08 квітня 2026 року Верховна рада України прийняла Закон України №4840-IX «Про основні засади державного нагляду (контролю)» (далі також – Закон №4840-IX).
Головною зміною Закону №4840-IX є нова філософія перевірок. Як зазначено у пояснювальній записці до законопроєкту, Закон №4840-IX покликаний забезпечити переорієнтацію системи державного нагляду (контролю) з домінуючої на сьогодні карально-репресивної на превентивну і ризик-орієнтовану.
Відмічається, що інший формат взаємодії контролюючих органів із бізнесом покликаний встановити сприятливе середовище для провадження господарської діяльності, розвитку малого і середнього підприємництва, залучити інвестиції, запобігти уникненню або спотворенню конкуренції на внутрішньому ринку, збалансувати захист інтересів громадян, суб’єктів господарювання та держави.
Закон № 4840-IX набрав чинності 24 квітня 2026 року, однак не всі його положення вже фактично застосовуються. Основна частина норм буде введена в дію лише після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Із дня повноцінного введення Закону № 4840-IX у дію чинний Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» буде визнано таким, що втратив чинність. Тобто фактично новий Закон має замінити попереднє регулювання у сфері державного нагляду.
Разом з тим окремі положення Закону № 4840-IX уже діють. Зокрема, це норма про те, що перевірки, розпочаті до введення воєнного стану, надзвичайного стану, надзвичайної ситуації або карантину, за результатами яких не було складено актів, вважаються такими, що не відбулися.
Також уже діють положення, які дозволяють Кабінету Міністрів України у період воєнного чи надзвичайного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування регулювати питання зупинення чи часткового зупинення заходів державного нагляду, а також встановлювати додаткові вимоги до їх проведення.
Відтак, повного переходу до превентивного і ризик-орієнтованого підходу до державного нагляду (контролю) доведеться ще зачекати. Закон уже чинний, але більшість його норм фактично відстрочені.
Дія Закону №4840-IX поширюватиметься на усі відносини, пов’язані із здійсненням державного нагляду (контролю), за винятком певних специфічних сфер. Підхід не зміниться – Закон №4840-IX (як і його попередник) не поширюватиметься на відносини, які виникають під час здійснення заходів валютного нагляду, податкового контролю, митного контролю, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства тощо. Повний перелік сфер-винятків зазначено у ч. 2 ст. 2 Закону №4840-IX.
Отож, які основні зміни будуть запроваджені новим Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю)»?
По-перше, варто звернути увагу на центральний механізм нової системи – аудит.
Нова модель робить акцент на превентивному механізмі – аудиті стану діяльності суб’єкта господарювання. Це дозволяє підприємству добровільно перевірити відповідність своєї діяльності вимогам законодавства та усунути недоліки без ризику притягнення до відповідальності.
Закон передбачає два механізми проведення такого аудиту.
Перший – на договірній основі із суб’єктом аудиту, тобто уповноваженим аудитором у сфері державного нагляду (контролю).
Другий – безпосередньо органом державного нагляду (контролю), причому у визначених законом випадках аудит проводиться безоплатно. Це стосується, зокрема, новостворених підприємств або суб’єктів господарювання, які постраждали внаслідок збройної агресії, надзвичайного стану чи надзвичайної ситуації. Законодавець таким чином намагається підтримати бізнес, надаючи можливість пройти перевірку та адаптувати діяльність до вимог законодавства.
Особливо важливо, що аудит не є аналогом класичної перевірки. Його головна мета – не виявлення порушень для застосування санкцій, а аналіз поточного стану діяльності підприємства та надання рекомендацій щодо усунення недоліків.
Закон №4840-IX прямо встановлює, що за результатами проведення аудиту адміністративні, адміністративно-господарські та фінансові санкції не застосовуються. Це одна з ключових гарантій для бізнесу, яка повинна стимулювати підприємства добровільно звертатися за проведенням аудиту.
Процедура аудиту є чітко регламентованою.
Орган державного нагляду або суб’єкт аудиту повинні відреагувати на звернення підприємства протягом 10 робочих днів. Сам аудит має бути проведений не пізніше трьох місяців із моменту звернення, а його загальна тривалість не може перевищувати 45 календарних днів.
Якщо підприємство не має недоліків або усунуло всі виявлені порушення у встановлені строки, йому надається позитивний аудиторський висновок про дотримання вимог законодавства. У разі ж невиконання рекомендацій у повному обсязі суб’єкт господарювання отримує негативний висновок із переліком невиправлених недоліків. Водночас навіть негативний аудиторський висновок не може бути підставою для проведення позапланових перевірок.
Позитивний аудиторський висновок створює для бізнесу й практичні переваги. Передбачено, що для підприємств, які успішно пройшли аудит, періодичність планових заходів державного нагляду збільшується у 1,5 раза.
Для бухгалтерів і кадровиків новий механізм може стати практичним способом завчасно оцінити стан ведення документації, організації оплати праці, дотримання вимог з охорони праці та інших обов’язкових норм ще до проведення офіційних контрольних заходів.
По-друге, вдосконалення ризик-орієнтованої моделі контролю: інтенсивність втручання держави у господарську діяльність має залежати від реальної ймовірності настання негативних наслідків у відповідній сфері.
Закон №4840-IX чітко визначає ризик як імовірність виникнення подій, що можуть призвести до негативних наслідків у зв’язку з провадженням суб’єктом господарювання господарської діяльності, причому такі наслідки можуть оцінюватися як у кількісних, так і в якісних показниках.
Водночас Закон №4840-IX оперує поняттям «рейтинг суб’єктів господарювання», який формується з урахуванням критеріїв, визначених Кабінетом Міністрів України, у порядку зменшення сум балів, нарахованих залежно від ризику настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності.
Річні плани державного нагляду мають створюватися з урахуванням рейтингу суб’єктів господарювання та ступенів ризику від провадження господарської діяльності. Тобто суб’єкт із вищим ризиком може підлягати більш частому контролю, тоді як суб’єкти з незначним ризиком не повинні зазнавати такого самого навантаження.
Механізм реалізації цього підходу деталізується через методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику та визначається періодичність планових заходів. Така методика повинна враховувати, зокрема, імовірність настання небезпечних подій і негативних наслідків, масштаб, вид і сферу діяльності, а також наявність порушень законодавства в минулому.
Закон №4840-IX також передбачає механізм нарахування балів кожному суб’єкту господарювання або окремому об’єкту залежно від ступеня ризику. За сумою таких балів суб’єкти відносяться до одного з трьох базових ступенів ризику – високого, середнього або незначного, хоча у певних сферах законом може бути встановлено й більшу кількість ступенів.
Окремої уваги заслуговує підхід до суб’єктів, які мають кілька об’єктів господарської діяльності. Закон №4840-IX допускає нарахування балів окремо щодо кожного об’єкта. У такому випадку загальний ступінь ризику суб’єкта визначається за найвищим ступенем ризику його об’єктів, водночас періодичність планових заходів щодо кожного об’єкта може визначатися окремо. Це положення є значущим для великих підприємств, мережевих бізнесів або суб’єктів, які здійснюють діяльність у різних місцях, адже ризиковість одного об’єкта не завжди тотожна ризиковості всієї діяльності.
Також у цьому контексті Закон №4840-IX передбачає, що планові заходи проводяться щодо суб’єктів високого ступеня ризику — не частіше одного разу на рік, середнього ступеня ризику — не частіше одного разу на три роки, а незначного ступеня ризику — не частіше одного разу на п’ять років. Водночас у певних випадках періодичність може бути ще більшою.
Окрім того, Закон №4840-IX надає суб’єкту господарювання право звернутися до органу державного нагляду за роз’ясненням щодо віднесення його до певного ступеня ризику, а також щодо перегляду такого ступеня у разі зміни умов господарської діяльності. Це створює для бізнесу можливість підтвердити зменшення ризиків, усунення порушень, зміни технологічних процесів, умов діяльності чи інших обставин.
По-третє, Закон № 4840-IX додатково закріплює низку процедурних гарантій, які мають значення під час здійснення заходів державного нагляду.
Закон № 4840-IX передбачає гарантію проти повторного витребування документів. Суб’єкт господарювання має право не надавати копії документів та витяги з них, якщо такі документи вже раніше подавалися органу державного нагляду, перебувають у володінні цього органу або можуть бути отримані ним через державні інформаційні системи чи ресурси.
Не менш суттєвою гарантією є заборона втручання в технологічні процеси, роботу механізмів та систем безпеки, вилучення оригіналів фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп’ютерів і їхніх частин під час здійснення заходів державного нагляду. Виняток становлять лише випадки, прямо передбачені кримінальним процесуальним законодавством.
Закон № 4840-IX додатково закріплює низку процедурних запобіжників, які мають значення під час здійснення заходів державного нагляду.
Передусім планові та позапланові заходи мають проводитися у робочий час суб’єкта господарювання, визначений його правилами внутрішнього трудового розпорядку. Виняток передбачено для заходів щодо незадекларованої праці: такі перевірки можуть здійснюватися не лише у встановлений робочий час, а й в інший час фактичного провадження господарської діяльності.
Окремо Закон № 4840-IX посилює прозорість контрольних заходів. Орган державного нагляду зобов’язаний фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу засобами аудіо-, фото- та відеотехніки з моменту прибуття посадових осіб на місце перевірки. Водночас аналогічне право має і суб’єкт господарювання: він може фіксувати як увесь процес перевірки, так і кожну окрему дію контролюючих осіб, якщо це не перешкоджає проведенню заходу.
Важливою гарантією для бізнесу є і правило про презумпцію правомірності діяльності суб’єкта господарювання. Якщо норми законодавства або положення різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне тлумачення прав та обов’язків суб’єкта господарювання чи повноважень органу державного нагляду, такі положення мають тлумачитися в інтересах суб’єкта господарювання.
По-четверте, Закон № 4840-IX не лише встановлює додаткові гарантії для бізнесу, а й передбачає механізми реагування на випадки, коли суб’єкт господарювання безпідставно не допускає посадових осіб до здійснення заходу державного нагляду або іншим чином створює перешкоди.
Під створенням перешкод Закон № 4840-IX охоплює, зокрема, незаконну відмову в допуску до перевірки, вимогу про припинення заходу без передбачених законом підстав, відсутність керівника чи уповноваженої особи протягом встановленого часу, а також невиконання законних вимог посадових осіб органу державного нагляду.
У цьому контексті важливо, що Закон № 4840-IX вносить зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та передбачає спеціальний порядок розгляду справ за зверненням органів державного нагляду.
Зокрема, суд може вирішувати питання про зобов’язання суб’єкта господарювання допустити посадових осіб органу державного нагляду до здійснення контрольного заходу, а також про застосування до підприємств, установ, організацій чи фізичних осіб-підприємців заходів реагування у випадках, коли під час контролю виявлено порушення у відповідній сфері.
Для таких справ встановлюється швидша процедура: позовна заява подається протягом п’яти робочих днів з дня виникнення підстав для звернення до суду.
Також у новому Законі №4840-IX багато уваги приділили цифровізації процесу аудиту та перевірок. Передбачається створення інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) – єдиної онлайн-бази, де буде міститися абсолютно уся інформація щодо державного контролю в Україні, а саме уся інформація про суб’єктів господарювання, про контролюючі органи та напрямки перевірок, планування перевірок, документальний супровід та результати перевірок тощо.
Отже, Закон № 4840-IX закладає нову модель державного нагляду, яка має перейти від карального підходу до превентивного, ризик-орієнтованого та більш прозорого контролю. Його положення спрямовані на те, щоб перевірки були обґрунтованими пропорційними та зосередженими насамперед на тих суб’єктах і сферах, де існують реальні ризики.
Таким чином, Закон № 4840-IX може стати важливим кроком до більш збалансованих відносин між державою та бізнесом. Проте остаточно оцінити його ефективність можна буде лише після введення основних положень Закону в дію та формування практики їх застосування.
Fuente: Gestión de calidad.
