Усі, хто так чи інакше мав справу з експортними чи імпортними операціями знають про ризики, які виникають у процесі здійснення ЗЕД. Однак не всім відомо про те, що крім недобросовісності контрагента, складнощів у процесі митного оформлення чи валютних ризиків, підприємству також можуть нарахувати санкції за ненадходження коштів на рахунок або непоставку оплаченого товару.
Для тих хто ніколи з цим не стикався, ситуація може здатися досить дивною. Адже за що нараховувати пеню, якщо підприємство й так не отримало власний дохід за проданий товар чи надані послуги або ж не отримало оплачений товар. Однак таке українське валютне законодавство, основною метою якого є запобігання відпливу капіталу з країни та забезпечення стабільності економіки. Втім, багато підприємців не знають про валютні санкції держави до того часу поки податкова не прийде з перевіркою.
Саме тому у цій статті ми вирішили висвітлити тему санкцій за ненадходження валютної виручки за експортно-імпортними операціями, а саме: про нарахування пені та як цього можна уникнути.
Почнемо з того, що з 2019 року строк розрахунків за експортно-імпортними операціями збільшився вдвічі з 180 днів до 365. Тобто тепер підприємство має рік на отримання оплаченого товару або ж на надходження коштів за поставлений товар.
Валютний нагляд здійснюється за операціями з експорту та імпорту товарів, включаючи імпортні операції без увезення продукції на територію України, якщо на момент експорту товар не повністю оплачено або на момент оплати імпортованого товару фактична поставка ще не здійснена.
При цьому слід звернути увагу, що під визначення товар підпадають будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу.
З якої дати починається розрахунок строку?
- за експортними операціями – з дати оформлення митної декларації або підписання акта або іншого документа, що підтверджує поставку (якщо товар не підлягає митному оформленню);
- за імпортними операціями – з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку).
! Граничні строки не встановлюються щодо операцій з експорту чи імпорту сума яких не перевищує 400 тис грн.
У випадку якщо у встановлені 365 днів кошти за експортований товар не сплачені або ж товари за імпортним контрактом не поставлені, починає нараховуватися пеня.
Розмір пені становить 0,3 % від суми неодержаних грошових коштів (вартості недопоставленого товару) за кожен день перевищення граничного строку (365 днів) та не може перевищувати недоотриманої суми коштів (вартості товару). Тобто нарахування пені припиняється коли її розмір дорівнює сумі неодержаних грошових коштів (непоставлених товарів).
Якщо вам потрібна консультація щодо санкцій за ненадходження валютної виручки за експортно-імпортними операціями, звертайтеся до нас за допомогою
Порядок нарахування пені
Банк, у якому відкритий рахунок підприємства, на який мають надійти кошти від поставки товару або з якого було оплачено вартість імпортованого товару, здійснює валютний нагляд за цими операціями. Національний банк затверджує інструкцію, в якій передбачає загальні положення щодо здійснення валютного нагляду банками. У випадку, якщо інструкція НБУ прямо не визначає, на підставі якого документу чи за яких умов операція знімається з валютного нагляду, банк визначає механізм такого нагляду самостійно.
Якщо у процесі нагляду банк виявляє, що строки розрахунків/поставки порушені, банк повідомляє про ці обставини податкові органи, адже саме вони уповноважені нараховувати пеню.
Втім стягнення пені можливе лише за результатами документальної перевірки.
Тобто податкова отримує інформацію від банку і приходить на підприємство з перевіркою. Іноді трапляється, що податкові органи самостійно виявляють порушення строків розрахунків, наприклад, під час здійснення планової перевірки.
За результатами перевірки виявлені порушення валютного законодавства фіксуються в акті. Потім складається податкове повідомлення-рішення (ППР), яке і є підставою для сплати пені.
Звісно, підприємство не зобов’язане беззаперечно погоджуватись з таким рішенням податкової. Ви маєте право звернутися до суду з вимогою про скасування ППР, яким нараховано пеню.
Досить часто підприємства є заручниками ситуації коли оплата за товар не надходить лише внаслідок недобросовісності контрагента. Однак є й випадки коли строки пропущені внаслідок об’єктивних обставин. У такому випадку нарахування пені зупиняється.
Такими обставинами є:
- форс-мажорні обставини. Вони мають бути підтверджені сертифікатом Торгово-промислової палати або іншою компетентною установою, яка знаходиться у країні місцезнаходження боржника. Нарахування пені продовжується з моменту закінчення дії таких обставин.
- судовий спір щодо стягнення заборгованості чи витребування товару. У такому випадку зазначені обставини мають бути підтверджені ухвалою суду про відкриття провадження. Нарахування пені зупиняється відразу після звернення до суду. Втім, у випадку якщо суд відмовить у задоволенні позову, нарахування пені поновлюється з дня зупинення, тобто з початку розгляду справи у суді. У випадку винесення рішення на вашу користь навіть якщо заборгованість фактично не буде стягнута та кошти не надійдуть на рахунок, пеня у подальшому вже не може нараховуватись.
- позасудове стягнення коштів/витребування товару. У випадку якщо договором передбачено позасудовий спосіб змусити боржника заплатити чи поставити товар, то нарахування пені зупиняється з моменту пред’явлення органу, який уповноважений здійснювати такі стягнення, документа який підтверджує право на отримання коштів чи витребування товару. Яскравим прикладом такого позасудового способу стягнути кошти може бути виконавчий напис нотаріуса. Тобто таким органом буде нотаріус, якому потрібно надати нотаріально посвідчений договір та документи, що підтверджують заборгованість. У інших країнах органи, уповноважені здійснювати позасудове стягнення коштів, можуть відрізнятись.
Пеня припиняє нараховуватись коли операція знімається з валютного контролю. Це може бути внаслідок зарахування коштів на рахунок підприємства або поставки товару в повному обсязі. Також пеня припиняє нараховуватись якщо сума коштів, що не надійшли є меншою ніж 400 тис грн, оскільки наразі операції на такі суми не підлягають валютному нагляду.
Що стосується позиції судів, то наразі відсутня єдина судова практика щодо оскарження рішень про нарахування такої пені. Перш за все, це пов’язано зі зміною законодавства, яке відбулося не так давно. Практика нарахування пені за період, який охоплюється новим законом ще не сформувалась. А от стосовно перехідного періоду дії двох різних законів, суди приймають досить неоднозначні рішення.
Як сформується актуальна судова практика, покаже час. Тому, підсумовуючи зазначимо, що не слід чекати вручення ППР. Контролюйте строки розрахунків за своїми контрактами самостійно та своєчасно звертайтесь до суду з позовом про стягнення коштів.
Також рекомендуємо заздалегідь подумати про ймовірний сценарій нарахування пені та ще на етапі укладення контракту передбачити можливість стягнення нарахованої пені з контрагента.
Якщо вам потрібна консультація щодо санкцій за ненадходження валютної виручки за експортно-імпортними операціями, звертайтеся до нас за допомогою
(Кількість оцінок: 13 середня: 5,00 з 5)
Завантаження ...
