Підробка документів — це не лише історія про фальшивий паспорт чи довідку. У бізнесі це: підроблений акт виконаних робіт, договір, довіреність або ж банківська гарантія. Такі документи можуть зірвати тендер, заблокувати розрахунки або стати підставою для кримінального переслідування. Це — типовий сценарій. Бо підробка документів — не завжди про афери, іноді це про недбалість. Але відповідальність однаково серйозна.
Які документи підробляють найчастіше?
Найпоширеніші — акти, довіреності, договори, банківські гарантії, сертифікати. У держсекторі — довідки, накази, листи з мокрими печатками.
Класика жанру: “менеджер підписав, бо директор був у відпустці”, або “попросили терміново, щоб не зірвався тендер”.
За що передбачена відповідальність?
Кримінальний кодекс (ст. 358) передбачає:
- ч.1— підроблення чи використання підробленого документа — штраф (850-1700 грн), або обмеження волі до 2 років;
- ч.2 – підробка, вчинена приватним підприємцем, аудитором, експертом, спеціалістом, оцінювачем, адвокатом, нотаріусом, державним реєстратором, суб’єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем або іншою особою, яка здійснює професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних чи адміністративних послуг, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов’язків,
- ч.3, 4— використання завідомо фальшивого документа — те саме, але часто обмежуються штрафами; штраф (850-3400 грн), або обмеження волі до 3 років;
Максимальне покарання — до 5 років позбавлення волі.
📌 Якщо документ підробив посадовець — підключаються ще й ст. 364, 366 ККУ (зловживання владою, службове підроблення). Тут уже можливий реальний строк.
Як виглядає на практиці?
🔹 Акт “з повітря”
Будівельна компанія подала позов до замовника з вимогою оплатити понад 2 млн грн за виконані роботи. До позову був доданий акт прийому-передачі, підписаний нібито представником замовника.
Але в суді виявилось: підпис належить охоронцю, якого вже звільнили. Встановити це вдалося через почеркознавчу експертизу. Працівник компанії пояснив, що “директор не мав часу, тож підписали самі, бо роботи справді виконувалися”.
📌 Наслідки: кримінальне провадження за ст. 358 КК (підробка документа); цивільну справу суд зупинив до завершення досудового розслідування; замовник розірвав усі інші контракти з цією компанією.
🔹 Фейкова банківська довідка
Фірма подалась на тендер із пакетом документів, серед яких була банківська довідка про наявність 5 млн грн на рахунку. Все виглядало ідеально: реквізити, логотип, печатка.
Але замовник перевірив документ — банк офіційно підтвердив, що довідку не видавав. Компанія пояснила: довідку підготував “тендерний менеджер”, який “припустився помилки”.
📌 Наслідки: виключення з участі в публічній закупівлі; повідомлення в поліцію — відкрито провадження за використання підробленого документа; інші тендери фірми — під пильною увагою ДАСУ та слідства.
Як вчасно розпізнати підробку?
Підробка документів рідко виглядає як щось очевидне. Часто це документ з реальним логотипом, правильною формою, навіть з мокрою печаткою. Саме тому важливо мати чіткий алгоритм перевірки — особливо в компаніях, які працюють з великим обсягом документації або беруть участь у закупівлях.
Ось практичні кроки, які допоможуть не “проковтнути” фальшивку:
- Перевірка реквізитів документа
- Що перевірити:ЄДРПОУ, податкові номери, адреси, КВЕДи, банківські реквізити, дату видачі.
- Як перевірити:використовуйте відкриті реєстри — YouControl, ua, сайт податкової.
- На що звернути увагу:невідповідність адреси, відсутність компанії в реєстрі, вказані неактуальні дані (наприклад, стара адреса або вже виключений КВЕД).
📌 Приклад із практики: компанія подала довідку про відкриття рахунку, де був зазначений ЄДРПОУ іншої юрособи. Формально — дрібниця, фактично — доказ підробки.
- Оцінка повноважень підписанта
- Що перевірити:чи має особа право підписувати документ саме від імені цієї компанії.
- Як перевірити:витребувати або самостійно перевірити у відкритих джерелах: наказ про призначення, довіреність, інформацію в ЄДР (керівник, підписант).
- На що звернути увагу:підпис “менеджера з розвитку” без довіреності, підпис бухгалтера на актах виконаних робіт, сторонні ПІБ.
📌 Порада: в угодах із контрагентами завжди додавайте витяг з ЄДР, де видно, хто керівник і чи має право діяти без довіреності.
- Верифікація через третю сторону (контрагента або установу)
- Що перевірити:чи справді документ видавався тією стороною, яка вказана.
- Як перевірити:надіслати офіційний запит (навіть електронний) до банку, держустанови або компанії.
- На що звернути увагу:затримка з відповіддю, відмова підтвердити документ або пряме заперечення факту видачі.
📌 Зверніть увагу: фішка деяких шахраїв — створювати документи “від імені” реально існуючих компаній, які навіть не підозрюють про використання своїх реквізитів.
- Перевірка печаток і підписів
- Що перевірити:автентичність печатки, підпису, їх розміщення на документі.
- Як перевірити:
- звірити з архівними копіями раніше виданих документів;
- при потребі — ініціювати почеркознавчу експертизу (особливо у судових спорах).
- На що звернути увагу:“фотошопна” печатка, скан-копія підпису, а не власноручний підпис, відсутність слідів тиску ручки.
📌 Чому важливо: у суді копія з нечітким підписом або печаткою, як правило, викликає сумнів щодо справжності — тож навіть банальна “розмитість” може стати підставою для експертизи.
Щоб уникнути ризиків запровадьте перевірку документів перед підписом. Не допускайте підписання довіреностей “на всяк випадок”. Поясніть персоналу: “фальшивка” — це не дрібниця, а стаття КК. Перевіряйте, з ким підписуєтесь — часом “компанія-постачальник” існує лише на папері.
