Ст. 114-1 КК перетворила бронювання на джерело кримінальних ризиків навіть для чесних підприємств: обшуки, вилучена техніка, підозри працівникам. Як вибудувати захист до візиту слідчих.
Критичність підприємства створювали як запобіжник для економіки: працівників, без яких не працюють енергетика, оборонка чи логістика, держава дозволяє бронювати від мобілізації. Але схеми «працевлаштування за гроші» дали правоохоронцям привід відкривати провадження за ст. 114-1 КК, і наслідки відчуває не лише той, хто зловживав цим правом. За даними ОГП, у 2025 році таких проваджень було 1144 — на 36,2% більше, ніж роком раніше.
Як критичність пов’язана зі статтею КК про перешкоджання ЗСУ
Порядок бронювання (постанова КМУ № 76 від 27.01.2023) вимагає від підприємства відповідати щонайменше 3 із 8 критеріїв, два з яких обов’язкові: відсутність боргів перед бюджетом і зарплата не нижча за три мінімальні (близько 25,9 тис. грн; для прифронтових територій — близько 21,6 тис. грн). Бронювати можна, як правило, до 50% працівників. Перевищення ліміту — це анулювання зайвих відстрочок протягом 10 робочих днів і ризик скасування статусу з повторним зверненням лише через шість місяців.
Ст. 114-1 КК передбачає відповідальність за перешкоджання законній діяльності ЗСУ в особливий період: від 5 до 8 років позбавлення волі, а за загибель людей чи інші тяжкі наслідки — від 8 до 15 років. Закон не пояснює, що таке «перешкоджання», і Верховний Суд тлумачить його широко: у постанові від 16.06.2026 у справі № 183/12045/24 ККС визнав ТЦК структурним підрозділом ЗСУ, а перешкодою — будь-які дії, що ускладнюють їхню роботу. Слідчі охоче трактують ці поняття на свій розсуд і підводять під цю формулу також фіктивне працевлаштування: якщо відстрочку отримала людина без підстав, мобілізаційний ресурс нібито зменшився.
Такі провадження належать до підслідності СБУ (ч. 2 ст. 216 КПК), але прокурор може доручити розслідування іншому органу, тож на підприємства приходять і поліція, і БЕБ, і ДБР, нерідко з іншої області. Межа між чесною помилкою (перевищений ліміт, цивільні договори замість трудових, відрядження без документів) і «фіктивністю» проходить через умисел, який доведеться спростовувати вже в статусі свідка, гірше — підозрюваного.
У судовій практиці ми бачимо, зокрема, такі типові ситуації. Наприклад, «продаж броні» — коли за версією слідства, особи, що пов’язані з компаніями зі статусом критичних, пропонують клієнтам формально оформлювати військовозобов’язаних у свій штат за окрему плату (справа № 760/14730/26). Або коли мале підприємство має невелику кількість працевлаштованих людей, а, за версією слідства, частина колективу фактично не працює (справа № 523/9902/25). Але такі ж фабули використовують і тоді, коли підприємство чесно працює і не має жодних зловживань, проте слідчі, розуміючи відсутність відповідальності, просто приходять з обшуками.
Як це виглядає: від тимчасового доступу до підозри
Усе починається без відома підприємства — з «фактового» провадження, коли нікому ще не повідомлено про підозру. Слідчі отримують тимчасовий доступ до даних про бронювання: в одній з ухвал від 04.09.2026, № 727/12322/26, СБУ отримала повний перелік заброньованих працівників оборонного підприємства за 3 роки, IP-адреси та електронні ключі, якими вносили зміни. Документи були у третьої особи, тому власника не викликали, а ухвала оскарженню не підлягає — підприємство про це дізнається постфактум.
Далі обшук, теж у «фактовому» провадженні. Ухвала дозволяє разово зайти з обшуком протягом місячного строку її дії(ст. 235 КПК). Якщо слідувати КПК, то комп’ютери й телефони мають вилучати лише там, де вони прямо названі в ухвалі.
На практиці техніку вилучають майже завжди, а потім арештовують. Клопотання про арешт має бути подане протягом 48 годин після вилучення, інакше майно повертають, але суди розглядають його майже автоматично за формулою, що вилучене — це «речовий доказ, який може містити інформацію» — без оцінки співрозмірності та часто без власника. Так було у справах № 760/14730/26 і № 523/9902/25. У першій обшук без ухвали, проведений 14.05.2026 під час затримання, «легалізували» судом лише 12.06.2026, хоча закон вимагає звертатися невідкладно.
Далі можливі підозра й запобіжний захід. Затримання без ухвали допустиме лише у чітко визначених випадках, тому його підстави варто перевіряти окремо. Для статей 109–114-2 КК у воєнний стан ч. 6 ст. 176 КПК передбачає тримання під вартою за наявності визначених КПК ризиків, пов’язаних з ухиленням від слідства і перешкоджанням слідству.
Конституційний Суд визнав це положення конституційним, але зобов’язав суди реально оцінювати ризики, а заставу не виключив (Рішення № 7-р(II)/2024 від 19.06.2024). Тож «автоматичного СІЗО» немає, проте докази відсутності ризиків треба готувати до першого засідання.
Чи є це тиском? Є ознаки, що відрізняють розслідування від тиску: запит на весь перелік заброньованих за роки без конкретного епізоду, вилучення замість копіювання, майно без вчасного клопотання про арешт, провадження «за фактом» роками без підозри, системні виклики керівництва та працівників як свідків, відмова у поверненні вилученого майна протягом місяців після вилучення. Такі дії правоохоронців, за умови що реальних підстав для розслідування немає, і є тиском.
Філії в різних областях: адвокат має бути там, де обшук
Окремий ризик для підприємств із філіями — одночасні обшуки в головному офісі й у кількох областях. Один адвокат присутній лише в одному місці, а якщо за обшуком слідують підозра й затримання, перші слідчі дії та засідання щодо запобіжного заходу відбуваються за години, нерідко в суді за місцем розслідування — в іншій області. Затримання триває до 72 годин, тож місцевий адвокат має приїхати першим, а основний — підключитися дистанційно й приїхати до засідання.
Рекомендація: потрібні рамкові договори з адвокатами в областях присутності, пам’ятка для директорів філій, шаблони ордерів і заяв, один координатор у головному офісі та скоординований виклик адвокатів на місця обшуку.
Як захищатися у таких випадках?
Показати відсутність зловживань. На кожну заброньовану особу тримайте наказ, трудовий договір, посадову інструкцію, інформацію про доступи до систем, табель і безготівкову зарплату: це дозволяє швидко спростувати версію про «фіктивність». Якщо користуєтесь послугами щодо найму працівників іншими компаніями, така співпраця має бути оформленою документально. Якщо є сигнали порушень, проведіть внутрішню перевірку з адвокатом.
Під час обшуку. Потрібен письмовий регламент «перших 15 хвилин»: хто з керівництва спілкується зі слідчими, кому телефонувати, що перевіряти в ухвалі (суд, дата, строк, адреса, перелік речей, чи названі комп’ютери й телефони). Вимагайте аудіо- та відеофіксації, вносьте заяви до протоколу, просіть копії інформації з вилученої техніки.
Паролі й пояснення — лише після рішення адвоката: кожне слово без підготовки може стати підставою для підозри. Усі виклики, запити й допити — через адвоката, який роз’яснить статус особи й право не свідчити проти себе (ст. 63 Конституції).
Додаткові канали. Рада бізнес-омбудсмена розглядає скарги бізнесу на дії органів, зокрема правоохоронних, але не втручається в хід розслідування. Вона запитує пояснення, надає рекомендації й порушує питання на рівні відомства. 10 робочих днів Рада витрачає лише на попередню оцінку скарги, а весь розгляд у середньому триває близько 90 днів. Прокуратура з вересня 2025 року приймає скарги через портал «СтопТиск» (авторизація в «Дії», розгляд до 30 днів). Він корисний там, де порушення можна довести документами, — обшук без допуску адвоката, вилучення техніки поза ухвалою, майно без арешту понад 48 годин. Це додаткова фіксація позиції підприємства.
Висновки
Через розмитість ст. 114-1 КК і зловживання з бронюванням, які справді трапляються, сумлінний критичний бізнес може опинитися в полі зору правоохоронців, навіть не маючи стосунку до схем. Тому захист варто будувати заздалегідь. Підприємство має бути готове і до обшуку, і до будь-якого іншого спілкування в межах досудового розслідування — викликів, запитів документів та допитів.
Джерело: Юридична газета
