Перевірка декларації НАЗК: що робити декларанту та як захистити свої інтереси

Отримання листа від Національного агентства з питань запобігання корупції — подія, яка викликає тривогу навіть у людей, що заповнювали декларацію максимально сумлінно. Насправді значна частина проблем виникає не через свідоме приховування активів, а через незнання процедури: декларант губиться в строках, не розуміє, які документи від нього хочуть отримати, і дає пояснення поспіхом, необдумано.

У цій статті детально розберемо, як побудована перевірка декларацій, які строки та права передбачені законом, і як підготуватися до кожного етапу самостійно, спираючись на конкретні норми, а не на здогадки.

1. Отримали запит від НАЗК: перші кроки

Запит НАЗК — це не привід панікувати, але й не привід ігнорувати. Перше, що варто зробити:

• Уважно прочитати кожне запитання окремо.НАЗК рідко формулює запити абстрактно — зазвичай це перелік конкретних обʼєктів декларування (нерухомість, транспорт, кошти, корпоративні права) з проханням пояснити джерело набуття або надати підтвердні документи. Готуючи відповідь, варто структурувати її так само — пункт за пунктом, а не загальним текстом.
• Зібрати первинні документи під кожне питання.Договори купівлі-продажу, дарування, спадкування, банківські виписки, довідки про доходи — усе, що стосується конкретного активу, про який запитує Агентство.
• Дотримуватися строків.Ненадання відповіді або надання її невчасно НАЗК може розцінити не на користь декларанта й врахувати це під час подальшої перевірки.
• Не давати пояснення "на ходу».Формулювання в поясненнях мають юридичне значення й можуть бути використані як в адміністративному, так і в кримінальному провадженні. Перш ніж відповідати, варто скласти чернетку, звірити кожне твердження з документом, який його підтверджує, і лише після цього оформити відповідь. Уникайте припущень і формулювань «здається», «приблизно» — краще чітко вказати, що з певного питання документи ще збираються, і назвати орієнтовний строк їх надання, ніж давати неточну відповідь.

2. Як проходить повна перевірка декларації

Нормативна база

Порядок фінансового контролю декларацій регулюється Законом України «Про запобігання корупції» (статті 51-1 – 51-4, 52, 52-1, 52-2), а безпосередньо процедура повної перевірки — Порядком проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим наказом НАЗК від 29.01.2021 № 26/21.

Види контролю декларацій

Закон передбачає декілька видів перевірки, і плутати їх не варто:

1. Логічний та арифметичний контроль(ст. 51-1) — автоматизована перевірка декларації програмними засобами Реєстру одразу після подання. Це перший «фільтр», за результатами якого декларація може потрапити до черги на повну перевірку.
2. Повна перевірка декларації(ст. 51-3) — змістовна перевірка достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки активів, наявності конфлікту інтересів та ознак необґрунтованості активів.
3. Моніторинг способу життя(ст. 51-4) — перевірка відповідності рівня життя декларанта задекларованим доходам.
4. Спеціальна перевірка(ст. 56–58) — проводиться щодо кандидатів на посади, а не щодо вже поданих щорічних декларацій.

Хто підлягає повній перевірці

Повній перевірці підлягають декларації:

• службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище (перелік визначено приміткою до ст. 51-3 — Президент, народні депутати, члени Кабміну, судді, прокурори, керівники держорганів тощо);
• субʼєктів декларування на посадах з високим рівнем корупційних ризиків (перелік затверджує НАЗК);
• будь-яких інших декларантів — якщо за результатами логічного й арифметичного контролю виявлено невідповідності, або якщо до НАЗК надійшла інформація від фізичних чи юридичних осіб, ЗМІ чи інших джерел про можливе відображення в декларації недостовірних відомостей.

Строки проведення

Це один із найважливіших практичних моментів, на якому варто наполягати під час спілкування з Агентством:

• Первинний строкповної перевірки — 120 календарних днів з дня початку її проведення.
• Продовження строкуможливе на підставі обґрунтованої доповідної записки уповноваженої особи НАЗК, але сукупно не більше ніж на 60 календарних днів. Перебіг продовженого строку розпочинається з наступного календарного дня після спливу попереднього строку.
• Повна перевірка проводиться лише в частині обʼєктів декларування, які не були охоплені попередніми перевірками цього ж декларанта, — окрім випадків, коли зʼявилася нова інформація або нові джерела.

Права декларанта під час перевірки

• Право ознайомитися з усіма матеріалами повної перевірки щодо себе.
• Право отримати копії матеріалів перевірки за письмовим запитомпротягом 7 робочих днів з дня його отримання Агентством.
• У разі виявлення ознак необґрунтованості активів — право надати письмове пояснення з доказамипротягом 10 робочих днів. Якщо пояснення й докази не надано або надано не в повному обсязі, НАЗК інформує про це НАБУ та САП.

3. Які документи вимагатиме НАЗК

Перелік документів завжди залежить від конкретної життєвої ситуації декларанта та обʼєктів, які викликали питання. Найчастіше НАЗК запитує:

• Правовстановлюючі документи на майно— договори купівлі-продажу, дарування, міни, спадкування, свідоцтва про право власності, витяги з реєстрів нерухомого майна та транспортних засобів.
• Документи про грошові кошти— банківські виписки за рахунками, довідки про рух коштів, договори позики (як особисто декларанта, так і членів сім’ї), довідки про заробітну плату, дивіденди, інші доходи.
• Пояснення по «відкритих питаннях»— це не запит на конкретний документ, а прохання письмово пояснити обставини: джерело коштів на придбання активу, підстави набуття майна у власність, причини розбіжностей між задекларованим і встановленим Агентством.
• Документи щодо членів сімʼї— оскільки декларуванню підлягає майно та доходи не лише декларанта, а й членів його сім’ї, НАЗК може вимагати підтвердження родинних звʼязків і аналогічний пакет документів щодо їхніх активів.
• Корпоративні документи— якщо йдеться про частки в юридичних особах, статутні документи, договори купівлі-продажу корпоративних прав.

Варто памʼятати: НАЗК має право (ст. 12 Закону) самостійно надсилати запити до банків, державних реєстрів, а за необхідності — звертатися по міжнародну правову допомогу. Тобто Агентство паралельно збирає інформацію не тільки через декларанта, і будь-які розбіжності між наданими поясненнями та отриманими офіційними даними стають підставою для додаткових питань.

4. Виправлення декларації за результатами перевірки: погодитись чи оскаржувати

Тут декларанту важливо прийняти принципове рішення — і зробити це варто зважено, розібравшись у суті виявлених розбіжностей, а не інтуїтивно.

Загальне правило щодо самостійного виправлення декларації: відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону, подати виправлену декларацію з власної ініціативи можна протягом 30 днів з моменту подання первинної. Після спливу цього строку подати декларацію з достовірними відомостями можливо лише за результатами проведеної НАЗК повної перевірки або контролю щодо повноти заповнення декларації.

Тобто якщо повна перевірка вже завершена і НАЗК виявила порушення:

• Якщо декларант погоджується з висновками перевірки— законодавство надає можливість подати виправлену декларацію, усунувши виявлені розбіжності. Це раціональний шлях, коли йдеться про технічні помилки, неточності в оцінці активів чи неповноту відомостей, і коли позиція НАЗК юридично обґрунтована.
• Якщо декларант не погоджується з висновком— оптимальна стратегія інша: оскаржити обґрунтований висновок НАЗК до адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. У межах судового провадження є можливість надати докази, заперечення та детальні пояснення, які спростовують позицію Агентства.

Принциповий момент: автоматичне «виправлення» декларації без аналізу підстав висновку — не завжди правильна тактика. Виправлення фактично означає визнання порушення, а це має наслідки — від фіксації факту недостовірного декларування до потенційного інформування правоохоронних органів (якщо виявлені розбіжності підпадають під ознаки складу правопорушення). Перш ніж приймати рішення, варто самостійно перевірити:

• чи ґрунтується висновок НАЗК на документах, які обʼєктивно спростувати неможливо (наприклад, офіційні виписки з реєстрів, банківські довідки);
• чи є у вас документи або пояснення, які НАЗК не врахувала або не запитувала;
• чи відповідає розмір виявленої розбіжності дійсності, чи це результат методологічної помилки в оцінці (наприклад, невірно застосована формула оцінки нерухомості чи курсу валют).

Якщо після такого аналізу аргументів для заперечення немає — доцільніше подати виправлену декларацію. Якщо є документально підтверджені підстави не погоджуватися — варто готувати позовну заяву до адміністративного суду, а не мовчки виправляти дані.

5. O реєструє НАЗК кримінальні провадження

Ні. НАЗК не є органом досудового розслідування і кримінальних проваджень не відкриває. Функція Агентства — виявити ознаки правопорушення та скласти обґрунтований висновок (мотивовану довідку), який далі направляється за компетенцією:

• Адміністративна відповідальність.Якщо виявлені розбіжності підпадають під ознаки декларування недостовірної інформації в межах, передбачених ст. 172-6 КУпАП, матеріали направляються до уповноважених складати протоколи посадових осіб органів Національної поліції (зокрема підрозділів стратегічних розслідувань). Розгляд справи здійснює суд.
• Кримінальна відповідальність.Якщо розбіжність між задекларованими та реальними відомостями є значною, дії можуть кваліфікуватися за ст. 366-2 КК України (декларування недостовірної інформації) — за наявності відповідного порогового розміру розбіжності, встановленого статтею. Якщо йдеться про непідтверджене зростання активів, що суттєво перевищує законні доходи, — за ст. 368-5 КК України (незаконне збагачення).

За правилами підслідності, визначеними ст. 216 КПК України, розслідування кримінальних правопорушень за статтями 366-2 та 368-5 КК здійснюють детективи Національного антикорупційного бюро України — але лише за наявності визначених у ч. 5 ст. 216 КПК умов (зокрема, якщо правопорушення вчинено особами, що займають відповідальне чи особливо відповідальне становище, або якщо сума відповідає встановленим у статті критеріям). Якщо ці умови не виконуються, розслідування здійснюють слідчі органів Національної поліції на загальних підставах.

Таким чином, висновок НАЗК — це лише підстава для подальшого реагування інших органів, а не вирок і не початок кримінального переслідування автоматично. Саме тому грамотна робота з поясненнями та документами ще на етапі перевірки часто визначає, чи дійде справа до правоохоронних органів взагалі.

Кожна перевірка НАЗК індивідуальна, і те, що спрацювало в одній ситуації, може виявитися недоречним в іншій. Головне — діяти послідовно, спиратися на документи й не боятися ставити НАЗК уточнювальні питання, якщо запит сформульовано незрозуміло.