Binance — одна з найпопулярніших криптовалютних бірж серед українців. Водночас це перший іноземний майданчик, криптоактиви на якому дедалі частіше стають об’єктами арешту в кримінальних провадженнях.
Українські суди намагаються знайти відповідь на непрості питання: чи є віртуальні активи майном, яке можна заарештувати? Як тлумачити “гаманці на біржі”, якщо сама біржа не має представництва в Україні? Та чи може криптовалюта бути речовим доказом?
🔹 Судова практика щодо арешту криптовалюти на Binance
У 2023–2024 роках у провадженнях з підозрою за ст. 258-5 (фінансування тероризму) та 209 КК України (легалізація та відмивання доходів) з’явилися численні клопотання про арешт криптовалют на рахунках Binance. Типове формулювання прокурора у клопотанні про арешт криптовалюти звучить так: «прошу накласти арешт криптовалютних коштів (віртуальних активів), що знаходяться на акаунті користувача ХХХХХ на біржі Binance (інтернет-компанія – binance.com)».
Суди по різному розглядають такі клопотання і як бачимо з наступної судової практики, суди приймають суперечливі рішення:
- Ухвала № 760/15406/23 від 31.08.2023– арешт USDT було скасовано за клопотанням власника майна, оскільки суд визнав, що криптовалюта не має правового статусу в Україні.
- Ухвала № 760/6197/23 від 03.04.2023– арешт залишено, оскільки криптовалюта розглядається як доказ у кримінальному провадженні.
- Ухвала № 760/17139/23 від 10.08.2023– суд відмовив у скасуванні арешту, наголошуючи, що “незважаючи на відсутність фізичної субстанції, актив відповідає ознакам речового доказу”.
🔹Які аргументи використовують у суді?
Аргументи сторони обвинувачення (прокурора):
- Криптовалюта є предметом правочину або злочину.
- Біржа зберігає активи в інтересах користувача, тому є можливість накладення арешту.
- Ухилення від оподаткування або відмивання коштів здійснюється через ці платформи.
Позиція захисту:
- Національне законодавство не визначає криптовалютуяк майно.
- Відсутній механізм реалізації або оцінки криптовалюти.
- Користувач не є підозрюваним – тому арешт є надмірним втручанняму право власності.
🔹 Чи визнає суд криптовалюту майном або доказом?
Підходи судів неоднорідні. В одних випадках арешт скасовується, бо криптовалюта “не є об’єктом правового регулювання”, а в інших — суд посилається на ст. 170 КПК і визнає можливість арешту віртуальних активів “як доказів у справі”.
Найпоширеніші класифікації:
- Майно– якщо криптовалюта визнається джерелом неправомірної вигоди.
- Речовий доказ– якщо актив передавався чи використовувався у злочині.
- Знаряддя злочину– при обігу наркотиків, шахрайстві або фінансуванні тероризму.
🔹 Ризики для користувачів Binance в Україні
Зберігання активів на Binance не захищає від арештів. Доступ до акаунта через IP або email може бути підставою для визначення вашого гаманця як такого, що підлягає арешту. Якщо акаунт був пов’язаний із кримінальним провадженням, арешт можуть накласти навіть без формального вручення підозри. При цьому, повернути активи після арешту – складно, якщо особа не має офіційного статусу у справі.
🔹 Що варто враховувати власнику криптогаманця
Вказуйте у клопотанні про скасування арешту про відсутність правового статусу криптовалюти, відсутність матеріального об’єкта, неможливість реалізації. Арешт крипти без підозри – це порушення права власності за Конвенцією з прав людини (Протокол №1). Позиція Європейського суду у таких справах: втручання у право власності можливе лише на підставі законного, пропорційного та обґрунтованого рішення.
Суди в Україні все частіше стикаються з криптовалютними кейсами, але відсутність чіткого правового статусу ускладнює однозначні рішення.
Binance виступає у ролі каталізатора – саме ця платформа стала точкою входу криптовалюти у правове поле. Саме через кейси з Binance юристи, судді й законодавці змушені формувати позицію до віртуальних активів.
До остаточного правового врегулювання криптовалюта в судах залишатиметься між “майном” і “нічим”.
