Останні роки суттєво зросла кількість обшуків бізнесу. Правоохоронці діють у широких межах: часто вилучається майно, яке прямо не зазначене в ухвалі слідчого судді. До вилучення підпадають сервери, комп’ютери, бухгалтерські документи, особисті речі працівників.
Суди, як правило, не створюють запобіжників — арешт вилученого майна накладається за формальним клопотанням прокурора, без детального аналізу доцільності. А якщо прокурор взагалі не звернувся з клопотанням — повернути майно буде не менш складно.
Проблема посилюється тим, що в КПК України відсутній ефективний механізм відповідальності слідчого за вилучення речей, які не були дозволені ухвалою суду. Навіть якщо дії правоохоронців визнані незаконними, збитки або зупинка діяльності бізнесу не компенсуються. Тому підприємства часто опиняються у ситуації, коли діяльність паралізована, а шанси оперативного повернення майна — мінімальні.
Як повернути майно після обшуку: два ключові сценарії
- Прокурор не звернувся з клопотанням про арешт
Якщо протягом 48 годин після обшуку прокурор не звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту — особа має право подати скаргу на бездіяльність. Це передбачено статтею 303 КПК України. У такій скарзі варто посилатися на порушення права власності, відсутність судового контролю та необхідність негайного повернення вилученого.
У практиці нашої фірми був випадок, коли після обшуку клієнта вилучили офісну техніку, але прокурор не подав клопотання вчасно. Ми оскаржили бездіяльність — суд зобов’язав повернути майно.
Варто розуміти, що навіть у цьому випадку повернення не відбувається миттєво — слідчий може зволікати з виконанням ухвали, що потребує подальших дій.
- Якщо арешт накладено — клопотання про його скасування
Відповідно до статті 174 КПК України, суд розглядає клопотання про скасування арешту протягом 3 днів з моменту його надходження. Проте на практиці такі клопотання розглядаються протягом кількох тижнів або навіть місяців — через завантаженість судів, відкладення слухань або неприбуття сторін.
У клопотанні необхідно обґрунтувати:
- що майно не має відношення до кримінального провадження;
- що воно не є речовим доказом;
- що походження майна є законним (платіжні документи, договори, первинна бухгалтерія).
У практиці Bargen був кейс, коли після обшуку в ІТ-компанії вилучили 15 ноутбуків. Ми подали клопотання про скасування арешту, надали пояснення щодо належності техніки, підтвердження її придбання. Суд задовольнив клопотання, майно було повернуто. Але фактичне повернення техніки затяглося ще на 3 тижні — через бюрократію слідчого підрозділу.
Як відбувається судовий розгляд клопотання
Під час розгляду клопотання про скасування арешту майна обов’язкова участь власника або його представника — зазвичай адвоката. Саме на стороні, яка ініціює скасування арешту, лежить обов’язок довести обставини, викладені в клопотанні:
- законність походження майна;
- відсутність зв’язку з предметом кримінального провадження;
- відсутня потреба в арешті майна для доказування обставин справи.
Також у суді присутній прокурор, який зазвичай заперечує проти скасування арешту. Він обґрунтовує необхідність збереження речі для слідства, посилаючись на ризики знищення, приховування чи втрати доказів.
Суд заслуховує позиції сторін, досліджує докази і ухвалює рішення, яке має бути виконане негайно. Але знову ж — виконання ухвали на практиці займає час.
Що робити, якщо майно не повертають навіть після рішення суду?
Якщо слідчий або прокурор не виконує рішення суду про повернення — це може кваліфікуватися як кримінальне правопорушення за статтею 382 КК України (умисне невиконання судового рішення). У такому випадку ми рекомендуємо:
- подати заяву до ДБР;
- підготувати письмове звернення до керівництва органу досудового розслідування;
- фіксувати всі факти і звернення письмово.
Також доцільно публічно висвітлювати проблему, якщо йдеться про необґрунтоване затягування. Медійний тиск іноді спрацьовує краще, ніж процесуальні інструменти.
Висновок: чому важливо діяти відразу
Повернення майна після обшуку — це не механічний процес. Потрібна чітка стратегія, належні документи, юридичний супровід та, іноді, публічний тиск. Успішне повернення майна можливе навіть у складних справах, але потребує системного підходу, терпіння та постійного контролю ситуації.
