Незаконне притягнення до кримінальної відповідальності здатне спричинити серйозні наслідки для особистого, професійного та психологічного життя людини. Випадки безпідставного обвинувачення чи засудження, на жаль, трапляються в Україні. У зв’язку з цим особа, яка постраждала внаслідок таких дій, має право на відшкодування завданої моральної шкоди.
Відшкодування шкоди, завданої такими діями передбачена Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 01.12.1994 (далі також – Закон № 266/94-ВР), Цивільним кодексом України, Положенням про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 04.03.1996 (далі також – Положення від 04.03.1996).
Громадянин має право на компенсацію, якщо йому завдано шкоди внаслідок:
- незаконного засудження та незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;
- незаконного взяття і тримання під вартою;
- незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки;
- незаконного накладення арешту на майно;
- незаконного відсторонення від роботи (посади);
- інші процесуальні дії, що обмежують права громадян.
У такому випадку громадянинові відшкодовується, зокрема, моральна шкода. Виплата компенсації здійснюється за рахунок державного бюджету. Право на відшкодування шкоди виникає з постановлення виправдувального вироку суду.
Виплата моральної шкоди проводиться, якщо незаконні дії державних органів:
- завдали моральної втрати громадянинові;
- призвели до порушення його нормальних життєвих зв’язків;
- вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя;
Моральною шкодою також визнаються фізичні або психічні страждання, які:
- заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань;
- погіршення відносин з оточуючими людьми;
- інші негативні наслідки морального характеру.
Необхідні передумови для відшкодування шкоди
Відповідно до правової позиції, що висвітлена у постанові КЦС ВС від 13.11.2019 у справі № 583/1075/16-ц для відшкодування моральної шкоди необхідна наявність певних передумов, а саме: встановлення незаконності дій органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури чи суду в ході розслідування кримінального провадження відносно особи, внаслідок яких останній спричинена моральна шкода.
При цьому, незаконність перебування особи під слідством і судом підтверджується:
- постановленням виправдувального вироку;
- встановленням в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду факту незаконних дій органів досудового розслідування та прокуратури в ходіздійснення кримінального провадження.
- закриттям кримінального провадження у зв’язку з:
- відсутністю події кримінального правопорушення;
- відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення;
- не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді та вичерпанням можливостей їх отримати.
Крім цього, ВП ВС від 08.02.2022 у справі № 201/10234/20 зробила висновок про те, що моральна шкода відшкодовувалася особі, щодо якої мали місце незаконні дії органів, передбачені статтею 1176 ЦК України та статтею 4 Закону №266/94-ВР, без встановлення вини органу, що відповідає за відшкодування такої шкоди.
Алгоритм дій для відшкодування моральної шкоди за незаконне притягнення до кримінальної відповідальності
- Отримання повідомлення від суду.
Після набрання виправдувальним вироком законної сили суд разом з ним надсилає особі повідомлення, в якому зазначає порядок і строки звернення за компенсацією. У повідомленні зазначається перелік тільки тих вимог, на які даний громадянин має право претендувати.
Водночас, навіть якщо таке повідомлення не надійшло, особа має право подати позов до суду з вимогою про компенсацію моральної шкоди.
- Визначення розміру шкоди.
Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Суд встановлює розмір відшкодування, залежно від характеру та обсягу страждань позивача (фізичних, душевних, психічних тощо), характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, а також час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Висновки визначені у постанові ВП ВС від 20.03.2019 по справі №161/15362/16-ц.
Межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються з розрахунку мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством, за кожен місяць перебування. У справі, де особа була виправдана через недоведеність складу кримінального правопорушення і незаконно перебувала під слідством та судом протягом 83 місяців і 24 днів, суди правильно встановили, що це є підставою для відшкодування моральної шкоди (Постанова КЦС ВС від 08.11.2018 у справі №296/2443/16-ц)
Суд не зобов’язаний визначати розмір відшкодування моральної шкоди у межах мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Закон лише встановлює найнижчу межу розміру такого відшкодування. Тому розмір компенсації може бути більшим, ніж один мінімальний розмір заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Таку правову позицію підтверджують постанови Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 615/448/17 та від 16.02.2022 у справі №686/19887/19.
- Звернення до суду.
Справи про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства та за правилами позовного (загального) провадження як зазначено в постановах ВП ВС від 20.03.2019 у справі №161/15362/16-ц та від 08.02.2022 у справі №201/10234/20.
Позов подається до суду, який ухвалив виправдувальний вирок. Відповідно до п.11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» та Положення від 04.03.1996 судовий збір не справляється.
Хто виступає відповідачем у справі?
Належним відповідачем є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган (органи) державної влади, пов’язаний із оскаржуваними діями. Такий підхід викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №207/1728/15-ц та від 25.03.2020 у справі №641/8857/17.
Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган. Аналогічна позиція відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц.
Державне казначейство України не може бути окремим відповідачем у цих справах. Висновок у постанові ВП ВС від 08.02.2022 у справі №201/10234/20.
Чи обов’язкова експертиза?
Якщо для з’ясування обставин щодо наявності у громадянина моральної шкоди виявиться потреба в спеціальних знаннях, суд може призначити належну експертизу. Висновок експерта оцінюється разом з іншими доказами у справі. Розмір моральної шкоди визначається судом з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.
Приклад справи. У постанові від 08.04.2020 у справі №464/6418/146-ц колегія суддів Верховного Суду зазначила, що розрахунки грошової компенсації за спричинену позивачу моральну шкоду є лише науково-практичною рекомендацією для визначення характеру і ступеня моральних страждань.
Завершальний день строку, за який нараховується моральна шкода
Завершальним днем строку, за який нараховується моральна шкода є день набрання законної сили виправдувальним вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження. На це вказав у своїй постанові від 04.09.2024 по справі №205/4113/21 Верховний Суд.
Отже, при підготовці позову щодо відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури або суду, необхідно врахувати кілька ключових моментів.
По-перше, позов подається до суду, який ухвалив виправдувальний вирок, а відповідачем є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган (органи) державної влади. Важливо, що судовий збір у таких справах не стягується. По-друге, оскільки йдеться про моральну шкоду, необхідно обґрунтувати її обсяг, зокрема враховуючи тривалість незаконного слідства чи судового процесу та фізичні й психічні страждання потерпілого. Необхідно також надати відповідні докази, що підтверджують факт шкоди та її наслідки. По-третє, формулювання позовних вимог мають бути чіткими і конкретними, включаючи вимогу відшкодування моральної шкоди за кожен місяць незаконного перебування під слідством або судом, з урахуванням усіх обставин справи.
