З 2020 року, коли світ зіткнувся з пандемією COVID-19, і особливо після 24.02.2022, поняття «форс-мажор» перетворилося з абстрактного юридичного терміну на розповсюджену реальність та проблему для тисяч українських компаній. Війна, руйнування інфраструктури, окупація територій, блекаути та логістичні колапси зробили неможливим виконання безлічі договірних зобов’язань.
Водночас у бізнес-середовищі поширилося небезпечне, але хибне уявлення про форс-мажор як про універсальну «індульгенцію» від виконання будь-яких договорів. Багато хто вважає, що самого факту війни достатньо, щоб не виконувати свої договірні зобов’язання або звільнитися від відповідальності за невиконання. Проте судова практика, зокрема остаточні висновки Верховного Суду, демонструє значно жорсткіший і прагматичніший підхід.
Мета цієї статті — надати чіткий, структурований та практичний посібник з питань форс-мажору. Спираючись на аналіз ключових положень законодавства та актуальної судової практики Верховного Суду, розвінчаємо поширені міфи, пояснимо, як правильно доводити форс-мажор, яких правових наслідків очікувати, та запропонуємо покроковий алгоритм дій для захисту інтересів.
Отже, що таке форс-мажор і чим він не є
Перш ніж застосовувати інструмент форс-мажору, необхідно чітко зрозуміти його правову природу та межі. Насправді, багато хто в бізнес-середовищі має дещо хибні уявлення про застосування та суть форс-мажору.
Правові основи
Законодавство визначає форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) як надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань. Деталізоване визначення форс-мажорних обставин міститься в ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні». В свою чергу Верховний Суд (наприклад, справа №910/1779/23) у своїй практиці послідовно виділяє чотири ключові ознаки, які мають бути наявні одночасно:
- Надзвичайний характер:Обставини не є типовими для даної сфери діяльності, і їх настання сторони не могли розумно очікувати при укладенні договору.
- Невідворотність:Сторона не могла запобігти настанню обставин або їх наслідкам, навіть доклавши всіх розумних зусиль.
- Незалежність від волі сторін:Причина виникнення обставин є зовнішньою і не пов’язана з діями чи бездіяльністю жодної зі сторін договору.
- Об’єктивна неможливість виконання:Це ключовий критерій. Форс-мажор робить виконання зобов’язання не просто складним чи економічно невигідним, а неможливим у принципі за даних умов.
Тобто ознаками форс-мажорних обставин є їх об’єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/7495/16).
Поширені помилки та позиція суду (Що НЕ є форс-мажором)
Судова практика виробила чіткі відповіді на поширені спроби бізнесу розширити поняття форс-мажору на звичайні комерційні ризики.
Міф 1: «Відсутність грошей – це форс-мажор».
Це одна з найпоширеніших помилок. Верховний Суд в своїй позиції щодо цих обставин категоричний – фінансова криза, девальвація гривні, відсутність коштів у боржника чи на ринку в цілому не є форс-мажором. Це вважається звичайним підприємницьким ризиком, який сторона несе самостійно. Наприклад, у справі № 912/3323/20 суд чітко вказав, що відсутність у орендаря коштів на оплату оренди не звільняє його від відповідальності, навіть в умовах карантину.
Міф 2: «Мене підвів контрагент, отже, у мене форс-мажор».
Невиконання зобов’язань контрагентами (постачальниками, перевізниками чи іншими партнерами), як правило, не є форс-мажором для вас. Суди виходять з того, що сторона несе ризик вибору своїх контрагентів. У справі № 910/17079/23 суд не визнав форс-мажором для українського постачальника проблеми, що виникли у його болгарського партнера. Виняток можливий лише тоді, коли невиконання з боку контрагента було спричинене саме обставинами непереборної сили, і на ринку були відсутні будь-які альтернативи. Проте такі обставини також потребують ретельного доказування.
Міф 3: «Я не зміг отримати дозвіл/ліцензію».
Адміністративні перешкоди, затримки з боку державних органів, неотримання необхідних ліцензій чи дозволів не кваліфікуються як форс-мажор. Це частина передбачуваних ризиків ведення господарської діяльності. У вже згаданій справі № 912/3323/20 суд прямо зазначив, що неотримання ліцензії на аптечну діяльність не може вважатися обставиною непереборної сили для орендаря.
Отже, в питаннях застосування форс-мажору судова практика достатньо однозначна – форс-мажор є інструментом для надзвичайних та неконтрольованих подій, а не для вирішення комерційних труднощів.
ВІЙНА ЯК ФОРС-МАЖОР: чому загального факту недостатньо?
З початком повномасштабного вторгнення багато підприємців вирішили, що сам факт воєнного стану автоматично звільняє їх від усіх договірних зобов’язань. Це не так. Верховний Суд послідовно наголошує на наявності причинно-наслідкового зв’язку.
Сторона, яка посилається на форс-мажор, зобов’язана довести не лише факт існування обставини (війни, бойових дій), а й прямий, безпосередній та непереборний зв’язок між цією обставиною та неможливістю виконати конкретне зобов’язання за конкретним договором. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.
Недостатньо сказати «в країні війна». Необхідно довести, наприклад: «через окупацію м. Мелітополь, де знаходиться наш єдиний виробничий цех, ми об’єктивно не можемо виготовити та поставити замовлене обладнання». У справі № 910/8580/22 Верховний Суд підкреслив, що воєнний стан звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме пов’язані з ним обставини унеможливили виконання зобов’язання.
На прикладі двох судових кейсів коротко продемонструємо, що ж суди мають на увазі під причинно-наслідковим зв’язком:
- Форс-мажор визнано:у справі № 686/16312/22 елеватор, де зберігалася конкретна партія зерна позивача, був захоплений збройними силами рф. Суд визнав це форс-мажором, оскільки фізична окупація об’єкта унеможливила повернення саме цього зерна. Причинно-наслідковий зв’язок був прямим і очевидним.
- У форс-мажорі відмовлено:у справі № 903/573/22 постачальник пального посилався на неможливість поставок з Мозирського НПЗ у Білорусі через війну. Суд поставив під сумнів цей аргумент, зазначивши, що постачальник не довів, чому блокування одного каналу постачання унеможливило виконання договору в цілому. Суд фактично вказав, що сторона мала дослідити альтернативні джерела на ринку.
Практика показує, що такий підхід судів фактично встановлює для бізнесу обов’язок докласти зусиль для мінімізації збитків. Навіть в умовах війни сторона повинна продемонструвати, що вона вжила всіх розумних заходів для пошуку альтернативних шляхів виконання зобов’язання. Необхідно довести не лише те, що основний шлях виконання був заблокований, але й те, що не існувало жодної розумної альтернативи.
ДОКАЗУВАННЯ ФОРС-МАЖОРУ
Правильне документування та доведення форс-мажорних обставин є вирішальним для успішного захисту в суді. Центральним елементом у цьому процесі є сертифікат Торгово-промислової палати України (ТПП), проте розглянемо чи достатньо буде наявності самого сертифікату чи іншого документу ТПП для ефективного застосування форс-мажору.
Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначає ТПП як уповноважений орган для засвідчення форс-мажорних обставин. Протягом тривалого часу сертифікат ТПП вважався майже беззаперечним доказом.
Однак рішення Верховного Суду в справі № 908/2287/17 докорінно змінило цей підхід. Суд встановив, що сертифікат ТПП не є беззаперечним доказом і підлягає критичній оцінці судом нарівні з іншими доказами. Логіка суду була в тому, що сертифікат видається на підставі заяви та документів, наданих лише однією стороною договору. Інша сторона позбавлена можливості надати свої заперечення чи доводи в процесі його отримання. Тому суд зобов’язаний перевіряти обґрунтованість висновків ТПП у кожному конкретному випадку.
В цьому контексті також слід зазначити, що сертифікат чи інший документ ТТП не є єдиним доказом форс-мажорних обставин. Такими документами серед іншого можуть бути акти ДСНС, витяги з ЄРДР, звіти поліції, фото/відеофіксація руйнувань, висновки експертиз, акти інвентаризації, офіційні повідомлення Генштабу ЗСУ, військових адміністрацій, листи від перевізників про неможливість доставки, дані GPS-трекерів, офіційні графіки відключень від обленерго, листування з постачальниками енергії, внутрішні накази про простій підприємства та інше.
В кожному конкретному випадку суд буде розглядати всі наявні докази в сукупності.
З аналізу практики вбачається, що судовий підхід виявляє певну «ієрархію довіри» до доказів. Найбільшу вагу мають офіційні документи від незалежних третіх сторін (акти ДСНС, постанови уряду). Найменшу — внутрішні документи компанії (накази про простій). Відтак, збір усіх можливих доказів є важливою складовою для отримання позитивного результату в суді.
Коротко як про засіб доказування згадаємо про загальний лист ТПП від 28.02.2022, на який ще й досі сторони посилаються як на підтвердження настання форс-мажорних обставин. Верховний Суд неодноразово і чітко поставив крапку в цьому питанні. Так, суд вказав, що загальний лист ТПП від 28.02.2022, який засвідчував військову агресію як форс-мажор, не може замінити індивідуальний сертифікат по конкретному договору. Цей лист є лише загально-інформаційним документом. Він підтверджує факт війни, але не доводить наявність форс-мажору для конкретного підприємства та конкретного зобов’язання. Покладання лише на цей лист у суді є програшною стратегією.
Суди встановлюють дуже високу планку для доведення таких обставин, захищаючи фундаментальний принцип стабільності договірних відносин: договори повинні виконуватися.
АЛГОРИТМ ДІЙ ДЛЯ БІЗНЕСУ: як правильно заявити про форс-мажор
Правильна та своєчасна комунікація з контрагентом є не менш важливою, ніж збір доказів. Порушення процедури, яке визначене договором, може позбавити вас права посилатися на форс-мажор. В разі настання форс-мажорних обставин пропонується такий алгоритм дій:
Крок 1. Негайно повідомити контрагента про настання форс-мажорних обставин
Перша і найважливіша дія — перевірити умови вашого договору щодо процедури повідомлення про форс-мажор (строки, спосіб, зміст). Як правило, у більшості випадків договір встановлює строк, в який сторона має повідомити іншу сторону про настання форс-мажорних обставин, і це положення договору є вкрай важливим. Від його дотримання напряму залежить подальше врегулювання проблеми. Несвоєчасне повідомлення може мати вкрай негативні наслідки. Суди неодноразово займали позицію про те, якщо договором передбачено, що несвоєчасне повідомлення позбавляє сторону права посилатися на форс-мажор, то суд застосує це положення, навіть якщо обставини були реальними. Вимога щодо своєчасного повідомлення базується не на формалізмі, а на принципі добросовісності. Вона дає вашому партнеру можливість вчасно відреагувати та мінімізувати свої збитки.
Верховний Суд у справі № 910/15264/21 зазначив, що слід відрізняти своєчасне повідомлення сторони про настання форс-мажору від отримання сертифіката ТПП. Повідомлення потрібно надіслати у строк, визначений договором, тоді як сертифікат можна отримати лише після порушення виконання зобов’язання, тобто пізніше. Повідомлення має бути направлене іншій стороні якнайшвидше, адже форс-мажор зазвичай впливає на виконавця, але його наслідки відчуває саме інша сторона, яка не отримує належного виконання. Своєчасне повідомлення покликане захистити її інтереси й дати змогу мінімізувати втрати.
Крок 2. Фіксувати все своєчасно та належним чином
З моменту настання обставин починайте збирати доказову базу. Звертайтесь до відповідних державних органів, робіть фото- та відеофіксацію, зберігайте скріншоти новин та офіційних повідомлень, збирайте акти, зберігайте все листування з контрагентом, логістами, постачальниками, тощо.
Крок 3. Звертайтеся до ТПП
Не затягуйте звернення до ТТП для отримання сертифікату чи іншого документу ТТП, який визначено договором. Готуючи заяву до ТПП, пам’ятайте, що вона має стосуватися конкретного договору та конкретного невиконаного зобов’язання. Детально обґрунтуйте причинно-наслідковий зв’язок, додавши всі зібрані на попередньому кроці докази.
Крок 4. Комунікація з контрагентом
Оголошення форс-мажору — це не кінець відносин, а початок діалогу. Це відкриває можливість для переговорів щодо зміни умов договору, його призупинення або розірвання на узгоджених умовах. Офіційне листування з контрагентом, повідомлення його не тільки про сам факт настання форс-мажору, а і про подальші ваші кроки, орієнтовні строки є важливою дією, яка продемонструє вашу добросовісність на намагання в короткі строки вирішити проблему. Така поведінка може бути вагомим аргументом для суду.
ПРАВОВІ НАСЛІДКИ. ВІД ЧОГО ЗВІЛЬНЯЄ ФОРС-МАЖОР І ЯКІ ОБОВ'ЯЗКИ ЗАЛИШАЮТЬСЯ
Розуміння точних правових наслідків форс-мажору є максимально важливим для фінансового планування та управління ризиками.
В першу чергу необхідно знати та пам’ятати – форс-мажор звільняє від відповідальності за невиконання, несвоєчасне чи неналежне виконання зобов’язання за договором, проте не звільняє від самого обов’язку виконати договір. Зазначене правило втілено в ст. 617 Цивільного кодексу України (ЦК України).
Форс-мажор призупиняє виконання зобов’язання на час дії обставин і звільняє від відповідальності (штраф, пеня, відшкодування збитків) за прострочення. Однак основне зобов’язання (поставити товар, надати послугу, сплатити основну суму боргу) не анулюється. Воно має бути виконане після того, як дія форс-мажорних обставин припиниться.
Багато хто помилково також вважає, що форс-мажор звільняє від сплати 3% річних та інфляційних втрат, можливість стягнення яких визначено ст. 625 ЦК України. У справі № 910/8741/22 Верховний Суд чітко роз’яснив, що ці нарахування за своєю правовою природою не є заходами відповідальності (штрафними санкціями). Вони є спеціальним механізмом, що компенсує кредитору втрату купівельної спроможності грошей через прострочення боржника. Тому форс-мажор не звільняє боржника від їх сплати — вони продовжують нараховуватись упродовж усього періоду прострочення, навіть якщо воно спричинене форс-мажорними обставинами. Цей ризик також необхідно враховувати.
ФОРС-МАЖОР ЧИ ІСТОТНА ЗМІНА ОБСТАВИН? Вибір правильного інструменту
Досить часто бізнес плутає форс-мажор з іншим правовим інститутом — істотною зміною обставин. Верховний Суд у справі № 910/17639/21 наголосив на необхідності їх чіткого розмежування цих категорій
- Форс-мажор (ст. 617 ЦК України).Виконання об’єктивно неможливе. Наслідок: призупинення виконання та звільнення від відповідальності.
- Істотна зміна обставин (ст. 652 ЦК України).Виконання ممكن, але стало настільки обтяжливим або втратило цінність, що це порушує початковий баланс інтересів сторін. Наслідок: зміна або розірвання договору за згодою сторін або, у виняткових випадках, за рішенням суду. На відміну від форс-мажору істотна зміна обставин не впливає на строк виконання зобов`язань (не змінює його) і не звільняє сторону від відповідальності за невиконання, а дозволяє припинити таке виконання (розірвання договору) чи змінити умови такого виконання або умови договору в цілому (для досягнення балансу інтересів сторін, який був порушений через істотну зміну обставин).
Отже, форс-мажор та істотна зміна обставин є різними правовими ситуаціями. Не можна, посилаючись на неможливість виконання (форс-мажор), одночасно вимагати від суду змінити умови договору (що є наслідком істотної зміни обставин). Істотна зміна обставин може бути застосована у випадку відсутності існування форс-мажору, але сторона має довести наявність всіх чотирьох умов, необхідних для внесення змін до договору.
ВИСНОВКИ ТА ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БІЗНЕСУ
Форс-мажор — це не універсальний захист, а складний юридичний інструмент, застосування якого потребує належного обґрунтування та доказів. Практика Верховного Суду дозволяє сформулювати такі ключові рекомендації:
Чек-лист для перевірки договорів:
- Визначення – чи чітко прописано, які обставини вважаються форс-мажорними.
- Повідомлення – чи встановлені строки, спосіб і адреса повідомлення іншої сторони.
- Докази – чи не обмежується підтвердження лише сертифікатом ТПП (краще передбачити можливість надання інших доказів).
- Наслідки – чи визначено, що відбувається у разі тривалого форс-мажору — призупинення виконання чи розірвання договору.
Системне управління договірними ризиками та врахування вимог судової практики — найкращий спосіб мінімізувати спори у складних умовах. Форс-мажор слід застосовувати обґрунтовано, своєчасно та з належною доказовою базою.
مصدر: ЛІГА:ЗАКОН
