Успішне життя українських блогерів та інфлюенсерів виглядає надзвичайно привабливим в соцмережах, але за лаштунками цієї популярності ховається менш приємна реальність: податки. Все частіше лунають новини про гучні скандали та підозри, як-от справа блогера Олександра Слобоженка, якого підозрюють у несплаті понад 200 мільйонів гривень.
Цифрові сліди перетворюються на докази, а мільйонні статки – на кримінальні справи. Відтак, гарна картинка цікавить не лише підписників, а і Бюро економічної безпеки України.
Ключова проблема полягає в тому, що більшість блогерів працює не офіційно: не реєструють ФОП, а приймають численні платежі за рекламу чи інфопродукти на свої особисті картки, не усвідомлюючи це як оподатковувану підприємницьку діяльність. Саме тут у гру вступає фінансовий моніторинг: банки фіксують систематичні надходження або великі транзакції і передають дані до Держфінмоніторингу. Звідти ця інформація потрапляє до податкової та БЕБ.
Але де проходить та сама межа між адміністративним штрафом і кримінальним провадженням? З якої суми несплачених податків блогер ризикує отримати статус підозрюваного чи обвинуваченого за статтею 212 Кримінального кодексу України?
Адміністративний штраф, фінансові санкції чи кримінал: у чому різниця?
Не кожне податкове порушення автоматично веде до кримінальної справи – для криміналу потрібен масштаб. Правоохоронних органів не цікавлять ваші податки, доки сума несплаченого боргу перед бюджетом не сягне критичної межі.
Наприклад, якщо блогер продав курси і отримав на особисту картку 1 000 000 грн, кримінальної відповідальності не буде. Чому? Тому що сума несплачених податків (18% податку на доходи фізичних осіб + 5% військового збору) становить лише 230 000 грн. Звісно, податкова служба все одно донарахує ці 230 тисяч, а також болісні штраф та пеню, але це будуть фінансові санкції, а не кримінальне провадження.
Відтак, якщо сума несплачених податків замала або якщо не доведено, що блогер робив це навмисно, його чекає не кримінальне провадження, а фінансові санкції та адміністративна відповідальність.
Відтак, за Податковим кодексом України встановлена фінансова відповідальність – по суті, штрафи, які накладає податкова служба під час перевірки за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання.
Адміністративна відповідальність застосовується не стільки за несплату грошового зобов’язання, скільки за порушення процедур ведення обліку, звітності або ведення діяльності без реєстрації. Штрафи невеликі, часто фіксовані, як правило, значно менші за кримінальну відповідальність і накладаються на конкретну особу.
Так, наприклад, можна отримати адміністративний штраф за:
- неподання або несвоєчасне подання декларацій (навіть якщо податки сплачені);
- порушення порядку ведення податкового обліку (наприклад, ФОП не веде книгу обліку доходів);
- порушення правил ведення касових операцій (якщо блогер продає мерч за готівку без реєстратора розрахункових операцій, коли це потрібно) тощо.
Це, наприклад, стаття 164-1 КУпАП (порушення порядку подання декларації про доходи та ведення обліку доходів і витрат); стаття 164 КУпАП (порушення порядку провадження господарської діяльності); стаття 163-1 КУпАП (порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків) та інші.
З якої суми ухилення від сплати податків стає криміналом?
Ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів передбачене у статті 212 КК України.
В Україні криміналізовано діяння, які призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах. Тобто існує «мінімальна межа», перейшовши яку несплата податків стає кримінально караною. Цей поріг є «плаваючим» і щороку зростає разом із розміром прожиткового мінімуму.
Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов’язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Отже, сума несплачених податків або зборів повинна перевищувати 4 542 000 грн (станом на 2025). У такому випадку є ризик притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 212 КК України та призначення покарання у вигляді штрафу та (факультативно) позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Чим більша несплата – тим більше підвищуються ставки відповідальності.
Ч. 2 ст. 212 КК України передбачає «великі розміри» – п’ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян – 7 570 000 грн (станом на 2025). За ч. 2 ст. 212 КК України додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю вже є обов’язковим, а не факультативним.
Ч. 3 ст. 212 КК України передбачає «особливо великі розміри» – в сім тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян – 10 598 000 грн (станом на 2025). За ч. 3 ст. 212 КК України, окрім покарання у вигляді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, додається обов’язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Як податкова та правоохоронні органи виявляють ухилення від сплати податків у блогерів?
По-перше, податкова перевіряє декларації доходів фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Однак, це інструмент, який стосується вже зареєстрованих ФОП/ТОВ.
Якщо податкова бачить невідповідність у вже поданій звітності (наприклад, за даними банку пройшло більше грошей, ніж показано у звітності), вона реагує. Предмет перевірки – чи задекларовані всі доходи від реклами, інтеграцій, продажу курсів, мерчу тощо. Також державна податкова служба отримує інформацію про рух коштів з зустрічних звірок (наприклад, коли бренд-замовник показав витрати на вас, а ви свій дохід – ні).
Проте головний фокус податкових та правоохоронних органів залишається саме на “тіньових” доходах. Відтак, в зону найбільшого ризику попадають саме ті, хто працюють неофіційно.
В таких ситуаціях ваш власний банк – перший, хто помітить нетипову активність. Коли на картку починають регулярно надходити підозрілі платежі, банківський фінмоніторинг спрацьовує. Фактично, банківська система, за вказівкою НБУ, виконує функцію проактивного виявлення підозрілих фінансових потоків ще до того, як вони потрапляють у податкову звітність.
У 2024 році правила гри фундаментально змінив Загальний стандарт звітності (CRS). Цей інструмент автоматичного обміну податковою інформацією закрив «сіру зону» для доходів, що осідали за кордоном.
До цього моменту доходи від іноземних джерел (Google AdSense, Patreon, YouTube, реферальні програми тощо) можна було отримувати на іноземні рахунки, і вони залишалися поза увагою ДПС України. Тепер же іноземний банк, виявивши, що власник рахунку є податковим резидентом України, автоматично інформує про це свою податкову, а та, в свою чергу, ДПС України. “Сховати” доходи за кордоном стало практично неможливо.
Відтак, спочатку працює Державна податкова служба. Отримавши інформацію, яка стає підставою для перевірки, ДПС проводить перевірку і виносить податкове повідомлення-рішення – документ, який фіксує точну суму боргу перед бюджетом.
А щойно сума несплати податків в ньому перетинає поріг у 4.54 млн, матеріали передають детективам Бюро економічної безпеки України. З цього моменту починається вже не перевірка, а досудове розслідування.
БЕБ вносить відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і починає кримінальне провадження. Тепер детективи можуть:
- отримувати ухвали суду на доступ до банківської таємниці (повний рух коштів по всіх рахунках);
- накладати арешти на майно та рахунки;
- проводити обшуки, вилучати документи тощо.
Показовим є нещодавнє розслідування БЕБ щодо столичного блогера, якого ЗМІ ідентифікували як Олександра Слобоженка. Його компанію викрили в ухиленні від сплати податків на суму 213 мільйонів гривень.
БЕБ встановило, що дохід у понад 1 млрд грн був отриманий через незареєстровану компанію, що займалася арбітражем інтернет-трафіку.
Правоохоронний орган відстежив крипто-потоки та виявив ланцюг: кошти переказувались на електронні гаманці, зареєстровані на довірених осіб. Надалі віртуальні активи обмінювалися на готівку в різних містах, а згодом блогер купував елітні об’єкти нерухомості та автомобілі преміум-класу. Майно реєструвалося на родичів та близьких з метою приховування його реального власника.
Слідство працювало у зворотному напрямку – “від витрат до доходу”. Вони бачать публічний спосіб життя (дорогі авто, які легко перевірити за реєстрами МВС, та нерухомість у ДРРП) і порівнюють вартість цих активів з офіційними деклараціями. Ця розбіжність є достатньою підставою для відкриття кримінального провадження.
Вже в рамках кримінального провадження детективи отримують доступ до інструментів, недоступних ДПС: відстеження криптовалютних транзакцій, проведення обшуків, допити довірених осіб та родичів, на яких зареєстроване майно. Детективи шукають банківські виписки, переписки, фото, контракти, що підтверджують прибуток.
Які покарання реально загрожують?
Ч. 1 ст. 212 (несплата від 4.5 млн грн):
Штраф (від 85 000 до 170 000 грн – станом на 2025) та позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю (наприклад, вести підприємницьку діяльність) на строк до 3 років (факультативно).
Ч. 2 ст. 212 (несплата від 7.5 млн грн АБО за змовою осіб):
Штраф (від 170 000 до 255 000 грн – станом на 2025) та позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років (обов’язково).
Ч. 3 ст. 212 (несплата від 10.6 млн грн):
Штраф (від 255 000 до 425 000 грн – станом на 2025) та позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років (обов’язково) та конфіскація майна (обов’язково).
Однак, у таких справах із великими сумами часто повідомляють про підозру, але не завжди доходять до обвинувального вироку.
Відтак, якщо до притягнення особи до кримінальної відповідальності сплачено податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодовано шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня) – за ч. 4 ст. 212 КК України особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності.
Які приховані загрози можуть виникнути?
Якщо у блогера вже немає ні грошей, ні майна (витратив чи далекоглядно переписав усе набуте на родичів), чи означає це, що він нічим не ризикує? Ні.
Згідно зі ст. 53 КК України, у разі несплати штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, призначеного як основне покарання, та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді позбавлення волі. Таким чином фінансовий злочин перетворюється на реальний строк.
Також варто звернути увагу на злочин, який детективи БЕБ майже завжди розслідують разом зі ст. 212, – ст. 209 КК України (легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом).
Логіка слідства проста: гроші, «зекономлені» на податках, є «брудними». Будь-яка дія з ними – купівля нового авто, квартири, айфону або навіть просто переказ їх на інший рахунок для приховування – це відмивання. І це пастка. Бо якщо стаття 212 передбачає звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 4, то стаття 209 – ні.
Це породжує наступну проблему: якщо платник податків обирає шлях звільнення від відповідальності за ч. 4 ст. 212 КК (тобто фактично визнає факт вчинення кримінального правопорушення та відшкодовує збитки), то він тим самим підтверджує злочинне походження коштів. А отже, у подальшому не може заперечувати обґрунтованість обвинувачення за ст. 209 КК України.
Як правильно діяти?
- Зареєструйте ФОП або ТОВ
Це базовий крок. Для більшості блогерів оптимальним варіантом є реєстрація фізичної особи-підприємця 3-ї групи, що дозволяє легально отримувати доходи і сплачувати лише 5% єдиного податку з усього, що заробили.
Якщо ж обороти перетнуть позначку в 9,3 млн грн на рік або ви плануєте залучати партнерів, варто розглянути варіант реєстрації юридичної особи – ТОВ.
Зрештою, значно спокійніше сплачувати ці відносно невеликі податки, ніж одного дня отримати витяг про відкрите кримінальне провадження.
- Найміть бухгалтера
Не намагайтеся розібратися у звітах самостійно – це марна трата часу та нервів, яка майже гарантовано призведе до помилок.
Хороший бухгалтер візьме на себе всю цю паперову рутину: вчасно подасть звіти, проконтролює сплату податків і, що найважливіше, триматиме руку на пульсі постійних змін у законодавстві.
Це ваш особистий спокій і гарантія, що ви не пропустите якийсь дедлайн і не нарветеся на проблеми з податковою (або не лише з податковою) через банальну помилку в декларації.
- У разі проблем – негайно звертайтесь до адвоката
Якщо ви дізналися, що вашими рахунками цікавляться, або, тим паче, вам стало відомо про відкриття кримінального провадження – негайно звертайтеся до адвоката. Лише фахівець зможе професійно оцінити ситуацію, вибудувати правильну лінію захисту і допомогти вийти з цієї історії з мінімальними втратами.
Відтак, межа між популярністю та відповідальністю – це не абстракція, а конкретна сума у 4.5 мільйони гривень несплачених податків, де на кону стоїть не лише майно, але й особиста свобода.
У такій грі із високими ставками сподіватися на те, що вдасться уникнути відповідальності, – це фатальна помилка. Єдиним правильним кроком при перших ознаках уваги з боку контролюючих та правоохоронних органів є негайне звернення за професійною правничою допомогою.
