У сучасних умовах розвитку бізнесу в Україні питання належного забезпечення виконання зобов’язань є одним із ключових елементів договірних відносин. Одним із поширених інструментів гарантії повернення боргу чи виконання інших обов’язків виступає застава корпоративних прав у товаристві з обмеженою відповідальністю (ТОВ).
У цій статті розглянемо механізм застави корпоративних прав, його практичні особливості та роль безвідкличної довіреності як додаткового інструмента захисту інтересів кредитора.
Суть механізму застави корпоративних прав
Корпоративні права в заставу передаються на підставі нотаріально посвідченого договору застави, застава реєструється в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Якщо ж частки ТОВ обліковуються в системі Центрального депозитарію цінних паперів, застава підлягає реєстрації саме там.
У разі невиконання боржником зобов’язань кредитор (заставодержатель) має право звернути стягнення на заставлену частку. Це може відбуватися:
- на підставі рішення суду чи виконавчого напису нотаріуса;
- у порядку позасудового врегулювання, якщо воно прямо передбачене договором.
Позасудові способи звернення стягнення, дозволені законом, включають:
- передачу заставленої частки у власність кредитора;
- продаж заставленої частки третій особі.
Втім, ефективність цих механізмів значною мірою залежить від правильності юридичного оформлення та наявності додаткових гарантій.
Проблематика переходу корпоративних прав до заставодержателя
У цій статті зосередимося на проблемних аспектах процедури передачі частки ТОВ кредитору як способу звернення стягнення.
За загальним правилом, достатньою підставою для переходу права власності на предмет застави є сам договір застави з відповідним застереженням. Проте, коли йдеться про частку у статутному капіталі ТОВ, виникає необхідність внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо складу учасників товариства.
Проблема полягає в тому, що чинне законодавство не передбачає можливості реєстрації таких змін виключно на підставі договору застави. Для цього потрібен акт приймання-передачі частки, який повинен бути підписаний сторонами. На практиці боржник може ухилятися від підписання акта приймання-передачі, що унеможливлюватиме фактичне набуття корпоративних прав кредитором.
Поєднання застави та безвідкличної довіреності
Щоб уникнути зазначених труднощів, доцільним є одночасне застосування двох інструментів:
- Договору застави частки в статутному капіталі ТОВ,
- Безвідкличної довіреності, виданої боржником на користь третьої особи (представника кредитора).
Сутність безвідкличної довіреності
Закон прямо передбачає можливість видачі безвідкличної довіреності у зв’язку з передачею частки в статутному капіталі ТОВ в заставу. Така довіреність може містити положення про неможливість її скасування до завершення строку дії без згоди представника.
За такою довіреністю уповноважена особа, зокрема, має право підписати акт приймання-передачі частки, що стане підставою для державної реєстрації змін у складі учасників ТОВ.
При цьому довіреність варто видавати не на заставодержателя, а на довірену ним особу.
Щоб безвідклична довіреність не створила ризиків, що заставодержатель передчасно та незаконно зверне стягнення на частку, у тексті довіреності варто чітко передбачити умови її застосування. Наприклад, обов’язок представника надати письмове повідомлення про порушення зобов’язань та докази його направлення. У разі ненадання таких документів представник не матиме права діяти від імені боржника.
Механізм застави корпоративних прав у ТОВ має певні законодавчі прогалини, що ускладнюють його практичну реалізацію. Саме тому ефективне застосування цього інструмента вимагає ретельного юридичного супроводу та використання додаткових механізмів захисту – зокрема безвідкличної довіреності.
Комплексний професійний супровід дозволяє кредитору забезпечити собі гарантії повернення коштів, а боржнику – захист від можливих зловживань чи передчасного позбавлення корпоративних прав.


