Хто з блогерів у зоні найбільшого податкового ризику

Ключова проблема полягає в тому, що значна частина блогерів працює неофіційно: не реєструють ФОП, а приймають численні платежі за рекламу, інтеграції чи інфопродукти на особисті банківські картки, не усвідомлюючи це як оподатковувану підприємницьку діяльність.

У такому випадку в гру вступає фінансовий моніторинг банків:

• банк фіксує систематичні надходження або великі транзакції на картку;
• інформація передається до Держфінмоніторингу;
• звідти дані потрапляють до податкової служби та БЕБ.

Відтак найбільший ризик мають саме ті блогери й інфлюенсери, які отримують регулярні доходи без реєстрації бізнесу та без подання декларацій.

Адміністративний штраф, фінансові санкції чи кримінал: у чому різниця?

Наприклад, якщо блогер продав курси і отримав на особисту картку 1 000 000 грн, кримінальної відповідальності ще не буде. Сума несплачених податків (18% ПДФО + 1,5% військового збору) становить орієнтовно 195 000–230 000 грн.

Податкова все одно донарахує податки, штраф та пеню, але це будуть фінансові санкції, а не кримінальне провадження.

Фінансова відповідальність (Податковий кодекс)

За Податковим кодексом України встановлена фінансова відповідальність – штрафи, які накладає податкова служба під час перевірки за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання.

Адміністративна відповідальність

Адміністративна відповідальність застосовується переважно за порушення процедур, а не за сам факт несплати податків:

• неподання або несвоєчасне подання декларацій (навіть якщо податки сплачені);
• порушення порядку ведення податкового обліку (наприклад, ФОП не веде книгу обліку доходів);
• порушення правил ведення касових операцій (продаж мерчу за готівку без РРО, коли він потрібен) тощо.

Це, зокрема, статті 164-1, 164, 163-1 КУпАП – штрафи, як правило, фіксовані і значно менші за кримінальну відповідальність.

З якої суми ухилення від сплати податків починається кримінальна відповідальність

Ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів передбачене у статті 212 КК України. Кримінальна відповідальність настає лише тоді, коли має місце фактичне ненадходження коштів до бюджету у значних, великих або особливо великих розмірах.

Пороги відповідальності «прив’язані» до неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і щороку змінюються. Станом на 2025 рік орієнтовні суми такі:

*Суми наведені орієнтовно відповідно до кратності неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (станом на 2025 рік).

Чим вища сума несплачених податків – тим жорсткішими стають санкції за ст. 212 КК України: зростають розміри штрафів, а також додаються заборони обіймати певні посади, займатися підприємницькою діяльністю та конфіскація майна.

Як податкова та БЕБ виявляють ухилення від сплати податків у блогерів

1. Перевірки Державної податкової служби

Податкова служба насамперед аналізує декларації доходів фізичних осіб та ФОП. Якщо ви офіційно зареєстровані, але не показуєте всі доходи, ризики зростають.

Типові джерела інформації для податкової:

• дані банків про рух коштів на рахунках;
• зустрічні звірки з брендами та рекламодавцями;
• звітність юридичних осіб, які показують витрати на рекламу у блогерів;
• публічна інформація (сайти, сторінки в соцмережах, відкриті реєстри).

2. Фінмоніторинг банків

Власний банк – перший, хто бачить нетипову активність. Якщо на картку блогера регулярно надходять платежі з призначенням «реклама», «маркетинг», «купівля курсу» тощо, банківський фінмоніторинг спрацьовує.

За вказівками НБУ банківська система виконує функцію проактивного виявлення підозрілих фінансових потоків ще до того, як вони потрапляють у податкову звітність.

3. Загальний стандарт звітності (CRS)

IN 2024 році правила гри суттєво змінив Загальний стандарт звітності (CRS). Це інструмент автоматичного обміну податковою інформацією між країнами.

Якщо раніше доходи від Google AdSense, Patreon, YouTube, реферальних програм можна було отримувати на іноземні рахунки і сподіватись, що ДПС України про них не дізнається, то зараз ситуація інша:

• іноземний банк ідентифікує власника рахунку як податкового резидента України;
• інформація передається до податкових органів країни банку;
• далі – в ДПС України за процедурами автоматичного обміну.

«Сховати» доходи за кордоном практично неможливо.

4. Передача матеріалів до Бюро економічної безпеки

Після перевірки ДПС формує податкове повідомлення-рішення, де фіксується сума боргу перед бюджетом. Якщо сума несплачених податків перевищує 4,54 млн грн, матеріали передаються до Бюро економічної безпеки України.

Далі відбувається таке:

• БЕБ вносить відомості до ЄРДР і розпочинає досудове розслідування;
• детективи отримують ухвали суду на доступ до банківської таємниці;
• можуть накладати арешти на майно та рахунки;
• проводять обшуки, допити, вилучення документів та техніки.

Показова справа блогера: як слідство йде «від витрат до доходу»

Показовим є нещодавнє розслідування БЕБ щодо столичного блогера, якого ЗМІ ідентифікували як Олександра Слобоженка. За даними слідства:

• дохід понад 1 млрд грн був отриманий через незареєстровану компанію з арбітражу інтернет-трафіку;
• кошти виводилися на електронні гаманці, зареєстровані на довірених осіб;
• віртуальні активи обмінювалися на готівку в різних містах;
• на ці кошти купувалася елітна нерухомість та авто преміум-класу;
• майно оформлювали на родичів та близьких для приховування реального власника.

Слідство працювало у зворотному напрямку – від витрат до доходу. Детективи бачать публічний спосіб життя (дорогі авто та нерухомість, які легко перевірити за реєстрами МВС та ДРРП) і порівнюють вартість цих активів з офіційними доходами. Значна розбіжність є підставою для відкриття кримінального провадження.

Вже в рамках кримінального провадження БЕБ отримує доступ до інструментів, недоступних ДПС: відстеження криптовалютних транзакцій, обшуки, допити довірених осіб та родичів, аналіз банківських виписок, переписок, контрактів і фото, що підтверджують прибуток.

Які покарання реально загрожують за ст. 212 КК України

Санкції за ст. 212 КК України (станом на 2025 рік) виглядають так:

Ч. 1 ст. 212 КК України (несплата від 4,5 млн грн)

• штраф від 85 000 до 170 000 грн;
• можливе (факультативне) позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років.

Ч. 2 ст. 212 КК України (несплата від 7,5 млн грн або змова осіб)

• штраф від 170 000 до 255 000 грн;
• обов’язкове позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років.

Ч. 3 ст. 212 КК України (несплата від 10,6 млн грн)

• штраф від 255 000 до 425 000 грн;
• обов’язкове позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років;
• обов’язкова confiscation of property.

На практиці у таких справах із великими сумами часто повідомляють про підозру, але не завжди доходять до обвинувального вироку – багато що залежить від поведінки платника податків та стратегії захисту.

Приховані загрози: коли «економія» на податках обертається ув’язненням

Часте питання: якщо блогер уже встиг витратити всі гроші або «далекоглядно» переписав майно на родичів – чи є ризики? Відповідь однозначна: так, є.

Заміна штрафу на позбавлення волі

According to ст. 53 КК України, у разі несплати штрафу, який перевищує три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і за відсутності підстав для розстрочки, суд може замінити суму штрафу позбавленням волі. Тобто фінансовий злочин перетворюється на реальний строк.

Пара 212 + 209 КК України: податки та відмивання коштів

Практично завжди поруч зі ст. 212 КК України детективи БЕБ досліджують і ст. 209 КК України – легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Логіка проста: гроші, «зекономлені» на податках, вважаються «брудними». Будь-яка дія з ними – купівля авто, квартири, техніки або переказ на інший рахунок для приховування – може кваліфікуватися як відмивання.

І тут виникає пастка: якщо платник податків обирає шлях звільнення від відповідальності за ч. 4 ст. 212 КК України (фактично визнає злочин і компенсує збитки), він тим самим підтверджує злочинне походження коштів. А отже, у подальшому йому складніше заперечувати обґрунтованість обвинувачення за ст. 209 КК України, яка не містить аналогічного «рятівного» механізму.

Як правильно діяти блогерам та інфлюенсерам

1. Зареєструйте ФОП або ТОВ

Це базовий крок податкової безпеки. Для більшості блогерів оптимальним є ФОП 3-ї групи із ставкою єдиного податку 5% від доходу. Ви легально отримуєте гроші, маєте прозору звітність і зменшуєте інтерес податкової та БЕБ.

Якщо річні обороти перетинають поріг приблизно 9,3 млн грн або ви плануєте залучати партнерів/інвесторів, варто розглянути варіант реєстрації ТОВ.

Заплатити 5% з доходу майже завжди дешевше й безпечніше, ніж одного дня отримати витяг з ЄРДР про відкрите кримінальне провадження за ст. 212 КК України.

2. Найміть бухгалтера

Спроба самостійно вести облік та звітність за принципом «подивлюсь ролик на YouTube» майже гарантовано призводить до помилок. Хороший бухгалтер:

• вчасно подає звіти та контролює сплату податків;
• слідкує за змінами податкового законодавства;
• допомагає правильно оформити договори з рекламодавцями та партнерами;
• знижує ризики перевірок і донарахувань.

3. У разі проблем – негайно звертайтесь до адвоката

Якщо ви дізналися, що:

• банківський рахунок заблоковано або банк ставить запитання щодо походження коштів;
• податкова запросила пояснення чи документи;
• вам стало відомо про відкриття кримінального провадження,

- негайно звертайтеся до адвоката. Лише фахівець зможе професійно оцінити ситуацію, вибудувати правильну лінію захисту, обрати оптимальну стратегію взаємодії з ДПС та БЕБ і допомогти мінімізувати наслідки.