є учасниками міжнародного договору, який це дозволяє.
Далі безпосередньо судовий розгляд. Після того як вдалось розібратись з судом, якому підсудний спір, необхідно подати позов, в якому обґрунтувати наявність підстав для стягнення боргу, підтвердити його розмір тощо. У цілому все як у звичайному судовому спорі, з певними особливостями, в залежності від права, яке підлягає застосуванню. На це теж слід звертати увагу. У випадку, якщо норми права, яким регулюється спір, вам невідомі, радимо залучити місцевих юристів, які допоможуть наперед передбачити усі ризики та дадуть практичні поради щодо вирішення спору.
Після того як рішення суду отримано переходимо до останнього, мабуть, найбільш важливішого етапу – виконання рішення.
Якщо справа розглядалась в українському суді, то потрібно дочекатись поки рішення набере законної сили та передати його на примусове виконання державному чи приватному виконавцю. Якщо ж ви отримали рішення арбітражного чи іноземного суду, попередньо потрібно буде звернутись з відповідним клопотанням до українського суду для визнання та отримання дозволу на примусове виконання такого рішення. А далі процедура така ж як з рішеннями національних судів. Суд видає виконавчий лист, який далі передається виконавцю.
Разом з виконавчим листом виконавцю подається відповідна заява та інші документи, які передбачені законом «Про виконавче провадження». У заяві вказуються реквізити стягувача, на які слід перераховувати кошти, отримані від боржника.
Після цього виконавець відкриває провадження з стягнення боргу, арештовує рахунки в банках, майно (якщо таке є) та вчиняє інші дії, спрямовані на стягнення боргу.
Якщо з вами не розрахувався український контрагент, звертайтесь до нашої юридичної компанії за консультацією.
