Витяг з ЄРДР — ключовий документ для бізнесу після ракетного чи дронового удару. Ракетний чи дроновий удар по складу, виробництву або автопарку завдає бізнесу прямих збитків. Слідом за ними компанія стикається з окремим завданням: без офіційного визнання події кримінальним правопорушенням неможливо ні списати знищені активи без ризику донарахування податків, ні отримати страхову виплату, ні зафіксувати шкоду для майбутньої міжнародної компенсації.
Документ, який вирішує це завдання — витяг з ЄРДР, що підтверджує відкриття кримінального провадження за фактом удару. У статті пояснюємо, як правильно подати заяву про злочин, куди звертатися крім поліції та що робити, якщо провадження досі не відкрито.
1. Навіщо потрібен витяг з ЄРДР
Протокол огляду місця події, довідка чи акт ДСНС про пожежу чи руйнування, фотофіксація пошкоджень — усе це важливі документи, які фіксують факт і масштаб події. Але поряд із ними для податкової, страховика та міжнародного реєстру збитків найвагомішим є витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), що підтверджує: держава офіційно визнала подію кримінальним правопорушенням і відкрила провадження. Лише в межах відкритого провадження компанія набуває статусу потерпілого і права заявляти клопотання про будівельно-технічні, вибухотехнічні та товарознавчі експертизи за рахунок держави.
Податкова визнає витяг з ЄРДР одним із документів, що підтверджують форс-мажор при списанні знищених активів (поряд з актом ДСНС і сертифікатом ТПП — п. 198.5 ст. 198 ПКУ), і без нього під час перевірки може розцінити знищене майно як недостачу, з якої нараховуються компенсуючі зобов’язання з ПДВ. Страховик вимагає той самий документ для виплати за полісом воєнних ризиків. Міжнародний Реєстр збитків для України (RD4U), який з квітня 2026 року приймає звернення бізнесу за категоріями пошкодження чи знищення активів, також розглядає витяг з ЄРДР як основний доказ у пакеті заяви.
2. Чому реєстрація в ЖЄО – це проблема
Реєстрація звернення в Журналі єдиного обліку (ЖЄО) — або, за сучасним формулюванням поліції, в «Інформаційному порталі Національної поліції України» (єдиному обліку) — не тотожна внесенню відомостей до ЄРДР. Це внутрішній обліковий талон без номера кримінального провадження і без статусу потерпілого для заявника.
Закон обов’язку слідчого визначає чітко: за частиною 4 статті 214 КПК України заяву про кримінальне правопорушення зобов’язані прийняти й зареєструвати, відмова у реєстрації не допускається, а відомості вносяться до ЄРДР не пізніше 24 годин з моменту подання заяви.
На практиці слідчі підрозділи масово оминають цей обов’язок через навантаження після масованих атак і небажання псувати статистику розкриття провадженнями за ст. 438 КК України, які найближчим часом розкрити неможливо. Навіть коли матеріали вже готують до передачі за підслідністю в СБУ, провадження в ЄРДР при цьому формально може не рахуватися відкритим.
3. Як правильно подати заяву про злочин
Формулювання «просимо провести перевірку і притягнути винних до відповідальності» не містить ознак конкретного кримінального правопорушення і відкриває слідчому шлях у ЖЄО. Заява повинна прямо вимагати внесення відомостей до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 438 КК України («Воєнні злочини»).
До заяви додаються акти інвентаризації активів, акт огляду місця події та фотофіксація пошкоджень, довідка ДСНС, розрахунок балансової й відновної вартості майна, правовстановлюючі документи на нього.
Заяву варто подавати не лише до територіального органу поліції, а й окремо – до прокуратури за місцем вчинення кримінального правопорушення, це може пришвидшити отримання витягу з ЄРДР. Той самий обов’язок прийняти й зареєструвати звернення закон покладає і на прокурора (ч. 4 ст. 214 КПК України), тож паралельне звернення — це додатковий канал контролю: якщо поліція зволікає, прокуратура, яка здійснює процесуальне керівництво, має підстави зреагувати самостійно.
4. Що робити, якщо слідчий не реєструє заяву
Якщо за добу номер кримінального провадження не присвоєно, повторні звернення до чергової частини — втрата часу. У такому випадку бездіяльність слідчого необхідно оскаржити до місцевого суду через невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви про злочин. Суд у таких випадках виносить ухвалу, якою зобов’язує поліцію внести відомості до ЄРДР. Рішення суду орган поліції виконує.
Строк на подання скарги — десять днів (ч. 1 ст. 304 КПК України). Формально він рахується з моменту бездіяльності, тобто зі спливу перших 24 годин. Невнесення відомостей до ЄРДР — триваюче порушення, тому на практиці десятиденний відлік коректно прив’язувати до моменту, коли заявнику достовірно стало відомо про факт бездіяльності — зазвичай це дата офіційної відповіді поліції чи прокуратури. Такий підхід дає адвокату час на якісну підготовку скарги без порушення строку. Ухвала слідчого судді, якою скаргу задоволено, є практично остаточною.
Кейс із практики BARGEN
У вересні 2026 року ми супроводжували справу, де дронова атака на Київ знищила склад клієнта. Поліція підтвердила лише реєстрацію в єдиному обліку та паралельну підготовку матеріалів до передачі в СБУ — провадження в ЄРДР при цьому не рахувалося відкритим. Скаргу до районного суду з вимогою зобов’язати поліцію внести відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 438 КК України ми подали в межах десятиденного строку, отримали судове рішення та отримали витяг з ЄРДР. З урахуванням часу призначення засідання, отримання рішення та забезпечення його виконання – пройшов майже місяць часу, однак за відсутності інших варіантів це реально діючий механізм.
5. Чому справу передають до СБУ
Перші невідкладні дії — огляд місця події, вилучення уламків засобів ураження — виконує територіальна поліція, яка прибуває найшвидше. Після реєстрації відомостей у ЄРДР провадження за ст. 438 КК України передається за підслідністю до слідчих органів Служби безпеки України (ч. 2 ст. 216 КПК України), яка законом визначена органом досудового розслідування воєнних злочинів. Передача томів між відомствами — момент, коли справа найчастіше зависає без адвокатського контролю: новий слідчий отримує матеріали із затримкою, а заявник тижнями залишається без інформації про статус провадження.
6. Навіщо потрібен адвокат з перших годин
Юридичний супровід у перші години після удару вирішує кілька задач одночасно. Насамперед адвокат контролює коректність огляду місця події та процесуальної фіксації речових доказів: уламки засобів ураження мають бути вилучені й задокументовані.
Паралельно attorney готує заяву до поліції та до прокуратури з коректною кваліфікацією за статтею 438 КК України і повним пакетом додатків. Це прибирає в слідчого формальний привід зареєструвати звернення в ЖЄО замість ЄРДР.
Якщо слідчий не реагує протягом доби, адвокат одразу готує скаргу за статтями 303–304 КПК України, не чекаючи місяцями на самостійне вирішення ситуації. Він також контролює передачу матеріалів провадження за підслідністю до СБУ та координує оцінку збитків для податкової, страховика й Реєстру збитків для України.
Чек-лист дій після удару по бізнесу
У перші години після удару важливо зафіксувати подію фото- та відеозйомкою до початку прибирання і викликати ДСНС та поліцію. Уламки не варто прибирати, а пошкоджені конструкції — демонтувати, поки огляд місця події не завершений: це знищує докази, потрібні для подальших експертиз.
Водночас варто підключити адвоката для підготовки заяви про кримінальне правопорушення за частиною першою статті 438 КК України з повним пакетом додатків. Заяву подають одразу до поліції та до прокуратури за місцем вчинення правопорушення, вимагаючи реєстрації саме в ЄРДР, а не в єдиному обліку.
Якщо протягом доби номер кримінального провадження не присвоєно, наступний крок — скарга слідчому судді за статтями 303–304 КПК України. Після отримання витягу з ЄРДР його копію передають бухгалтерії для коригування податкових зобов’язань, страховику для отримання виплати за полісом воєнних ризиків і додають до заяви в Реєстр збитків для України. Паралельно варто контролювати передачу матеріалів провадження за підслідністю до СБУ, щоб справа не загубилася між відомствами.
