Як назвати товар щоб не отримати штраф?

Крім споживачів та Держпродспоживслужби за правильним маркуванням товарів стежить Антимонопольний комітет. Штрафи, які накладає АМКУ на порушників, починаються від декількох тисяч і сягають мільйонних сум. На прикладі кількох справ розберемося, що можна зазначати на упаковці товару.

За що штрафують?

Метою Антимонопольного комітету є захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Це прямо закріплено в Законі (ст.1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»). Здавалось би, яке відношення маркування продукції має до захисту конкуренції? Але за певних умов порушення правил маркування може розцінюватися як прояв недобросовісної конкуренції.

Стаття 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» забороняє поширення інформації, що вводить в оману. Відповідно до визначення, яке міститься у цій статті, поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб’єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб’єкта господарювання.

Також у цій статті Закону наведено і приблизний перелік відомостей, які можна віднести до інформації, що вводить в оману. Це, зокрема, відомості, що:

містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;
містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб’єкта господарювання;
приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;
містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.

Перелік цих відомостей не є вичерпним і Антимонопольний комітет має право класифікувати і поширення будь-яких інших недостовірних відомостей як порушення конкуренції.

Відповідальність за такого роду правопорушення доволі значна – штраф у розмірі до п’яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб’єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Якщо проаналізувати судову практику, то можна побачити, що Антимонопольний комітет частіше звертає увагу на маркування харчової продукції. Хоча не поодинокими є справи, які стосуються недостовірної інформації про ціни на товари (використання фраз «найнижчі ціни» тощо), неповної чи неточної інформації про умови акцій та іншої інформації як про підприємство, так і про його продукцію.

Поширеність претензій саме до харчових продуктів можна частково пояснити і тим, що законодавство доволі детально встановлює вимоги до їх маркування.

Загальні положення щодо маркування харчових продуктів викладені в статті 39 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Зокрема, у цій статті встановлені особливості маркування продуктів написом «без ГМО», а також загальні заборони, яких потрібно дотримуватися при маркуванні харчових добавок.

Більш детальні вимоги до маркування харчових продуктів містяться в Технічному регламенті щодо правил маркування харчових продуктів, який затверджений наказом Держспоживстандарту України №487 від 28.10.2010. Саме посилання на цей Технічний регламент і полюбляють використовувати територіальні органи Антимонопольного комітету у своїх рішеннях.

У пункті 5 цього Технічного регламенту зазначено, що маркування харчових продуктів та спосіб, яким його виконують, не повинні:

а) вводити в оману споживача стосовно:

характеристик харчового продукту, зокрема його природи, ідентичності, властивостей, стану, складу, кількості, часових характеристик придатності (зберігання), походження, способу виробництва чи одержання;
необґрунтованого зазначення інформації про властивості харчового продукту, яких у нього немає;
повідомлення щодо особливих властивостей харчового продукту, хоча всі подібні продукти мають такі самі властивості;

б) містити інформацію щодо наявності у харчовому продукті (крім природних мінеральних вод та харчових продуктів, призначених для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів) властивостей, які сприяють профілактиці, загоюванню та лікуванню будь-якого захворювання або посилатися на такі властивості.

Також, для обґрунтування своїх рішень, Антимонопольний комітет активно використовує положення держстандарту ДСТУ 4518-2008 «Продукти харчові. Маркування для споживачів. Загальні правила». Хоча в самому тексті цього ДСТУ прямо вказано, що він має рекомендований характер.

Наведемо декілька реальних прикладів, щоб продемонструвати ті порушення, які можуть стати підставою для притягнення підприємства до відповідальності:

Використання зображень фруктів

Справа 1

Підприємство виробляло та реалізовувало спеціальні дієтичні продукти «Драже з сорбітом зі смаком та ароматом полуниці + вітамін С» та «Драже з сорбітом зі смаком та ароматом винограду + виноградна кислота».

На лицьовій стороні упаковки драже містилося зображення двох ягід полуниці та напис «Полуниця», а на звороті дрібним шрифтом чорного кольору зазначено, зокрема: «Харчовий продукт для спеціального дієтичного споживання – «Драже з сорбітом зі смаком та ароматом полуниці + вітамін С». Інформація щодо складу товару наступна: сорбіт (97,34г/100г); мальтітол (Е965); регулятор кислотності – лимонна кислота (Е330); концентрат соку полуниці сухий (2%); стеарат магнію; вітамін С (50мг/100г); ароматизатор харчовий, ідентичний натуральному «Полуниця»; барвник штучний «Понсо 4R» (Е124)».

Аналогічне маркування і склад були у виноградного драже (зображення винограду на упаковці та наявні концентрату соку винограду у складі товару).

Антимонопольний комітет визнав незаконним поширення на лицьовій стороні упаковок зображення ягід полуниці, грона винограду та напису «Полуниця», «Виноград» без написів «зі смаком полуниці», «з ароматом полуниці», «зі смаком винограду», «з ароматом винограду».

За вказане правопорушення Антимонопольний комітет наклав на підприємство штраф у розмірі 34 000 гривень за кожен тип продукції.

Підприємство намагалося оскаржити штраф до суду, але суди всіх трьох інстанцій стали на сторону Антимонопольного комітету (постанова Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №904/6505/17).

Справа 2

Підприємство-виробник використовувало в оформленні етикетки напоїв «Fruttela» Orange (Фруттела апельсинова), «Fruttela» Citrus (Фруттела цитрус) та «Fruttela» Lemon (Фруттела лимонна) зображення фруктів: апельсина й лимона та напису «з натуральним соком». Водночас у складі напоїв містився сік яблучний та ароматизатори, без додавання соку апельсина та лимона.

Антимонопольний комітет вирішив, що це маркування вводить споживачів в оману і надає конкурентні переваги виробникові та наклав на компанію штраф у розмірі 145 122,74 грн.

Підприємство намагалося оскаржити штраф до суду, проте суд підтримав Антимонопольний комітет (постанова Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 у справі №910/11079/16).

ГОСТи/ТУ

Справа 3

Підприємство виробляло томатний соус. На етикетках продукції окрім назви «Соус томатний краснодарський» також містились написи «ГОСТ», «ГОСТюга» та ромбоподібна емблема з написом «гост». Водночас підприємство виготовляло свій товар відповідно до ТУ У 15.8-30260000-004:2010 «Консерви. Соуси томатні «Помідора».

Антимонопольний комітет визнав незаконним посилання на ГОСТ, коли замість нього використовуються ТУ, та наклав на підприємство штраф у розмірі 68 000 гривень.

Оскарження підприємством рішення Антимонопольного до суду не дало бажаного результату, суд підтримав позицію Комітету (постанова Вищого господарського суду України від 18.04.2017 у справі № 904/7958/16).

Справа 4

Підприємство виробляло ковбасу з назвою «Ласунка з вершками». Для виробництва цієї ковбаси підприємство розробило ТУ, які передбачали можливість зміни рецептури і заміни сухих вершків на сухе молоко. Підприємство використовувало таку можливість і виготовляло ковбасу без вершків.

Антимонопольний комітет визнав, що виробництво ковбаси з назвою «Ласунка з вершками» без використання вершків вводить в оману споживачів та надає необґрунтовані переваги підприємству перед іншими виробниками. В результаті на підприємство наклали штраф 68 000 гривень.

В процесі судового оскарження цього рішення суд підтримав позицію Антимонопольного комітету. Зокрема, суд зазначив, що не відповідає чинному законодавству положення технічних умов, що передбачають можливість вибору інгредієнтів – сухого молока чи сухих вершків – при виробництві продукції, що у своїй назві вже містить посилання на її склад – «з вершками». Розроблені виробниками продукції технічні умови повинні відповідати вимогам Закону, а не використовуватися як формально-юридична підстава для його порушення. На думку суду за такої назви продукції можливість заміни вершків сухим молоком є недопустимою (постанова Вищого господарського суду України від 26.02.2013 у справі №17/5005/5821/2012).

Використання торгових марок

Часто підприємці вдаються до різноманітних «хитрощів» і у спорах з Антимонопольним комітетом посилаються на те, що частина маркування, до якого є претензії Комітету, є насправді не маркуванням, а торговельною маркою або частиною промислового зразка чи будь-яким іншим об’єктом інтелектуальної власності.

Суди неодноразово звертали увагу на те, що зміст таких об’єктів інтелектуальної власності також повинен відповідати вимогам законодавства і що такі об’єкти не можуть використовуватися для введення в оману споживачів та отримання необґрунтованих конкурентних переваг.

Замість висновків

Антимонопольний комітет регулярно притягує суб’єктів господарювання до відповідальності за оманливе маркування товару. Відповідачами є компанії різних рівнів та розмірів – від фізичних осіб-підприємців у регіонах до всеукраїнських мережевих компаній. Порушення також абсолютно різні.

Водночас судова практика не однозначна. Суди приймають рішення як на користь підприємств, так і на користь Антимонопольного комітету. Кожна справа індивідуальна і потребує окремого аналізу як претензій Антимонопольного комітету, так і можливих процесуальних порушень з його сторони, які могли бути допущені в процесі розгляду справи.

Будь-який спір легше попередити, ніж виграти. Тому рекомендуємо при розробці дизайну упаковки вашої продукції керуватися не тільки маркетинговими цілями, а і не забувати про вимоги законодавства.

Оригінал статті опубліковано у Журналі “Управління якістю“