Деякі працівники, які неспокійно розійшлися з роботодавцем, вже після звільнення починають гуглити, як можна надокучити колишньому босу. А пошуковик видасть підказку ст.172 Кримінального кодексу “Грубе порушення законодавства про працю”.
Стаття передбачає відповідальність за незаконне звільнення з особистих мотивів. Саме motivo personal – головна ознака, через яку настає кримінальна відповідальність.
Як це працює?
1. Є рішення цивільного суду, який визнав звільнення незаконним
2. Працівник звертається до поліції із заявою про незаконне звільнення з особистих мотивів – наприклад, через особисту неприязнь роботодавця до працівника.
Якщо правохоронці направлять справу до суду (вони сильно не будуть розбиратися чи були якісь мотиви), то керівнику необхідно буде довести суду:
відсутність неприязних стосунків з працівником та конфліктних ситуацій напередодні звільнення
об’єктивні причини звільнення, якими керувався роботодавець (порушення правил трудового розпорядку, позиція трудового колективу, притягнення до дисциплінарної відповідальності).
Por ejemplo, суд визнав винним директора підприємства, який тричі звільняв бухгалтера після його поновлення на посаді через суд, і призначав замість нього свою дружину. У суді члени колективу розповіли, що між директором і бухгалтером були напружені стосунки, вона часто критикувала його на нарадах, але свої обов’язки виконувала належним чином. Справа дійшла до Верховного Суду, який погодився із тим, що звільнення відбувались із особистих мотивів.
До таких процесів необхідно готуватись дуже серйозно, оскільки стаття передбачає не тільки штраф, а й можливість заборони до 3 років займати керівні посади.
Висновки. Якщо ви прийняли рішення звільнити працівника, то зафіксуйте порушення і проведіть звільнення правильно. Якщо суд встановить факт незаконного звільнення, то є ризик притягнення до кримінальної відповідальності.
