Saltar al contenido

¿Pueden los funcionarios militares dirigir empresas?

Питання підприємницької діяльності військовими посадовими особами ЗСУ викликає значний інтерес. Під час мобілізації особу можуть призвати як звичайного військовослужбовця, а згодом призначити на посаду з організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими обов’язками. Це змінює її статус на військову посадову особу та накладає певні обмеження, зокрема щодо підприємницької діяльності. Важливо розуміти, які саме дії можуть вважатися порушенням, а які допустимими в рамках чинного законодавства.

Військовими посадовими особами є військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов’язані з виконанням:

  • організаційно-розпорядчих обов’язків(керівництво колективом чи ділянкою роботи)
  • адміністративно-господарських обов’язків(управління або розпоряджання майном).

До таких осіб належать начальники військових частин, начальник Генерального штабу ЗСУ, командир роти, старші офіцери відділень та інші.

Відповідно до ч.2 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» такі особи зобов’язані не пізніше 15 робочих днів з дня призначення (обрання) на посаду здійснити такі дії:

  • припинити підприємницьку діяльність;
  • припинити повноваження у складі правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Крім того, протягом 60 днів після призначення (обрання) на посаду необхідно передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права. Передача членам сім’ї заборонена.

Згідно з п. 2-9 Прикінцевих положень цього Закону під час воєнного стану ці строки зупиняються до дня припинення чи скасування воєнного стану для осіб, які не мають можливості здійснити визначені дії у встановлені строки у зв’язку з:

  • виконанням завдань в інтересах оборони України;
  • безпосередньою участю у веденні воєнних (бойових) дій;
  • виконанням інших завдань в інтересах національної безпеки і оборони.

Обов’язки після припинення або скасування воєнного стану:

Протягом 15 робочих днів – припинити підприємницьку діяльність і скласти повноваження.

Протягом 60 календарних днів – передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права.

Актуальна судова практика

Судді переважно звертають увагу на наявність об’єктивної неможливості виконання визначених обов’язків. Наприклад, якщо військова посадова особа постійно перебуває в зоні бойових дій, суд може врахувати ці обставини при ухваленні рішення.

Однак, якщо таких причин немає, а особа продовжує здійснювати підприємницьку діяльність, її можуть визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення за Arte. 172-4 del Código de Infracciones Administrativas (порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності).

Постанова Полтавського апеляційного суду від 30.09.2024 по справі №52/889/24

Обставини справи: Після мобілізації особу призначили старшим офіцером мобілізаційного відділу сектору мобілізаційно-оборонної роботи (стала військовою посадовою особою). Водночас вона залишалася керівником, засновником та бенефіціарним власником суб’єктів господарювання.

Позиція суду: Апеляційний суд відхилив посилання апелянта на приписи п. 2-9 Прикінцевих положень ЗУ «Про запобігання корупції», які зупиняють строки припинення підприємницької діяльності, передання підприємства та корпоративних прав під час воєнного стану. Оскільки особа проживає у м. Полтава та не бере безпосередньої участі в бойових діях і не виконує інших завдань в інтересах національної безпеки і оборони, суд визнав її винною.

Постанова Одеського апеляційного суду від 11.12.2023 по справі №507/1712/23 

Обставини справи: Офіцер четвертого відділу ЗСУ, який має військове звання капітан, є засновником, кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Укрбудвест» та отримує дохід від підприємницької діяльності.

Позиція суду:

Відповідно до п. 2-9 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції», на період воєнного стану перебіг строків, визначених ч. 2 ст. 25, ч. 1 ст. 36 цього Закону, зупиняється для осіб, які не мають можливості виконати визначені дії через:

  • виконання завдань в інтересах оборони України,
  • безпосередню участь у бойових діях,
  • виконання інших завдань в інтересах національної безпеки та оборони.

Проте суду не було надано доказів, що особа перебувала у таких умовах. Натомість матеріали справи підтвердили, що він уклав низку господарських договорів, підписував акти виконаних робіт та інші документи, пов`язані з виконанням цих договорів, а товариство отримувало доходи від підприємницької діяльності. Це свідчить, що у вільний від служби час він займався підприємницькою діяльністю як засновник та кінцевий бенефіціарний власник товариства.

Окрім того, бувають рішення суддів, якими звільняли осіб на підставі ст. 22 КУпАП від адміністративної відповідальності за ст. 172-4 КУпАП, за малозначністю вчиненого та обмежувались усним зауваженням.

Постанова Волинського апеляційного суду у справі №161/19209/23 від 08 січня 2024 року.

Обставини справи: Заступник начальника служби охорони державної таємниці, військове звання – майор, є суб’єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до пп. «г» п.1 ч.1 ст. 3 цього Закону.

Позиція суду: Суд першої інстанції не взяв до уваги те, що особа раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, є учасником бойових дій, а також те, що вона була призвана в умовах воєнного стану. Будь-які суспільно небезпечні наслідки від вчиненого правопорушення відсутні, що вказує на малозначність вчиненого правопорушення. Апеляційний суд звільнив особу на підставі ст. 22 КУпАП від адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-4 КУпАП, за малозначністю вчиненого та обмежився усним зауваженням.

Постанова Херсонського апеляційного суду у справі №766/3922/23.

Обставини справи: Технік відділу забезпечення Херсонського обласного ТЦК та СП, військове звання – молодший сержант, має об’єктивну можливість діяти у відповідності до вимог Закону України «Про запобігання корупції», виконуючи свої службові обов’язки. Одночасно є представником та керівником ТОВ «ЮГТРАНСПАРКІНГ».

Позиція суду

Суд взяв до уваги, що особа раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, є військовослужбовцем контрактної служби, призваним на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану. Будь-які суспільно небезпечні наслідки від вчиненого правопорушення відсутні, як і відсутні прямі докази умисності її дій, що вказує на малозначність вчиненого правопорушення. Крім того, згідно з її службової картки, вона має заохочення, стягнень не має. Суд звільнив особу від адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-4 КУпАП за малозначністю правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Таким чином, військові посадові особи ЗСУ мають обов’язок припинити підприємницьку діяльність та передати корпоративні права відповідно до вимог антикорупційного законодавства. Хоча під час воєнного стану строки цих дій можуть зупинятися за певних умов, судова практика свідчить, що звільнення від відповідальності можливе лише у разі доведення об’єктивної неможливості виконання встановлених вимог. Водночас суди можуть застосовувати ст. 22 КУпАП і обмежуватися усним зауваженням у разі малозначності правопорушення.

Отже, військові посадові особи, які займаються підприємницькою діяльністю, повинні уважно оцінювати правові ризики, адже невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» може призвести до адміністративної відповідальності.

Якщо у вас виникли питання, звертайтесь до нашої юридичної компанії за консультацією.

LLAMA AHORA
Arriba

¿Te has suscrito a Business Lawyer?

Un canal con asesoría jurídica y novedades para el desarrollo exitoso de su negocio

Este sitio web utiliza cookies para garantizar que obtenga la mejor experiencia en nuestro sitio web.

DEJA TU NÚMERO DE TELÉFONO

Deja tu número de teléfono