Угода про конфіденційність, договір про нерозголошення, NDA…Як їх тільки не називають. Насправді це один і той самий документ, який укладається з метою захисту певної інформації від її незаконного розголошення чи використання. Назва цього документу абсолютно ні на що не впливає. Головне, щоб його зміст відповідав вимогам закону та дійсно міг захистити інтереси особи.
Які положення потрібно включити в угоду про конфіденційність та як змусити її працювати на вас, поговоримо у цій статті.
Мета
Почнемо з того для чого взагалі укладають угоди про нерозголошення. Метою укладення угод про конфіденційність є захист власних напрацювань, досвіду, досягнень, інформації, яку компанія отримує від клієнтів тощо. Роботодавці чи замовники, які наймають особу не хочуть ділитися своїми професійними таємницями без гарантій безпеки. І це нормально.
Саме у таких випадках і укладається non-disclosure agreement (NDA) або угода про конфіденційність.
Сторони
Як правило ініціатива щодо укладення NDA належить підприємству, яке наймає працівника. Хоча є й випадки, коли особа, яка є автором певної розробки чи продукту, ініціює укладення подібної угоди з метою збереження прав на власну розробку у процесі співпраці з компанією-замовником.
Залежно від того хто є ініціатором укладення угоди сторони умовно можна назвати «Сторона, яка розкриває» та «Сторона, яка отримує». Втім, щоб полегшити сприймання тексту договору, рекомендуємо вказувати максимально просте найменування сторін. Можна назвати сторони аналогічно з основним договором, в доповнення до якого укладається NDA. Тоді сторонами договору можуть бути Замовник, Підрядник або Замовник, Виконавець або ж просто «Сторона 1» та «Сторона 2». Назва сторін ні на що не впливає, головне, щоб було зручно читати.
Якщо вам потрібна консультація щодо розробки корпоративного договору, звертайтеся до нас за допомогою
Передумови укладення договору
Для того, щоб захистити інформацію з обмеженим доступом, спочатку інформації потрібно надати такий статус. Особа сама вирішує, яка інформація є конфіденційною. Проте є обмеження і не всю інформацію можна віднести до конфіденційної. Наприклад, не може бути конфіденційною інформація про стан довкілля чи якість продукції.
Так само не можна віднести до конфіденційної інформацію, яка є загальнодоступною або яку особа зобов’язана розкрити за рішенням суду.
Для того, щоб ви могли стверджувати, що якась інформація є конфіденційною, слід визначити повний перелік такої інформації та зафіксувати його у окремому документі. Це може бути положення про комерційну таємницю або порядок використання конфіденційної інформації. У таких документах також варто описати детальний порядок роботи з конфіденційною інформацією: як вона передається, хто і як отримує до неї доступ, де вона зберігається і т.п.
MustHave або які пункти є ключовими в NDA
Предмет договору або інформація, яку забороняється розголошувати.
Досить часто у подібних угодах використовуються загальні висловлювання «технології, процеси, рецепти тощо, які можуть стати відомі особі…». Таке формулювання є дуже абстрактним і у випадку судового спору може зіграти не на вашу користь. Вам буде важко довести, що розголошена інформація є частиною конфіденційної і що відбулося порушення договору. Якщо є можливість визначити чіткий перелік інформації, яку потрібно охороняти, то зробіть це. Інакше вам може бути важко довести до якої саме інформації мав доступ ваш недобросовісний контрагент і що вона дійсно підпадає під ознаки конфіденційної.
Зобов’язання
Правильно формулюйте, що саме ви забороняєте особі.
Приклад неправильного формулювання: «Особа зобов’язується зберігати секретність конфіденційної інформації та не розголошувати її». Чому ж таке формулювання не підходить? Тут ви зобов’язує особу лише не розголошувати інформацію іншим особам. Якщо ж, наприклад, особа вирішує відкрити власну компанію та використовує отриману інформацію у власних продуктах, такі дії не є порушенням укладеної угоди. Адже особа не розголошує жодної інформації, а використовує у власній діяльності.
Тому до формулювання зобов’язань в NDA слід підходити дуже ретельно, попередньо визначивши від яких саме дій ви хочете захиститись та яку інформацію зберегти в таємниці.
Право та суд
Це актуально для договорів з іноземними контрагентами. Тоді можна і потрібно вибрати і суд, де будуть розглядатися спори, і право за яким цей спір будуть вирішувати.
При цьому важливо попередньо проаналізувати відповідні норми права та впевнитись, що положення вашого договору відповідають закону, особливо якщо ви обираєте право іншої країни.
Відповідальність
Часто лише відповідальність змушує особу дотримуватись положень договору. У жодному випадку не пишіть в договорі: «Сторони несуть відповідальність у відповідності до норм чинного законодавства». Не буде відповідальності, не буде мотивації виконувати угоду.
Також поширеними є випадки, коли сторони в угоді вказують, що особа, яка розголосила інформацію зобов’язана відшкодувати завдану в результаті такого розголошення шкоду. На практиці таку шкоду буває складно визначити, а тим більше довести документально.
Дуже поширеною санкцією є штраф. Розміри таких штрафів бувають досить високими. Проте штраф не завжди є справедливим для контрагента, бо трапляється, що його встановлюють за формальне порушення договору, що у наших реаліях буває досить часто. Наприклад, ви розголосили інформацію своєму працівнику з яким у вас не оформлені трудові відносини. Якщо у NDA передбачено право розголошувати інформацію тільки працівникам, то ви формально порушуєте договір і повинні сплатити штраф. У таких випадках потрібно або забирати штраф, або більш детально прописувати кому і що ви можете розголошувати.
Строк дії договору
Якщо ви вирішуєте включити умови про конфіденційність в основний договір, то для цих положень слід окремо передбачити строк дії. Як правило, положення про конфіденційність діють довше основного договору на 1, 3 чи 5 років.
Наведемо приклад чому це важливо. Ви розкрили особі певну конфіденційну інформацію і ще навіть не почали співпрацювати, а вона приймає рішення розірвати основний договір. Якщо така можливість договором передбачена, то разом з припиненням дії договору перестануть діяти і положення щодо конфіденційності.
Аби уникнути таких неприємних ситуацій, радимо укладати окремий договір, в якому буде конкретно визначено перелік конфіденційної інформації та усі умови її використання.
***
Замість висновків. Якою би зі сторін договору ви не виступали, обов’язково читайте його умови перед тим як підписати. Особливо якщо не ви автор документа. Укладення угоди про конфіденційність зараз дуже поширено, однак це не означає, що її умови мають бути явно протиправними.
Сьогодні актуальною є практика коли юристи не лише готують проекти подібних договорів, а й аналізують такі проекти на відповідність інтересам клієнта. Це актуально, якщо ви працівник чи підрядник. Тому якщо раптом перед вами зараз лежить такий договір і ви вагаєтесь чи варто його підписувати, зверніться до професіоналів, які допоможуть вберегти вас від судових тяганин та космічних штрафів у майбутньому.
(Кількість оцінок: 12 середня: 5,00 з 5)
Завантаження ...
