Нещасні випадки на підприємствах в умовах воєнного стану. Як діяти?

За даними Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, тільки за перший квартал 2024 року в столиці сталося 192 нещасні випадки на виробництвах. Як наслідок, постраждали 254 особи, з яких 63 – загинули.

Збройна агресія росії, у свою чергу, в рази збільшує кількість таких жертв та актуалізує питання розслідування трагічних ситуацій стосовно працівників.

То ж у цій статті розповімо, як необхідно діяти роботодавцям та уповноваженим особам підприємств у випадку нещасних випадків внаслідок воєнних дій.

Процедура проведення розслідування нещасних випадків на підприємствах передбачена Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №337 від 17.04.2019 (далі – Порядок).

20.01.2023 до Порядку було внесено зміни з огляду на нові реалії в Україні, зокрема спрощено розслідування нещасних випадків у період дії воєнного (надзвичайного) стану. Такі нововведення було запроваджено для своєчасного та належного захисту потерпілих працівників.

Особливості розслідування:

1. Нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов’язків унаслідок воєнних дій, а саме: бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, захоплення в полон, інших протиправних дій, здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення тощо, підлягають спеціальному розслідуванню.

При цьому, немає значення, який ступінь тяжкості травм чи ушкодження здоров’я отримав працівник. 

2. Розслідування таких нещасних випадків проводитьсяза місцем їх настання.
3. Скасовано обов’язок проводити перевірку наявності в організмі потерпілого працівника алкоголю, наркотичних засобів і ступеня його сп’яніння.

Вказана особливість є надзвичайно важливою, оскільки під час бойових дій майже неможливо проводити такі дослідження через брак часу та відсутність належних умов.

4. Зменшено кількість обов’язкових документів, які мають міститися у матеріалах розслідування, з 26 до 11;
5. Спеціальну комісію для розслідування нещасних випадків утворює територіальний орган Держпраціза умови, що Держпраці протягом однієї доби з дня отримання повідомлення про випадок не прийняла іншого рішення – якщо внаслідок нещасного випадку на підприємстві загинуло від 2 до 4 осіб.

Якщо ж загинуло 5 і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб, розслідування проводиться спеціальною комісією, утвореною Держпраці.

6. До складу спеціальної комісії тепер мають входити не 7 членів, а лише 3.
7. Законодавець також передбачив можливість зупинення розпочатого розслідування. Це можливо на підставі наказуроботодавця, Держпраці або її територіального органу, який утворив комісію, якщо відбувається ведення бойових дій або ліквідація надзвичайних ситуацій – до нормалізації ситуації.
8. Можуть виникати ситуації, коли через воєнні дії неможливо утворити комісію для розслідування нещасних випадків, оскільки існує загроза життю та здоров’ю членам такої комісії.

В такому випадку роботодавець та відповідний територіальний орган Держпраці в максимально можливому обсязі повинні зібрати, зафіксувати та систематизувати інформацію про нещасний випадок. Це необхідно для подальшого розслідування нещасного випадку після припинення воєнних (бойових) дій або заходів правового режиму надзвичайного стану.

Проаналізуймо стадії розслідування нещасного випадку: 

1. Після виникнення нещасного випадку заклад охорони здоров’япротягом 1 доби надає територіальному органу Держпраці та Пенсійного фонду, роботодавцю екстрене повідомлення в паперовій та/або електронній формі про звернення потерпілого.
2. Роботодавець після отримання інформації про нещасний випадок зобов’язаний протягом 1 доби подати письмово або електронною поштою повідомлення про нещасний випадок:

• територіальному органу Держпраці;
• територіальному органу Пенсійного фонду України;
• військовій адміністрації (військово-цивільній адміністрації, місцевій держадміністрації чи органу місцевого самоврядування);
• первинній організації профспілки, а у разі відсутності профспілки – уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці;
• органу галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності – територіальному профоб’єднанню за місцем настання нещасного випадку.

Форма повідомлення міститься у додатку 2 Порядку.

3. Протягом 1 робочого дняз дня отримання повідомлення про нещасний випадок територіальний орган Держпраці утворює комісію із спеціального розслідування.

До її складу обов’язково входять:

• посадова особа територіального органу Держпраці (голова комісії);
• представник територіального органу Пенсійного фонду України;
• представник військової адміністрації (військово-цивільної адміністрації, місцевої держадміністрації чи органу місцевого самоврядування).

4. Під час розслідування спеціальна комісія:

• проводить засідання комісії (в будь-якому придатному приміщенні або за допомогою конфернц-зв’язку), де розподіляє функції між членами комісії та складає протокол засідання;
• обстежує місце, де стався нещасний випадок та фіксує інформацію у протоколі (якщо доступу на територію підприємства немає, такий протокол складається на підставі акта фіксації, складеного роботодавцем у довільній формі);
• одержує за можливості пояснення роботодавця, інших працівників, а також направляє необхідні запити;
• визначає вид події та причини нещасного випадку;
• залучає за необхідності військових експертів або інших експертів для підготовки висновків щодо причин та обставин настання нещасного випадку;
• визначає чи пов’язаний нещасний випадок із виробництвом;
• складає акти розслідування нещасного випадку та надає протягом 5 робочих днівпісля їх підписання матеріали розслідування та примірники актів керівнику Держпраці або її територіальному органу.

5. Роботодавець зобов’язаний протягом 3 робочих днівпісля формування матеріалів розслідування надіслати їх:

• Держпраці та її територіальному органу за місцем настання нещасного випадку;
• територіальному органу Пенсійного фонду України за місцем реєстрації підприємства;
• поліції (у разі смерті працівника та інших тяжких наслідків);
• профспілковому органу вищого рівня або територіальному об’єднанню професійних спілок;
• іншим підприємствам, представники яких брали участь у проведенні розслідування (у разі необхідності);

Також акт нещасного випадку разом із долученими до нього документами надсилається потерпілому, членам його родини.

Якщо роботодавець не має можливості сформувати та надіслати матеріали розслідування, то такий обов’язок покладається на територіальний орган Держпраці. 

Як бачимо, спеціальний порядок розслідування нещасних випадків під час воєнних дій спрямований на швидкий та ефективний захист постраждалих працівників. Однак, вказаної мети можливо досягнути лише за умови злагодженого та відповідального виконання роботодавцем, Держпрацею та спеціальною комісією своїх обов’язків.