У практиці нашої юридичної фірми виникали ситуації, коли вивчивши справу клієнта, висновки були не обнадійливі. Докази зібрані, факт правопорушення заперечувати складно, і перспектива отримати судимість чи реальне покарання здається неминучою. Але саме в такі моменти ми пропонуємо таку опцію як звільнення від кримінальної відповідальності.
З нашого досвіду, клієнти часто плутають цю процедуру з виправданням. Проте це дещо інше: держава офіційно визнає, що злочин був, але через певні позитивні дії обвинуваченого або об’єктивні обставини — ніби пробачає його. У результаті людина виходить із зали суду вільною та юридично несудимою. Ніби кримінальної справи і не було.
Що варто знати про цей механізм, як він працює на практиці та як на це дивиться Верховний Суд? Давайте розберемося на реальних кейсах.
Підстави для звільнення: як це працює в судах
Кримінальний кодекс передбачає п’ять загальних і низку спеціальних підстав. Судова практика щодо кожної з них дуже динамічна.
- Дійове каяття (ст. 45 ККУ)
Підходить для проступків та нетяжких необережних злочинів (вчинених вперше).
- На практиці:Наразі судова практика виходить з того, що вже недостатньо як раніше просто сказати “вибачте, я визнаю вину, щиро каюсь”. Судді вимагають реальних дій. Наприклад, у постанові ККС ВС від 5 вересня 2024 року у справі № 166/37/24 суд скасував ухвалу про звільнення особи, яка завдала легких тілесних ушкоджень. Обвинувачений вибачився, але не компенсував шкоду. Адвокати стверджували, що потерпілий навіть не подавав цивільний позов. Проте ВС наголосив: відшкодування завданих збитків є обов’язковою умовою, незалежно від того, чи просив про це потерпілий.
- Примирення з потерпілим (ст. 46 ККУ)
Якщо ви знайшли спільну мову з потерпілим і відшкодували збитки, суд зобов’язаний вас звільнити.
- На практиці:Прокурори часто чинять опір у справах про ДТП, заявляючи, що аварія — це порушення “публічного інтересу” (безпеки руху), тому звільняти від відповідальності за цією підставою не можна. Крапку в цій багаторічній дискусії поставила Об’єднана палата ККС ВС у справі № 629/612/25 (публікація від 15.06.2026 р.). Судді постановили: перелік умов у законі вичерпний. Якщо водій був тверезий, вчинив ДТП вперше, відшкодував шкоду, і потерпілий претензій не має — суд зобов’язаний закрити справу. Посилання прокурорів на абстрактний “публічний інтерес” є незаконним.
- Передача на поруки (ст. 47 ККУ)
Особу можуть передати на виховання колективу підприємства.
- На практиці:З нашого досвіду, клієнти часто просять “знайти якусь громадську організацію”, щоб вона взяла їх на поруки. Це не працює. У постанові ККС ВС від 28 січня 2025 року у справі № 442/685/24 суд скасував звільнення особи, яку передали на поруки ГО “Рада міста”. Суд наголосив, що поручителем може бути виключно колектив, з яким особа має реальні трудові або навчальні відносини, адже тільки так можна забезпечити постійний контроль за її поведінкою.
- Зміна обстановки (ст. 48 ККУ)
Застосовується, якщо діяння або особа перестали бути суспільно небезпечними. Це право суду, а не обов’язок.
- На практиці:Клієнти часто питають: “А якщо я піду в ЗСУ, справу точно закриють?”. Не завжди. У постанові ККС ВС від 5 березня 2026 року у справі № 581/4/24 суд відмовився закривати справу ухилянта, який після вироку добровільно мобілізувався. Суд визнав, що мобілізація after винесення вироку не є “зміною обстановки” у розумінні ст. 48 ККУ (хоча це стало підставою для звільнення його від відбування покарання з випробуванням за ст.75 КК України, тобто за іншою підставою, коли судимість зберігається).
- Закінчення строків давності (ст. 49 ККУ)
Залежно від тяжкості, строки становлять від 2 до 15 років.
- На практиці:Тут є два надважливі нюанси. По-перше, згода потерпілого на таке закриття не потрібна. Це чітко підтвердив ККС ВС у постанові від 14 січня 2026 року у справі № 454/3997/24. По-друге, що робити, якщо людина переховувалася? Велика Палата ВС у постанові від 2 лютого 2023 року у справі № 735/1121/20 пояснила: у разі ухилення від слідства, загальний 15-річний строк не застосовується автоматично; диференційований строк просто продовжується на період ухилення.
Спеціальна норма воєнного часу: СЗЧ та дезертирство (ст. 401, 407, 408 ККУ)
Нині для військовослужбовців працює спеціальний алгоритм прощення за перше самовільне залишення частини.
На практиці, відповідно до постанови ККС ВС від 31 липня 2025 року у справі № 183/12595/23, військовий, який вперше залишив частину, може бути звільнений від кримінальної відповідальності. Для цього потрібні дві ключові речі: добровільне звернення до слідчого чи суду та written consent of the commander військової частини на продовження служби.
Як це відбувається процесуально?
- Ініціатива.Клопотання може подати прокурор ще на стадії слідства або адвокат прямо в судовому засіданні.
- Згода обвинуваченого.Оскільки звільнення не робить вас “кришталево чистим” в очах закону (нереабілітуюча підстава), суд обов’язково запитує вашу згоду. Якщо ви категорично не згодні (хочете довести повну невинуватість) — суд відмовить у закритті і справа розглядатиметься у звичайному порядку.
- Ухвала.Якщо всі умови дотримані, суд виносить ухвалу про закриття кримінального провадження. Рішення можна оскаржити в апеляції.
Які є винятки, що унеможливлюють звільнення від кримінальної відповідальності?
Закон містить винятки – обставини, за наявності яких суд не має права звільнити від кримінальної відповідальності у будь-якому випадку:
- Корупція та п’яні ДТП не прощаються.Жодна із загальних підстав (каяття, поруки, примирення, зміна обстановки) не застосовується, якщо ви вчинили корупційне правопорушення або порушили ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Це жорстка позиція закону.
- Хто платить за експертизи?На практиці клієнти часто бояться багатотисячних рахунків за судові експертизи. І тут є хороша новина: Об’єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду (ОП ККС ВС) у своїй постанові від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17 чітко визначила, що якщо справу закрито за строками давності (або іншими нереабілітуючими підставами), процесуальні витрати на експертизи слідства не стягуються з особи, а покриваються за рахунок держави.
Підсумовуючи наш досвід: інститут звільнення від кримінальної відповідальності — це дієвий юридичний інструмент. Проте він вимагає не просто формального підходу, а реального відшкодування збитків, правильної поведінки та ідеального процесуального оформлення. Найменша помилка чи спроба обійти закон може призвести до відмови суду у задоволенні клопотання про звільнення від відповідальності.
