З 1 січня 2026 року в Україні офіційно розпочалася чергова щорічна кампанія електронного декларування для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2025 звітний рік.
Граничний строк подання щорічних декларацій — 31 березня 2026 року включно.
1. Хто зобов’язаний подавати щорічну декларацію
Відповідно до статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», обов’язок подання щорічної декларації мають:
- особи, які у 2025 році перебували на посадах або мали статус, що передбачає обов’язок декларування;
- особи, які у 2025 році припинили перебування на таких посадах або втратили відповідний статус, незалежно від дати звільнення чи припинення повноважень.
На практиці саме друга категорія осіб найчастіше помилково вважає, що після припинення службових повноважень обов’язок декларування зникає. Закон встановлює протилежне: припинення повноважень не звільняє від подання щорічної декларації за відповідний звітний період.
Для військовослужбовців (крім окремих категорій), осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, у полоні або отримали поранення, діє відтермінування. Подати декларації (включаючи 2021–2023 роки) необхідно протягом 90 днів після припинення відповідних обставин.
2. Прожитковий мінімум як базовий критерій фінансового контролю
Для декларування відомостей за 2025 рік ключовим є прожитковий мінімум для працездатних осіб — 3 028 грн. Саме він використовується як базовий фінансовий орієнтир для визначення обов’язку декларування активів, доходів та фінансових зобов’язань.
Окремої уваги потребує повідомлення про суттєві зміни в майновому стані (ПСЗ). У 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328 грн, а поріг для обов’язкового подання ПСЗ — 50 прожиткових мінімумів, тобто 166 400 грн.
У разі отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму понад зазначений поріг, суб’єкт декларування зобов’язаний протягом 10 календарних днів подати відповідне повідомлення до Реєстру декларацій. Невиконання цього обов’язку утворює самостійний склад правопорушення.
3. Нові підходи до відповідальності за порушення правил декларування
17 липня набув чинності Закон України, яким істотно змінено підходи до відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення.
Адміністративна відповідальність за статтею 172-6 КУпАП настає у випадках, коли розбіжність між задекларованими та фактичними відомостями становить від 150 до 750 прожиткових мінімумів (від 454 200 грн до 2 271 000 грн за показниками 2025 року).
Кримінальна відповідальність за статтею 366-2 КК України:
— частина перша: від 750 до 2 500 прожиткових мінімумів;
— частина друга: понад 2 500 прожиткових мінімумів (понад 7 570 000 грн у 2025 році).
За статтею 368-5 КК України (незаконне збагачення) поріг відповідальності знижено до 3 000 прожиткових мінімумів (9 084 000 грн у 2025 році). Коло суб’єктів відповідальності розширено, зокрема за рахунок членів ВЛК та колишніх працівників МСЕК.
4. Цивільна конфіскація: нові пороги
Законом також змінено статтю 290 ЦПК України щодо цивільної конфіскації необґрунтованих активів. Поріг для звернення з відповідним позовом збільшено з 500 до 750 прожиткових мінімумів.
Враховуючи, що на момент набрання чинності відповідним Законом (28 листопада 2019 року) прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 007 грн, порогова сума для цивільної конфіскації складає 1 505 250 грн (раніше — 1 003 500 грн).
5. Висновки
Попри зниження порогів адміністративної та кримінальної відповідальності, декларування залишається складною юридичною процедурою, що потребує ретельної уваги. Своєчасний аналіз майнового стану, коректне заповнення декларації та дотримання строків дозволяють мінімізувати ризики та забезпечити правовий спокій.
