Штраф за адміністративне корупційне правопорушення сплачується один раз. Внесення до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (далі — Реєстр), — наслідок, який супроводжує людину значно довше і працює зовсім інакше: це відкриті персональні дані, доступні будь-кому в інтернеті безоплатно й цілодобово. Розберемо детально, як Реєстр формується, за яких умов інформація туди потрапляє і зникає, скільки часу вона там зберігається, хто має до неї доступ і які практичні проблеми з цим пов’язані.
Хто веде Реєстр і навіщо він існує
Реєстр — електронна база даних, яку відповідно до статті 59 Закону України «Про запобігання корупції» формує та веде Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Порядок формування, ведення Реєстру та надання відомостей з нього детально врегульовано Положенням, затвердженим рішенням НАЗК від 09.02.2018 № 166 (в редакції змін 2019, 2020 та 2022 років).
Мета ведення Реєстру — не каральна, а облікова й превентивна: (1) єдиний облік осіб, притягнутих до відповідальності за корупційні правопорушення, та юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру; (2) забезпечення спеціальної перевірки кандидатів на посади, пов’язані з виконанням функцій держави чи місцевого самоврядування; (3) аналіз корупційних ризиків для формування антикорупційної політики.
Як інформація потрапляє до Реєстру
Підстава для внесення відомостей про фізичну особу — одне з двох: (1) електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень — щодо кримінальної, адміністративної чи цивільно-правової відповідальності; або (2) засвідчена паперова копія наказу про накладення дисциплінарного стягнення — від кадрової служби органу чи підприємства, де працює особа.
Механізм для судових рішень такий: Державна судова адміністрація України (ДСА) надсилає електронну копію рішення суду, яке набрало законної сили, до НАЗК, а реєстратор (самостійний структурний підрозділ апарату НАЗК) вносить відомості до Реєстру протягом трьох робочих днів з дня надходження цієї копії. Для дисциплінарних стягнень строк подібний — кадрова служба зобов’язана протягом п’яти робочих днів з дня підписання наказу про накладення (або скасування) дисциплінарного стягнення надати реєстратору електронну та паперову копію наказу разом з інформаційною карткою, після чого відомості вносяться до Реєстру протягом трьох робочих днів. НАЗК публікує внесені відомості на своєму офіційному сайті також протягом трьох робочих днів з моменту внесення.
Чи вносяться відомості, якщо справу закрито за строками давності або через малозначність
Це питання клієнти ставлять найчастіше — і відповідь на нього прямо випливає з формулювання закону, хоча спеціально в законі про це не сказано. Стаття 59 Закону і пункт 2 розділу II Положення про Реєстр однозначно повʼязують внесення відомостей із рішенням суду про притягнення особи до відповідальності — тобто з рішенням, яким суд визнав особу винною і наклав на неї стягнення.
Коли суд закриває провадження у звʼязку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (стаття 38 КУпАП: шість місяців з дня виявлення, але не пізніше двох років з дня вчинення), — це не рішення про притягнення до відповідальності, а рішення про закриття провадження. Стягнення в такому разі не накладається, вина особи судом по суті не встановлюється. Такою ж є природа рішення при звільненні від відповідальності за малозначністю за статтею 22 КУпАП: орган чи суд саме звільняє порушника від відповідальності, обмежуючись усним зауваженням, а не притягує до неї. У обох випадках підстава для внесення відомостей до Реєстру, передбачена статтею 59 Закону і пунктом 2 розділу II Положення, — відсутня.
Практичний висновок: закриття справи за давністю чи малозначністю саме по собі не повинно тягнути внесення особи до Реєстру, оскільки формальної підстави для цього — рішення про притягнення до відповідальності з накладенням стягнення — просто не існує. Це один із ключових аргументів, чому наполягати на закритті справи за такими підставами часто вигідніше клієнту, ніж сподіватися на м’якший штраф: другий варіант означає внесення до Реєстру, перший — ні.
Водночас на практиці варто враховувати технічний ризик: НАЗК вносить відомості на підставі електронної копії судового рішення, отриманої від ДСА, і формальна помилка чи неточність у класифікації рішення під час автоматизованої передачі даних теоретично може призвести до помилкового внесення. Якщо це сталося, особа має право звернутися до реєстратора з проханням перевірити та виправити відомості (детальніше — у розділі про проблеми нижче).
Скільки часу зберігається інформація
До 2025 року закон взагалі не встановлював строків автоматичного зберігання відомостей у Реєстрі — записи залишалися практично безстроково, доки не зʼявиться окрема підстава для вилучення. Законом № 4496-IX від 17.06.2025 статтю 59 доповнено частиною четвертою, яка вперше встановила конкретні строки зберігання, після спливу яких відомості про особу підлягають виключенню:
- відомості про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення — один рік;
- відомості про притягнення до цивільно-правової відповідальності — один рік;
- відомості про притягнення до кримінальної відповідальності — до погашення або зняття судимості;
- відомості про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру, — пʼять років.
Для більшості осіб, притягнутих до відповідальності за статтями 172-4–172-9 КУпАП (найпоширеніша категорія корупційних адмінправопорушень), це означає: через рік з моменту внесення відомостей до Реєстру запис підлягає автоматичному виключенню.
Як інформація вилучається з Реєстру достроково
Окремо від автоматичного виключення за строками, пункт 8 розділу II Положення передбачає шість самостійних підстав для дострокового вилучення відомостей про фізичну особу:
- ухвала суду про скасування вироку;
- винесення виправдувального вироку;
- відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження;
- скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне правопорушення;
- розпорядчий документ або судове рішення про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення;
- заява особи, яка з 24 лютого 2022 року до припинення чи скасування воєнного стану брала безпосередню участь у заходах, необхідних для оборони України, у складі Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Нацгвардії та інших визначених законом військових формувань.
Остання підстава — особливий воєнний механізм: особа подає заяву за встановленою формою разом із копією паспорта, військово-облікового документа та згодою на обробку персональних даних. Реєстратор протягом пʼяти робочих днів надсилає запит для перевірки інформації до відповідного органу, той має відповісти протягом десяти робочих днів, а після підтвердження відомості вилучаються протягом ще пʼяти робочих днів. Якщо інформацію неможливо перевірити через перебування особи чи документів на тимчасово окупованій території, розгляд заяви відкладається до відновлення такої можливості.
Важливий нюанс: відомості про осіб, виключених із Реєстру, не підлягають розміщенню на сайті НАЗК — але саме Положення прямо каже лише про непоказ на сайті, а не про фізичне видалення запису з бази даних. Це означає, що для повної впевненості в коректності статусу варто самостійно перевіряти інформаційну довідку або офіційний витяг, а не покладатися виключно на відсутність запису в публічному пошуку.
Хто і як використовує Реєстр
Закон розрізняє два режими доступу.
Відкриті дані. На сайті НАЗК у безоплатному цілодобовому доступі, без жодних обмежень, розміщені: прізвище, ім’я, по батькові особи; місце роботи й посада на час вчинення правопорушення; склад корупційного правопорушення; вид покарання (стягнення); спосіб вчинення дисциплінарного проступку та вид дисциплінарного стягнення. Це означає, що будь-який роботодавець, контрагент, журналіст чи просто цікава людина може знайти цю інформацію самостійно, без запиту до НАЗК.
Офіційний витяг (більш повний документ, з деталями судового рішення) надається безоплатно протягом семи робочих днів за письмовим запитом трьох категорій субʼєктів:
- державні органи, органи влади АРК, органи місцевого самоврядування — з метою спеціальної перевірки осіб, які претендують на посади, повʼязані з виконанням функцій держави чи місцевого самоврядування, посади відповідального чи особливо відповідального становища, а також посади з підвищеним корупційним ризиком;
- правоохоронні органи — у межах кримінального чи адміністративного провадження, а також прокурор — у межах здійснення нагляду за додержанням законів;
- сама фізична особа (або уповноважений представник) — щодо відомостей про себе.
Окремо існує інформаційна довідка — документ, який будь-який зареєстрований користувач формує самостійно в онлайн-режимі на підставі кваліфікованого електронного підпису, без звернення до НАЗК.
Практичне застосування виходить далеко за межі кадрової перевірки: з 2023 року діє затверджений НАЗК Порядок інформаційної взаємодії між Реєстром та електронною системою публічних закупівель (Prozorro) — дані з Реєстру автоматично враховуються при визначенні учасників торгів. Верховний Суд у постанові від 09.04.2025 у справі № 380/28949/23 підтвердив принципове правило: замовник публічної закупівлі не має права вимагати від учасника окремого документального підтвердження відсутності корупційних правопорушень, якщо ця інформація вже є публічною і міститься у відкритому Реєстрі, — обов’язок учасника завантажувати підтверджувальні документи припиняється, щойно відповідний реєстр перебуває у вільному доступі. Це означає, що перебування в Реєстрі автоматично й без додаткових запитів впливає на можливість компанії клієнта брати участь у державних тендерах.
Які проблеми виникають через перебування в Реєстрі
Окрім штрафу і наслідків за статтею 65-1 Закону (відсторонення, звільнення, заборона обіймати посади — детально розглянуто в нашому окремому матеріалі), саме перебування в Реєстрі створює власний, самостійний блок практичних проблем. Саме тому в межах захисту у справах про адміністративну корупцію (НАЗК) ми оцінюємо перспективи справи ще на стадії протоколу — щоб за можливості взагалі не допустити внесення відомостей до Реєстру.
Репутаційний ризик без строку давності «на практиці». Дані відкриті й безоплатні — будь-хто перевіряє контрагента, кандидата на роботу чи партнера за лічені секунди. Навіть після формального виключення запис міг встигнути розповсюдитися через скріншоти, кеш пошукових систем чи агрегатори даних, на які саме НАЗК жодного впливу не має.
Блокування працевлаштування на державну службу. Оскільки одна з головних цілей Реєстру — забезпечення спеціальної перевірки кандидатів на посади, повʼязані з виконанням функцій держави, наявність активного запису практично унеможливлює проходження такої перевірки — незалежно від того, чи минув формальний трирічний строк заборони обіймати посади за статтею 65-1 Закону.
Вплив на бізнес через публічні закупівлі. Як показано вище, перебування керівника чи фізичної особи-підприємця в Реєстрі автоматично видно замовникам торгів через систему Prozorro — це може стати підставою для відмови в участі в тендері ще до будь-якого офіційного запиту документів.
Ризик для банківського обслуговування: Реєстр і фінансовий моніторинг. Перебування в Реєстрі — не те саме, що статус «національного публічного діяча» (НПД) за Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» № 361-IX: це дві різні юридичні категорії з різними підставами виникнення — НПД визначається займаною посадою, а не фактом притягнення до відповідальності. Але на практиці вони перетинаються, і банк як субʼєкт первинного фінансового моніторингу зобовʼязаний виявляти належність клієнта до НПД, використовуючи «декілька надійних джерел інформації» (ч. 8 ст. 11 Закону № 361-IX) — відкритий Реєстр цілком підпадає під це визначення. Верховний Суд у постановах від 18.12.2019 у справі № 520/1636/19 та від 11.03.2020 у справі № 826/12735/17 прямо підтвердив: відсутність єдиного офіційного реєстру НПД не звільняє банк від обовʼязку самостійно виявляти таких клієнтів із будь-яких публічних джерел, а недбалість тут карається штрафами з боку Нацбанку. Тож запис у Реєстрі корупціонерів, який зʼявляється в результаті адмінпротоколу за ст. 172-4–172-9 КУпАП, з високою ймовірністю потрапляє в поле зору служби фінансового моніторингу банку саме як інформація з «надійного джерела».
Якщо клієнта віднесено до підвищеної категорії ризику — зокрема через належність до НПД чи повʼязаних із ним осіб, — банк зобовʼязаний застосувати посилену перевірку: отримати дозвіл керівника на встановлення чи продовження ділових відносин, зʼясувати джерело статків і коштів та проводити поглиблений моніторинг операцій на постійній основі (ч. 14 ст. 11 Закону № 361-IX). Цей режим підвищеної уваги зберігається щонайменше 12 місяців після припинення виконання публічних функцій. На практиці це означає довші строки розгляду платежів, додаткові запити документів, а іноді — відмову в обслуговуванні чи розірвання договору банківського рахунку.
Пряма судова практика, яка окремо і безпосередньо повʼязувала б саме факт перебування в Реєстрі корупціонерів (а не загальний статус НПД) з відмовою банку в обслуговуванні, на сьогодні відсутня — це варто чітко розуміти. Втім, є важливі орієнтири. По-перше, дискреція банку в питаннях фінансового моніторингу не є необмеженою: Верховний Суд у постанові від 21.10.2022 у справі № 910/13595/20 вказав, що відмова банку виконати операцію з посиланням на неприйнятний рівень ризику має бути обґрунтованою і підтвердженою доказами прийнятого в установленому порядку рішення, а не голослівним посиланням на «фінмоніторинг». По-друге, договір банківського рахунку має ознаки публічного договору, і за загальним правилом банк зобовʼязаний його укласти, відмовляючи лише за наявності доведених законних підстав (постанова ВС від 11.12.2019 у справі № 295/16301/16-ц). По-третє, показовою є постанова КЦС ВС від 14.07.2021 у справі № 757/14418/20-ц: колишній народний депутат, оскаржуючи власний запис у реєстрі публічних діячів, прямо посилався на «складнощі у взаємодії з банками» як на один із практичних наслідків — і хоча суд відмовив у видаленні запису, визнавши інформацію достовірною і публічною, сам факт банківських ускладнень через публічний статус жодною зі сторін не заперечувався.
Практичний висновок. Клієнту з активним записом у Реєстрі варто заздалегідь готуватися до посиленої перевірки з боку банку — розкриття джерела коштів, додаткових запитів комплаєнс-підрозділу, можливих затримок платежів. Це не автоматична підстава для відмови в обслуговуванні, і необґрунтовану відмову можна оскаржити, зокрема в судовому порядку, спираючись на наведену вище практику, — але ігнорувати цей ризик і не готуватися до нього стратегічно помилково.
Технічні збої та людський фактор у процедурі обміну даними. Внесення відомостей залежить від справної передачі електронної копії судового рішення від ДСА до НАЗК. Історично траплялися випадки, коли суди не мали технічної можливості вчасно направити рішення (наприклад, через недостатнє фінансування каналів електронного обміну), що призводило або до затримки внесення, або, навпаки, до затримки вилучення запису після скасування рішення в апеляції чи касації, — адже вилучення так само залежить від надходження підтвердного документа.
Обмежений доступ до інформації про власний статус. Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 у справі № 805/1925/17-а визнав, що надання довідки з Реєстру за зверненням особи є адміністративною послугою — а отже, НАЗК зобовʼязане чітко інформувати заявника про порядок і спосіб отримання результату (зокрема, якщо звернення надійшло поштою, а особа просить відповідь також поштою). Це підтверджує, що навіть отримання інформації про власний запис у Реєстрі на практиці супроводжувалося процедурними труднощами, вирішити які вдалося лише в судовому порядку.
Помилки у відомостях. Якщо особа виявляє неточність у записі про себе (неправильна стаття, посада, дата), вона має право письмово звернутися до реєстратора, який перевіряє інформацію і в разі підтвердження помилки усуває її, письмово повідомляючи заявника. Аналогічний обов’язок діє і для реєстратора, якщо помилку виявляє він сам, — але на практиці це починається лише з ініціативи самої особи, тому проактивний моніторинг власного запису в Реєстрі є частиною грамотного супроводу справи.
Ключові зміни за останні роки
Реєстр не є статичним інструментом — регулювання постійно уточнюється:
- 2018 рік — НАЗК затвердило базове Положення про Реєстр (рішення від 09.02.2018 № 166), яке визначило структуру, підстави внесення й вилучення відомостей;
- 2019–2020 роки — уточнено порядок формування розпорядчих документів про дисциплінарні стягнення та процедуру видачі витягів;
- 2022 рік — запроваджено спеціальний механізм вилучення відомостей за заявою учасників бойових дій, які беруть безпосередню участь в обороні України з 24 лютого 2022 року;
- 2023 рік — затверджено Порядок інформаційної взаємодії між Реєстром та електронною системою публічних закупівель, а також (за даними судової практики) відновлено публічний доступ до Реєстру, який на певний період воєнного часу обмежувався;
- 2024 рік — Законом № 4111-IX від 04.12.2024 уточнено перелік відкритих відомостей про фізичних та юридичних осіб і порядок внесення відомостей про осіб з органів, чия належність становить державну таємницю;
- 2025 рік — Законом № 4496-IX від 17.06.2025 вперше запроваджено конкретні строки автоматичного зберігання й виключення відомостей (1 рік для адміністративної та цивільно-правової відповідальності, до погашення судимості — для кримінальної, 5 років — для юридичних осіб). До цього моменту подібного обмеження в законі не існувало взагалі.
Тенденція очевидна: Реєстр рухається в бік більшої прозорості (інтеграція з держзакупівлями, розширення відкритих даних) і водночас — у бік більшої пропорційності для фізичних осіб (поява строків автоматичного виключення). Обидва напрямки прямо впливають на стратегію захисту клієнта.
Що це означає для стратегії захисту
З огляду на викладене вище, супровід справи про адміністративне корупційне правопорушення має враховувати не лише розмір штрафу, а щонайменше три додаткові фактори: (1) чи призведе результат справи до внесення до Реєстру — тобто чи є принципова різниця між закриттям за давністю/малозначністю і формальним визнанням вини з мінімальним штрафом; (2) який реальний строк перебування в Реєстрі очікує клієнта за новими правилами 2025 року; (3) чи має клієнт статус учасника бойових дій, який дає право на прискорене вилучення відомостей. Адвокати Bargen враховують ці фактори з першого дня роботи над справою в межах захисту у справах про адміністративну корупцію (НАЗК) — від аналізу протоколу та оцінки судової перспективи до супроводу в суді й контролю за коректністю внесення відомостей до Реєстру.
