Акредитація лабораторій для перевірки харчових продуктів
10.01.2019 Кабінет Міністрів своєю постановою №10 затвердив Порядок та критерії уповноваження акредитованих лабораторій, у тому числі референс-лабораторій, та Порядок перевірки дотримання уповноваженими акредитованими лабораторіями, у тому числі референс-лабораторіями, критеріїв уповноваження та позбавлення такого уповноваження.
Порядок та критерії визначають відповідно до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» механізм та критерії, за якими Держспоживслужба здійснює уповноваження акредитованих лабораторій, у тому числі референс-лабораторій (далі – акредитовані лабораторії, референс-лабораторії), для цілей державного контролю лабораторних досліджень (випробувань) відібраних зразків харчових продуктів, кормів, сіна, соломи, побічних продуктів тваринного походження та будь-яких речовин (у тому числі з довкілля), які пов’язані з виробництвом та/або обігом харчових продуктів та кормів, здоров’ям та благополуччям тварин.
Постанова містить окремі критерії для уповноваження акредитованої лабораторії та для уповноваження референс-лабораторії.
Для акредитованої лабораторії встановлюються такі критерії:
Уповноваження акредитованої лабораторії здійснюється за такими критеріями:
1) виконання всіх вимог, що є обов’язковими для акредитації національним органом України з акредитації та/або іноземним органом з акредитації, який є повним членом ILAC – Міжнародної організації із співробітництва в галузі акредитації лабораторій, відповідно до стандартів ДСТУ ISO/IEC 17025:2006, ISO/IEC 17025:2017 або інших стандартів, якими їх замінено, протягом усього періоду починаючи з моменту отримання відповідної акредитації;
2) наявність у штатному розписі посади відповідального за функціонування системи управління якістю;
3) призначення на посаду відповідального за функціонування системи управління якістю особи, яка має вищу освіту за напрямом підготовки у сфері досліджень (випробувань) або у сфері системи управління якістю та досвід роботи у відповідній сфері не менше двох років;
4) участь акредитованої лабораторії у порівняльному лабораторному дослідженні (випробуванні) (раунді професійного тестування) за відповідними видами (напрямами), за якими лабораторія має намір отримати уповноваження, яке завершилося успішним результатом та було проведено акредитованою лабораторією відповідно до стандартів ДСТУ EN ISO/IEC 17043:2017 або EN ISO/IEC 17043:2010 особою (компетентним координатором) протягом двох років, що передують поданню до Держпродспоживслужби заяви про уповноваження такої лабораторії або застосування нею інших, передбачених пунктом 7.7 стандарту ISO/IEC 17025:2017 способів забезпечення достовірності результатів досліджень (випробувань);
5) наявність приміщень та обладнання, призначених для проведення досліджень (випробувань) за відповідними видами (напрямами), за якими акредитована лабораторія має намір отримати уповноваження;
6) дотримання процедури забезпечення об’єктивності досліджень (випробувань);
7) дотримання процедури обліку досліджень (випробувань), у тому числі їх результатів, та збереження записів такого обліку не менше п’яти років;
8) дотримання процедури подання акредитованою лабораторією Держпродспоживслужбі інформації про:
– результати досліджень (випробувань), які свідчать про невідповідність (позитивні результати), – негайно;
– зміни і доповнення до результатів досліджень (випробувань), зокрема до експертних висновків, протоколів та інших аналогічних документів, про які Держпродспоживслужбу було поінформовано раніше (позитивні та/або негативні результати) – негайно;
– інші результати досліджень (випробувань) – не пізніше двох робочих днів з дня, наступного за днем завершення лабораторних досліджень (випробувань);
– зміни в діяльності акредитованої лабораторії (розширення або обмеження сфери акредитації, тимчасове зупинення чи поновлення дії або скасування атестата про акредитацію, зміна найменування або місцезнаходження, а також зміни в діяльності, що мають наслідком невідповідність критеріям уповноваження) – не пізніше десяти робочих днів з дати їх настання.
Також постанова визначає перелік документів, що подаються акредитованою лабораторією, референс-лабораторією для отримання уповноваження, порядок та строки розгляду цих документів та прийняття за ними рішень Держпродспоживслужбою.
Окремо вказаною постановою визначений також і порядок перевірки дотримання уповноваженими акредитованими лабораторіями, у тому числі референс-лабораторіями, критеріїв уповноваження та позбавлення такого уповноваження.
Такі перевірки проводить Держпродспоживслужба. Перевірки можуть бути плановими і позаплановими.
Планова перевірка проводиться один раз на три роки з часу отримання уповноваження.
Підставами для позапланової перевірки є:
1) подання уповноваженою акредитованою лабораторією, референс-лабораторією письмової заяви до Держпродспоживслужби про проведення перевірки за бажанням відповідної лабораторії або звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що заподіяло шкоду її (їх) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з наданням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності);
2) отримання Держпродспоживслужбою результатів арбітражного дослідження (випробування), якими не підтверджуються результати проведеного уповноваженою акредитованою лабораторією, референс-лабораторією основного дослідження (випробування).
До завершення позапланової перевірки уповноважена акредитована лабораторія, референс-лабораторія не має права проводити дослідження (випробування) для цілей державного контролю.
Підстави позбавлення лабораторії уповноваження:
- надходження до Держпродспоживслужби від уповноваженої акредитованої лабораторії, референс-лабораторії заяви про позбавлення її уповноваження;
- державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації або державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
- виявлення недостовірних відомостей в документах, поданих уповноваженою акредитованою лабораторією, референс-лабораторією в ході перевірки;
- встановлення за результатами перевірки уповноваженої акредитованої лабораторії, референс-лабораторії невідповідності критеріям уповноваження;
- набрання чинності судовим рішенням про встановлення у судовому порядку факту надання уповноваженою акредитованою лабораторією, референс-лабораторією недостовірних результатів дослідження (випробування) або проведення дослідження (випробування) з порушенням порядку, встановленого законодавством;
- встановлення факту незастосування уповноваженою акредитованою лабораторією більше двох років поспіль жодного з передбачених пунктом 7.7 стандарту ISO/IEC 17025:2017 способів забезпечення достовірності результатів досліджень (випробувань) за кожним з видів (напрямів), за якими лабораторія є уповноваженою;
- коли уповноважена референс-лабораторія більше одного року не брала участі у проведеному акредитованою на відповідність вимогам стандартів ДСТУ EN ISO/IEC 17043:2017 або EN ISO/IEC 17043:2010 особою, яка є нерезидентом України, міжнародному порівняльному лабораторному дослідженні (випробуванні) (раунді професійного тестування) за відповідними видами (напрямами), яке завершилось успішним результатом, за якими лабораторія отримала уповноваження;
- обмеження сфери акредитації, що впливає на уповноваження, тимчасового зупинення дії або скасування атестата про акредитацію.
Коментар юриста:
В цілому позитивним сигналом є те, що Уряд нарешті затвердив такі критерії та порядок уповноваження таких лабораторій. Передбачається, що зрозумілий порядок акредитації лабораторій дозволить демонополізувати ринок офіційних лабораторних досліджень у цій сфері.
Мінімальні вимоги щодо безпеки і охорони здоров’я у робочих зонах
Держпраці розробила і розмістила для громадського обговорення проект наказу Мінсоцполітики, яким планується визначити і затвердити Мінімальні вимоги щодо безпеки та охорони здоров’я працівників у робочих зонах.
Розробка цього наказу пов’язана з необхідністю імплементації положень Директиви Ради ЄС №89/654/ЄЕС від 30.11.1989 про мінімальні вимоги стосовно безпеки та охорони здоров’я на робочому місці.
Ці Мінімальні вимоги встановлюють вимоги щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці шляхом належного облаштування робочих місць, робочих зон, виробничих, санітарно-побутових та інших приміщень підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і видів діяльності (далі – підприємство), безпечного використання працівниками засобів праці, забезпечення навчання працівників і залучення їх до вирішення питань охорони праці, регулювання взаємовідносин з охорони праці між підприємствами у разі залучення до виконання робіт працівників інших підприємств.
Документ встановлює окремі вимоги до безпеки у робочих зонах, які використовуються вперше, та до робочих зон, які вже функціонуватимуть на час прийняття цього наказу.
Ці мінімальні вимоги містять переважно загальні положення, які частково перекликаються з іншими вже чинним правилами, як от Правила пожежної безпеки.
Коментар юриста:
Рекомендуємо ознайомитися з проектом таких Мінімальних вимог і розробити план їх імплементації на своєму підприємстві. Ці мінімальні вимоги будуть складовою частиною загальних вимог з охорони праці, тому їх потрібно враховувати у діяльності підприємства.
Відтерміновано обов’язкове маркування продукції літерами латинського та грецького алфавіту
28.12.2018 набрав чинності наказ Мінекономрозвитку від 18.12.2018 року № 1938, яким продовжили до 1 січня 2021 року перехідний період щодо обов’язкового маркування продукції літерами латинського та грецького алфавіту.
Йдеться про Правила застосування одиниць вимірювання, згідно з якими всі виробники споживчої продукції зобов’язані позначати виміри продукції одиницями вимірювання Міжнародної системи одиниць SI (кілограми, сантиметри, літри тощо).
Коментар юриста:
Виробники тепер мають достатньо часу щоб змінити виробничі процеси та пристосуватися до нового маркування. Не рекомендуємо відкладати це питання на останній рік, бо наврядче повторно будуть відтерміновувати дію цих правил.
Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2019 рік
27.12.2019 Уряд прийняв постанову №1136, якою затвердив перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2019 рік.
Вказаною постановою затверджені такі переліки:
1) обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню;
2) перелік товарів (озоноруйнівних речовин), експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню;
3) перелік товарів, що можуть містити озоноруйнівні речовини, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню (крім товарів, що перевозяться у контейнерах з особистими речами);
4) перелік товарів, імпорт яких з Республіки Македонія підлягає ліцензуванню в рамках тарифної квоти відповідно до положень Угоди про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною від 18 січня 2001 р.;
5) перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню.
Коментар юриста:
Вказані переліки затверджуються щорічно. Цього року перелік повністю ідентичний з тим, який діяв впродовж 2018 року, тому прийняття цього акту суттєво не вплине на роботу підприємств.
Змінені правила визначення походження товарів для вільної торгівлі
З 01.01.2019 року діють нові правила визначення походження товарів для угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС – Пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.
На практиці застосування положень Конвенції «Пан-Євро-Мед» означає, наприклад, що український виробник зможе закуповувати сировину або комплектуючі у одного з учасників Конвенції, а готову продукцію експортувати іншому без сплати мита або за заниженою ставкою.
Зараз учасниками Конвенції є 25 сторін: ЄС, країни ЄАВТ (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія), Албанія, Алжир, Боснія і Герцеговина, Грузія, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Косово, Македонія, Марокко, Молдова, Палестина, Сербія, Сирія, Туніс, Туреччина, Україна, Фарерські острови і Чорногорія.
Коментар юриста:
Зміна правил походження дозволить розширити можливості як українських експортерів, так і імпортерів.
Експортери зможуть розширити коло можливих постачальників сировини для своїх виробництв. Імпортери зможуть зекономити на сплаті ввізного мита при імпорті ширшого кола товарів.
Нова форма акту перевірки Держархбудінспеції
20.12.2018 Мінрегіон своїм наказом №361 вніс зміни до наказу Мінірегіону «Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» від 15.05.2012 № 240.
Цими змінами викладена у нові редакції форма акта про результати проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Коментар юриста:
Форма акта містить перелік питань, які може і буде перевіряти інспектор. Тому рекомендуємо підприємствам, які здійснюють будівництво, ознайомитися з вказаним актом.
Нові стандарти якості деревини
Із січня 2019 року лісова промисловість України перейшла на європейські стандарти класифікації та вимірювання лісо та пилопродукції. У них суттєво змінені підходи до визначення розмірноякісних характеристик лісо та пиломатеріалів. Якщо раніше ділова деревина (лісоматеріали круглі) в Україні розподілялася на три сорти (І, ІІ, ІІІ) та мала низку сортиментів за їх призначенням, то з 2019 року – розподіляється на чотири класи якості (A, B, C, D), як і в європейських країнах, з відсутнім визначенням їх напрямку використання.
Нові національні стандарти, гармонізовані з європейськими, розроблялися Технічним комітетом України зі стандартизації лісових ресурсів ТК 18 «Лісові ресурси» та затверджувалися ДП «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості».
Принцип класифікації за європейською системою стандартизації лісоматеріалів круглих не базується на призначенні сортиментів, а в основі його – показники розміру та якості колод; більший діаметр і мінімальний вміст вад деревини за встановленого приросту – вищий клас якості:
– до класу якості А прийнято відносити лісоматеріали найвищого класу якості, які у більшості походять з нижньої частини колоди, із чистою деревиною або з незначними вадами, які не обмежують її використання;
– до класу якості В прийнято відносити лісоматеріали середнього класу якості, без особливих вимог до чистої деревини та сучками у межах середнього значення для кожної породи;
– до класу якості С прийнято відносити лісоматеріали нижче середнього класу якості, в яких дозволяються ті вади, які не значно знижують природні властивості деревини, як матеріалу;
– до класу якості D має бути віднесено лісоматеріали, що не задовольняють жодному з класів якості А, B, C, але з яких ще може бути отримано пиломатеріали для подальшого використання;
– всі інші лісоматеріали круглі, з яких неможливе отримання пиломатеріалів для загального використання, класифікуються, як:
а) деревина дров’яна для промислового використання, довжиною 2,0-4,0 метри (виробництва трісок технологічних чи паливного призначення, розколювання на паливну деревину тощо);
б) деревина дров’яна для непромислового використання, довжиною до 2,0 метрів (може бути реалізована фізичним і юридичним особам як паливо).
Співвідношення між сортиментами певного призначення й сорту за діючими до 01.01.2019 ГОСТами і новини стандартами можна прослідкувати за коригуючою формою, яку можна завантажити на сайті Держлісагенства.
Коментар юриста:
Зміни у класифікації деревини будуть актуальними як для продавців, так і для покупців такої деревини. Обов’язково врахуйте їх при складанні первинної документації при операціях з деревиною.
Розроблено проект нового закону про ветеринарну медицину
Держпродспоживслужба розробила і оприлюднила для громадського обговорення проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ветеринарної медицини».
Крім змін до різноманітних нормативних актів у сфері ветеринарії, вказаний законопроект передбачає викладення у новій редакції Закону України «Про ветеринарну медицину».
Законопроект містить багато визначень термінів, які раніше не були закріплені на законодавчому рівні.
Законопроект поширюється на такі відносини:
- забезпечення здоров’я тварин;
- забезпечення благополуччя тварин;
- здійснення ветеринарної практики;
- виробництво та обігу ветеринарних препаратів, субстанцій, лікувальних кормів та преміксів для таких кормів, а також речовин з анаболічними, протимікробними, протипаразитарними, протизапальними, гормональними чи психотропними властивостями, які можуть використовуватися в якості ветеринарних препаратів.
Також законопроект визначає повноваження окремих органів у сфері ветеринарної медицини, врегульовує порядок розроблення, затвердження та перегляду ветеринарносанітарних заходів, визначає перелік хвороб тварин, що підлягають повідомленню, встановлює обов’язки операторів ринку щодо захисту здоров’я тварин.
Серед обов’язків операторів ринку окремо виділяється обов’язок ведення записів. Ці записи операторів повинні містити інформацію про:
1) види, категорії, кількість свійських наземних тварин, що утримуються на їх потужностях, а також ідентифікаційні дані цих тварин, якщо обов’язковість їх ідентифікації встановлена законодавством про ідентифікацію та реєстрацію тварин;
2) будь-яке переміщення тварин та продукції аквакультури з або до потужності;
3) ветеринарні документи, якими супроводжуються свійські наземні тварини під час ввезення на потужність та/або вивезення з потужності;
4) для наземних свійських тварин – випадки загибелі серед тварин, що мали місце на потужності;
5) для об’єктів аквакультури – випадки загибелі у кожній епідеміологічній одиниці в залежності від типу виробництва;
6) відведення води (для потужностей, на яких здійснюється забій або переробка об’єктів аквакультури);
7) здійснення заходів щодо забезпечення біологічної безпеки, спостереження, обробки свійських наземних тварин, результати досліджень щодо: відповідних видів та категорій свійських наземних тварин, що утримуються на потужності; типу виробництва; типу та розміру потужності.
8) результати інспектувань, що здійснюються на потужності.
Окремо визначені вимоги щодо простежуваності свійських наземних тварин та репродуктивного матеріалу.
Встановлено підстави та порядок проведення карантину тварин.
Визначені основні засади забезпечення благополуччя тварин під час утримання. Зокрема, передбачено обов’язок власників (утримувачів) тварин, не завдавати тваринам зайвого болю, страждань, травм. Встановлені окремі вимоги до утримання свійських тварин на потужностях, вимоги до потужностей, де утримуються свійські тварини, до годування, поїння та використання інших речовин.
Встановлено обов’язок отримувати експлуатаційний дозвіл на потужності, призначені для:
1) утримання, розведення, вирощування, збору та/або обігу свійських наземних тварин;
2) утримання, розведення, вирощування та/або обігу бджіл;
3) збору, виробництва, переробки та/або обігу репродуктивного матеріалу;
4) утримання, розведення, вирощування та/або обігу об’єктів акавакультури;
5) знищення та/або утилізації тварин, репродуктивного матеріалу, патологічного матеріалу, біологічних продуктів з метою боротьби з хворобами тварин.
Встановлений порядок видачі такого дозволу та розмір плати за його видачу.
Визначений порядок державної реєстрації тваринницьких потужностей та операторів ринку.
Окремі розділи законопроекту присвячені питанням проведення діагностики та лабораторних досліджень, виробництву, обігу та застосуванню ветеринарних препаратів, здійсненню ветеринарної практики.
Державний контроль за дотриманням вимог законодавства про ветеринарну медицину здійснюватиметься відповідно до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження та ветеринарну медицину».
Коментар юриста:
В цілому законопроект містить багато позитивних нововведень і осучаснює вимоги законодавства у сфері ветеринарної медицини. Ще рано детально аналізувати його положення, бо це тільки проект розроблений Держпродспоживслужбою. В подальшому він буде переданий на розгляд і затвердження в Кабмін, а потім поданий на голосування у Верховну Раду. На цьому шляху до нього ще можуть внести дуже багато змін.
(Кількість оцінок: 4 середня: 4,50 з 5)
Завантаження ...
