Як нелегальні АЗС працюють “легально”?

Читать статью на русском языке

За даними Нафтогазової асоціації України, станом на 01.06.2019 в Україні працювало 1123 нелегальних АЗС. Звичайно, статистика неповна і справжні цифри набагато вищі. Крім того, частина АЗС час від часу закриваються, потім знову починають працювати.

На практиці нелегальні АЗС можна розділити на кілька типів. Перші –  це абсолютно нелегальні “наливайки”, в яких немає жодних документів ні на землю, ні на обладнання, ні на товар. При перевірці контролюючих чи правоохоронних органів у таких АЗС інколи і власника немає і знайти відповідальних осіб дуже важко.  

Інша група  – це АЗС, в яких зазвичай є документи на землю, але земельна ділянка має цільове призначення, яке не дозволяє розміщувати на ній  заправну станцію. Крім того, в таких АЗС зазвичай немає дозвільних документів у сфері екології, пожежної безпеки та охорони праці.

Як держоргани борються з нелегалами, та як останнім вдається працювати – поговоримо далі.

 Порушення правил безпеки. Обшук і арешт майна

Найефективніший спосіб зупинити роботу нелегальної АЗС – це прийти з обшуком і арештувати пальне та обладнання. Слідчий реєструє кримінальне провадження за ст. 272 чи ст. 273 Кримінального кодексу України з тих підстав що в АЗС відсутні дозвільні документи та порушуються правила безпеки. Після цього, слідчий  отримує ухвалу суду на проведення обшуку або огляду.

У ході слідчої дії опечатується майно АЗС і слідчий йде до суду з клопотанням про накладення арешту на це майно. Після того як суд арештовує майно (паливороздавальні колонки, резервуари, пальне)  робота АЗС зупиняється. Подальша доля такої АЗС дуже часто залежить від наполегливості її власника.

Активні власники нелегальної АЗС йдуть в апеляційний суд та скасовують арешт. Аргументи для скасування можуть бути різні. Наприклад, Кропивницький апеляційний суд у своєму рішенні від 04.04.2019 зазначив, що особа, майно якої арештували, не є суб’єктом підприємницької діяльності та використовувала пальне для власних потреб, а слідчим не доведено факту реалізації пального іншим особам.

Зупинення АЗС за позовами контролюючих органів

 Якщо на АЗС порушуються правила пожежної безпеки, правила охорони праці чи відсутні дозвільні документи, контролюючі органи можуть звернутися до суду з позовом про зупинення АЗС. На практиці Держпраці, пожежники або Екоінспекція приходять на перевірку, виявляють порушення законодавства, після чого звертаються до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи АЗС або окремого обладнання.

Разом з тим, незважаючи на наявність порушень,  власникам АЗС часто вдається переконати суд не зупиняти роботу об’єкта.

Наприклад, у Черкаській області Держпраці звернулося з позовом до суду про зупинення роботи газового резервуару оскільки підприємство не отримало дозволу на його експлуатацію та дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки. Своїм рішенням від 22.01.2019 Черкаський окружний адміністративний суд відмовив Держпраці в задоволенні позову. Суд зазначив, що оскільки підприємство видало наказ про заборону експлуатації цього обладнання, то підстави для його зупинення на момент розгляду справи відсутні.

Демонтаж АЗС через порушення правил благоустрою

 Правилами благоустрою багатьох міст передбачено, що тимчасові споруди, які розміщені без відповідної дозвільної документації, вважаються самочинно розміщеними і підлягають демонтажу. Слід  зазначити, що навіть якщо АЗС зупинили шляхом демонтажу, то пізніше її роботу  можна відновити і продовжувати працювати.

Наприклад, у м. Києві на підставі рішення Департаменту міського благоустрою Київська служба порятунку демонтувала АГЗС через відстуність дозвільних документів. Товариство звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва і своїм рішенням від 20.08.2018 суд визнав рішення Департаменту незаконними та зобов’язав повернути скраплений газ та ємності для зберігання. Суд, зокрема, мотивував своє рішення тим, що міська рада не затвердила порядок отримання паспорту прив’язки для розміщення АГЗП, через це підприємство не могло звернутися з відповідною заявою до дозвільного органу.

Після рішення суду підприємство звернулося з позовом до Господарського суду про стягнення упущеної вигоди. У цій справі товариство також  просило суд застосувати заходи забезпечення позову. Суд заяву товариства задовольнив, та  заборонив Департаменту КМДА та Київській службі порятунку проводити демонтаж АГЗС. Отже, на період розгляду спору про стягнення упущеної вигоди, АГЗС товариства не зможуть демонтувати.

 Ліцензування та нові правила роботи

 З 01.07.2019 вступили в дію нові правила, які стосуються зберігання та роздрібної торгівлі пальним. АЗС, які здійснюють продаж пального, повинні отримати відповідну ліцензію. На даний момент ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за роботу АЗС без ліцензії. Це штраф від 17 до 34 тисяч гривень та конфіскація пального, обладнання та ємностей у яких зберігається пальне.

Крім того, якщо АЗС не має товаросупровідних документів на пальне, існує ризик притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 204 Кримінального кодексу України.

Слід зазначити, що з 31 грудня 2019 року штрафи за зберігання пального без ліцензії зростуть до 500 тис. грн.

На сайті ДФС України розміщений реєстр суб’єктів, яким видані ліцензії на торгівлю та зберігання пальним. Кожен може перевірити, чи є в АЗС відповідна ліцензія..

Якщо ж АЗС працює без ліцензії, то повідомити про це можна в органи поліції чи податкову. Саме ці органи уповноважені складати протоколи за ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 

Рішення про конфіскацію може прийняти тільки суд. Однак, на весь час розгляду справи пальне і обладнання може бути вилучено.

На сьогодні практика щодо притягнення до відповідальності за торгівлю пальним без ліцензії ще не сформована. Разом з тим, беручи до уваги розгляд судами справ про торгівлю іншими товарами для яких потрібна ліцензія, власники зможуть все ж таки знаходити аргументи для спростовування  в суді фактів незаконної торгівлі. У першу чергу це буде пов’язано з недоліками фіксації правопорушень зі сторони правоохоронних органів.

  Як бачимо, у державних органів є достатньо механізмів впливу на роботу нелегальних АЗС, як у рамках кримінальних проваджень так і через зупинення роботи об’єктів у судовому порядку. Проте через недосконалість законодавства та помилки контролюючих і правоохоронних органів, нелегалам вдається обходити заборону та доводити свою правоту у судах. 

Разом з тим, враховуючи необхідність отримання ліцензії на зберігання та торгівлю пальним, а також можливість держорганів застосовувати штрафні санкції та вилучати пальне з обладнанням, кількість нелегальних АЗС може суттєво зменшитися.

Статтю опубліковано на: enkorr.com.ua