Закордонна компанія не робить бізнес «невидимим» для української податкової. Якщо її власник залишається податковим резидентом України, він зобов’язаний повідомляти державу про таку компанію, щороку звітувати та, залежно від структури, сплачувати в Україні податок із прибутку цієї компанії, навіть якщо гроші на його рахунок не надходили. Саме це регулюють правила щодо контрольованих іноземних компаній (КІК), які досі часто залишаються поза увагою підприємців, що виходять на міжнародні ринки.
Ці правила діють в Україні з 1 січня 2022 року, проте на практиці їх досі недооцінюють. На період воєнного стану та шість місяців після нього, штрафи за неподання або несвоєчасне подання звіту про КІК і за невідображення в ньому відомостей не застосовуються, проте ці послаблення стосуються лише санкцій: обов’язки та податок на прибуток КІК нікуди не зникли.
У цій статті розберемо, що таке КІК, хто зобовʼязаний звітувати, коли прибуток іноземної компанії оподатковується в Україні, а коли діють звільнення, та яка відповідальність передбачена за недотримання встановлених вимог.
Що таке КІК і хто є контролером
Правила КІК встановлені статтею 39² Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа (а за певних умов – і утворення без статусу юридичної особи, наприклад, траст чи партнерство), зареєстрована за кордоном, яка перебуває під контролем фізичної або юридичної особи – резидента України.
Контролюючою особою вважається резидент України, який, зокрема:
- володіє часткою в іноземній компанії понад 50%; або
- володіє часткою понад 10%, за умови що декілька резидентів України (фізичних осіб та/або юридичних осіб) разом володіють частками, які у сукупності становлять 50% і більше; або
- окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною компанією незалежно від формального розміру частки.
Поняття «фактичного контролю» (пп. 39².1.6 ПКУ) є ширшим за формальне володіння й охоплює, зокрема, можливість давати обовʼязкові вказівки органам управління, розпоряджатися банківським рахунком компанії чи виступати її представником у відносинах із банками. Тому «переписати» компанію на номінального власника, зберігши реальний контроль, від статусу контролера не звільняє.
! Важливо: зобовʼязання виникає лише якщо особа є податковим резидентом України, тому статус резидентства слід встановити заздалегідь. Згідно з пп. 14.1.213 ПКУ фізична особа є резидентом, якщо має місце проживання в Україні. Якщо місце проживання є також в іншій державі, вирішальним є центр життєвих інтересів (більш тісні особисті чи економічні зв’язки). Якщо державу центру життєвих інтересів визначити неможливо або місця проживання немає ніде, особа вважається резидентом за умови перебування в Україні не менше 183 днів протягом податкового року (враховуючи день приїзду та від’їзду). Тому якщо власник компанії довгий час проживає за кордоном, на практиці податкова може розглядати його як резидента України, доки в Україні зберігаються зв’язки (наприклад, місце проживання чи зареєстрований ФОП). Щоб уникнути спорів і безпідставних штрафів, документи, що підтверджують зміну центру життєвих інтересів (місце проживання, робота, проживання сім’ї, довідка про податкове резидентство іноземної держави), мають бути підготовлені одразу після її настання.
Два різні обовʼязки: повідомлення та звітність
Правила КІК встановлюють два окремі обовʼязки, які часто плутають. Виконувати потрібно обидва.
- Повідомлення про КІК. Контролююча особа зобовʼязана повідомити контролюючий орган про набуття частки в іноземній компанії, зокрема під час її заснування, або про початок фактичного контролю, що призводить до визнання особи контролюючою, а також про відчуження частки чи припинення контролю, що призводить до втрати цього статусу. Повідомлення подається щодо кожної КІК окремо протягом 60 днів з дня відповідної події (пп. 39².5.5 ПКУ). Вимога не застосовується, якщо КІК є публічною компанією.
- Звіт про КІК. Щороку контролююча особа подає звіт про контрольовані іноземні компанії разом з річною декларацією про майновий стан і доходи (фізична особа – до 1 травня, юридична особа – до 1 березня). У звіті відображаються, зокрема, структура володіння, фінансові показники компанії та розрахунок скоригованого прибутку. До звіту додається фінансова звітність КІК.
! Важливо: обовʼязок подати звіт виникає незалежно від того, чи отримував власник якісь виплати від компанії.
Коли прибуток КІК оподатковується в Україні
Ключова особливість правил КІК, яку варто зрозуміти: оподатковується не момент виплати дивідендів власнику, а сам зароблений компанією прибуток за підсумками року. Тобто навіть якщо прибуток залишився на рахунку іноземної компанії й не розподілявся, він може підлягати включенню до оподатковуваного доходу контролюючої особи.
Скоригований прибуток КІК (визначений за правилами пп. 39².3 ПКУ на підставі фінансової звітності) включається до загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи – пропорційно її частці та оподатковується ПДФО за ставкою 18 % (9 % – якщо прибуток розподілено контролеру до подання звіту про КІК і відображено в декларації), а також військовим збором (5 %). Таким чином, з точки зору податкової оптимізації, для українського резидента-контролера виплата дивідендів є більш вигідною, оскільки ставка податку зменшується до 9% (за умови проведення виплати до подання звітності).
При цьому правила передбачають і механізми, які зменшують базу оподаткування. Наприклад, скоригований прибуток КІК зменшується на суму дивідендів, отриманих від інших КІК (пп. 39².3.2 ПКУ), а також від юридичних осіб, зареєстрованих в Україні (пп. 39².3.2.7 ПКУ), причому дивіденди від українських юросіб оподатковуються так, ніби їх отримав безпосередньо контролер (пп. 170.13.3 ПКУ), тобто за ставками для дивідендів (5% і 9% залежно від того чи є компанія платником податку на прибуток). Завдяки цьому дивідендний потік усередині групи здебільшого не створює додаткового податкового навантаження порівняно з прямим володінням.
Коли діють звільнення
Законодавство передбачає випадки, коли скоригований прибуток КІК звільняється від оподаткування. Основні підстави (пп. 39².4 ПКУ):
- Критерій ефективної ставки або частки пасивних доходів (пп. 39².4.1 ПКУ). Прибуток КІК звільняється за наявності чинного договору про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією між Україною та державою реєстрації КІК і за умови, що виконується одна з умов:
- КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою не меншою за базову ставку в Україні або меншою за неї не більше ніж на 5 відсоткових пунктів (тобто не менше 13%); ефективна ставка – це відношення витрат зі сплати податку на прибуток до прибутку до оподаткування за фінансовою звітністю, а не номінальна ставка країни; або
- частка пасивних доходів КІК не перевищує 50% її загального доходу (до пасивних належать, зокрема, дивіденди, проценти та роялті).
Саме тут важлива різниця між компаніями: операційна компанія з переважно активним доходом (продажі, послуги) зазвичай проходить цей тест, тоді як чистий холдинг (дохід якого формують переважно дивіденди) або компанія на пільговому режимі з роялтійним доходом – як правило, ні. Втім, якщо пасивні доходи перевищують 50%, вони можуть бути визнані активними, коли КІК фактично виконує суттєві функції, несе ризики та має необхідні ресурси (кваліфікований персонал, основні засоби, достатній капітал); податкова нерідко ставить такі аргументи під сумнів, тож потрібно окремо потурбуватися про економічну присутність компанії в країні реєстрації.
- Граничний розмір сукупного доходу (пп. 39².4.2 ПКУ). Прибуток КІК звільняється, якщо сукупний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи з усіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 млн євро на кінець звітного періоду. У такому разі скоригований прибуток розраховувати не потрібно, але звіт про КІК подається.
Навіть за наявності підстав для звільнення обовʼязок подавати повідомлення та звіт про КІК зберігається – особа звільняється від оподаткування прибутку, а не від подання звітності.
Відповідальність за недотримання
Санкції за невиконання обовʼязків щодо КІК є дуже значними (п. 120.7 ст. 120 ПКУ). Розмір штрафів прив’язаний до прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня звітного року (у 2026 році – 3 328 грн):
- за неподання звіту про КІК – штраф у розмірі 100 прожиткових мінімумів (332 800 грн);
- за несвоєчасне подання звіту – 1 прожитковий мінімум за кожен день прострочення, але не більше 50 прожиткових мінімумів (до 166 400 грн);
- за неповідомлення про набуття чи відчуження частки в КІК у встановлений 60-денний строк – штраф у розмірі 300 прожиткових мінімумів за кожен такий факт (998 400 грн);
- за невідображення у звіті відомостей щодо наявних КІК – штраф у розмірі 3 відсотків суми доходу КІК або 25 відсотків скоригованого прибутку КІК за відповідний рік, не відображених у звіті, залежно від того, яке значення більше, але не більше 1000 прожиткових мінімумів (3 328 000 грн).
Окремо слід враховувати воєнний стан: тимчасово, з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану і шести місяців після місяця, в якому його буде припинено або скасовано, штрафи за неподання чи несвоєчасне подання звіту про КІК та за невідображення в ньому відомостей не застосовуються (Закон №3706-IX, чинний з 1 липня 2024 року).
! Звернути увагу. Це відтермінування застосування санкцій, а не скасування обов’язків: повідомлення та звіти подаються у звичайні строки, а податок із прибутку КІК нараховується. Щодо штрафу за неповідомлення про набуття чи відчуження частки наразі відсутня офіційна позиція чи однозначна судова практика, тож розраховувати на мораторій не варто.
Про що памʼятати на практиці
Правила КІК – це не привід відмовлятися від міжнародної структури. Проте особливості ведення звітності та розрахунку загального податкового навантаження власника, який є податковим резидентом України, потрібно враховувати ще на етапі її побудови. Ось кілька практичних орієнтирів:
- наявність іноземної компанії не означає, що її не бачить податкова: між країнами діє автоматичний обмін фінансовою інформацією (CRS), тож ДПС отримує дані про рахунки резидентів за кордоном. Наразі обмін даними відбувається з понад 120 країнами. Тому структуру варто одразу будувати прозоро і з урахуванням звітності;
- слід заздалегідь визначити, які компанії групи проходять тести на звільнення, а які створюватимуть податок на рівні власника;
- вид доходу компанії (активний чи пасивний) напряму впливає на податкові наслідки, тому його варто планувати свідомо;
- строки подання повідомлень (60 днів) та щорічної звітності потрібно відстежувати, аби уникнути штрафів.
Висновок
Якщо ви будуєте бізнес за кордоном, але залишаєтесь податковим резидентом України, правила КІК стосуються вас безпосередньо. Головне – не ігнорувати їх: правильно вибудувана та задекларована структура дозволяє законно оптимізувати податкове навантаження й уникнути санкцій, тоді як «мовчання» рано чи пізно обертається штрафами та донарахуваннями.
Юридична фірма Bargen готова допомогти з аналізом вашої поточної структури іноземних компаній, її оптимізацією з урахуванням податкового резидентства власника, визначенням статусу КІК, підготовкою повідомлень та звітності та оцінкою підстав для звільнення.
