Одна з найпоширеніших проблем у будівельному та й будь-якому іншому бізнесі, пов’язаному з виконанням робіт, це коли ви все зробили якісно та вчасно, а замовник не платить. Він може ігнорувати ваші дзвінки, не підписувати акти або висувати дріб’язкові та формальні претензії до оформлення документів, а також посилатись на тимчасові фінансові труднощі, тощо.
Однак у більшості випадків закон буде на боці виконавця робіт. Мовчання або необґрунтована відмова замовника від підписання акта приймання-передачі юридично означають, що роботи прийняті. Проте, ключ до успіху в подібних спорах полягає не лише у фактичному виконанні робіт, а й у юридично грамотному документуванні процесу їх передачі та прийняття. Правильно вибудувана стратегія дозволяє перетворити мовчання або необґрунтовану відмову замовника на юридичний факт прийняття робіт, що значно підсилює позицію виконавця робіт в разі стягнення заборгованості в судовому порядку.
Давайте розберемося, як це працює:
Стратегія підрядника має бути спрямована на те, щоб юридично зафіксувати факт «прийняття робіт», навіть якщо замовник фізично не підписує документи. Як тільки прийняття робіт доведене, обов’язок оплати стає безумовним, а будь-які подальші відмови від підписання чи оплати — неправомірними.
Ключовим документом, що фіксує завершення робіт та їх передачу, є акт приймання-передачі (наприклад, типові форми № КБ-2в та № КБ-3 у будівництві). Стаття 882 Цивільного кодексу України (ЦК України) прямо вказує, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. Цей документ виконує кілька критично важливих функцій:
- підтверджує виконання робіт відповідно до умов договору;
- фіксує відсутність зауважень зі сторони замовника;
- в переважній більшості випадків запускає строк оплати.
Таким чином, весь юридичний спір щодо оплати виконаних робіт часто зводиться до статусу цього документа. Замовник, який бажає ухилитися від оплати, намагатиметься за будь-яку ціну уникнути його підписання. Щоб цього не сталося, необхідно бути обізнаним та дотримуватись певного алгоритму дій.
«Мовчазна згода» — важливий принцип стягнення боргу в подібних ситуаціях:
Ключове правило, яке має знати кожен підрядник/виконавець робіт, закріплене в Цивільному кодексі України та підтверджене численними рішеннями Верховного Суду: якщо ви направили замовнику акти виконаних робіт, а він протягом установленого договором строку не підписав їх і не надав вмотивованої відмови, роботи вважаються прийнятими.
Що ж таке «вмотивована відмова»? Це не будь-яке зауваження, а лише конкретні претензії по суті виконаних робіт.
Законною підставою для замовника не підписувати акт можуть бути:
- Конкретні претензії до якості: наприклад, «тріщини на стіні» або «неякісно покладена плитка».
- Невідповідність обсягів: наприклад, «замовляли 100 м² паркану, а збудовано 95 м²».
- Порушення строків або умов договору, які прямо впливають на результат.
- Виявлені дефекти, які унеможливлюють використання результату робіт.
Натомість, невмотивованою відмовою, яка не є підставою для несплати, вважаються:
- Загальні фрази без конкретики, наприклад, «роботи виконані незадовільно» або «роботи не відповідають договору».
- Формальні помилки в документах, що не впливають на суть, як-от незначна описка в назві об’єкта чи неправильна дата, якщо її можна ідентифікувати.
- Посилання на відсутність фінансування.
- Вимога надати документи, не передбачені договором або законом.
Цей перелік не є вичерпним і в кожній окремій ситуації може бути різним.
Отже, якщо зауваження замовника не стосуються якості, обсягу чи строків, а є лише формальними або неконкретизованими — суд з великою вірогідністю визнає таку відмову необґрунтованою.
Як це працює на практиці: приклад із судової справи № 910/4394/24
Нещодавно в суді за участі адвокатів нашої компанії розглядалася саме така ситуація. Підрядник виконав капітальний ремонт об’єкта на суму майже 2 млн грн і направив замовнику акти на підпис. Замовник двічі повертав документи з формальних причин: спочатку вимагав додатковий сертифікат, а коли отримав його — вказав на нібито помилку в назві об’єкта в актах (в кінці було додано слово «Коригування»). При цьому жодних претензій до якості чи обсягу самих робіт він не висував.
Суди першої та апеляційної інстанцій визнали такі відмови необґрунтованими. Оскільки замовник не надав вмотивованих зауважень по суті робіт у строк, передбачений договором, роботи були визнані автоматично прийнятими. Крім того, суди зауважили, що відсутність бюджетних асигнувань не є підставою не оплачувати виконані роботи. У результаті суд зобов’язав замовника сплатити всю суму боргу. До Верховного Суду замовник вже не пішов.
Позиція Верховного Суду є сталою та говорить про те, що головне — факт виконання робіт, а не папірці
Верховний Суд послідовно стає на бік добросовісних підрядників, наголошуючи на принципі пріоритету суті над формою. Це означає, що реальне виконання робіт є набагато важливішим за ідеальне оформлення документів.
У своїх рішеннях, зокрема у Постанові в справі № 911/1981/20, Верховний Суд вказав, що неналежне документальне оформлення, зокрема не підписання замовником актів без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може саме по собі свідчити про невиконання робіт, якщо їх реальне виконання підтверджується іншими доказами. Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи. Така правова позиція є усталеною в судовій практиці та захищає підрядників від недобросовісних замовників, які використовують формальні недоліки в документах як привід для несплати за фактично отриманий результат.
Отже, якщо замовник безпідставно відмовляється підписувати акт, підписаний виконавцем в односторонньому порядку акт буде повноцінним доказом у суді. І вже замовник, а не ви, повинен буде доводити, що його відмова була обґрунтованою.
Покроковий план дій для підрядника/виконавця робіт
Щоб захистити себе від несплати, дотримуйтесь простого алгоритму:
Перевірте свій договір. Ще на етапі укладання угоди переконайтеся, що в ній є пункт про автоматичне прийняття робіт («мовчазну згоду»), якщо замовник не надав вмотивованої відмови у визначений строк (наприклад, 5-10 робочих днів).
Надсилайте підписані з вашої сторони акти правильно. Завжди надсилайте акти офіційно цінним листом з описом вкладення. Це ваш залізний доказ того, що замовник отримав документи і з якого моменту почався відлік часу на відповідь.
Отримали відмову? Проаналізуйте її. Уважно прочитайте, що пише замовник. Якщо відмова містить лише формальні зауваження, а не конкретні претензії до якості чи обсягу — сміливо вважайте її необґрунтованою.
Напишіть вмотивовану відповідь на відмову. Посилаючись на умови договору, правову базу та судову практику, обґрунтуйте замовнику, чому його відмова є неправомірною та не приймається. Заявіть вимогу оплатити виконані роботи. В своїй відповіді бажано довести до відома замовника, що в разі його відмови від оплати, ви будете звертатись до суду.
Подавайте позов до суду. Якщо після цього оплата не надійшла, звертайтеся до суду. Ви вже маєте сильну позицію. Тягар доведення того, що роботи не були виконані або були виконані неналежно, тепер лежить на замовнику. Ваше завдання — чітко представити суду хронологію подій та докази.
ВИСНОВОК
Проблема несплати за виконані роботи, хоч і поширена, не повинна сприйматися як неминучий бізнес-ризик. Це юридична проблема, яка має чітке та ефективне рішення. Важливо мати правильний договір, фіксувати всі кроки документально і не боятися відстоювати свою правоту, спираючись на чітку позицію законодавства та судів. Це перетворює виконану роботу на гарантований дохід, а не на причину для занепокоєння.
Хоча представлений алгоритм є універсальним, проте кожна справа має свої унікальні обставини. Успішна реалізація цієї стратегії вимагає не лише знання закону, але й досвіду ведення господарських спорів. Професійна юридична допомога на етапі складання договору, ведення переговорів чи представництва в суді є інвестицією, яка гарантує мінімізацію негативних ризиків від недобросовісних контрагентів.
Якщо ви зіткнулися з проблемою несплати, рекомендуємо спочатку звернутися за юридичною консультацією для аналізу вашої ситуації та розробки індивідуальної стратегії захисту ваших інтересів.
