Досить часто в підрядних правовідносинах виникають ситуації, коли виконана підрядником робота має недоліки або істотні недоліки, які підрядник відмовляється усувати власним коштом, чи усувати взагалі, або просто ігнорує відповідні вимоги замовника. У таких випадках поширеною є практика, коли замовник залучає іншу підрядну організацію для усунення виявлених недоліків та надалі заявляє попередньому підряднику вимоги щодо компенсації витрат (стягнення збитків), які він поніс у зв’язку залученням іншого підрядника.
Дійсно, положеннями чинного законодавства передбачено таке право замовника. Згідно з приписами ч. 1 ст. 852 ЦК України, якщо підрядник допустив недоліки в роботі, замовник має право виправити їх своїм коштом з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.
А ч. 1 ст. 858 ЦК України передбачає, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника, у тому числі відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Проте для того, щоб ефективно реалізувати своє право на відшкодування понесених витрат (реальних збитків) та отримати позитивний результат, замовнику ще до залучення іншої підрядної організації необхідно дотриматись ряду дій, про які коротко піде мова далі.
По-перше, важливо детально врегулювати питання усунення виявлених недоліків у договорі. Так, укладаючи договір підряду, у договорі варто передбачити чіткий та детальний порядок дій сторін в разі виявлення недоліків/прихованих недоліків, процедуру складання актів про недоліки, положення щодо визначення строків усунення недоліків та наслідки відмови чи ігнорування підрядником вимог щодо усунення недоліків. Також обов’язково необхідно передбачити в договорі право замовника усунути недоліків власним коштом або шляхом залучення третіх осіб до усунення таких недоліків.
По-друге, обов’язково заявити про виявлені недоліки вчасно та у порядку, який визначено договором або приписами чинного законодавства. За загальними положеннями законодавства замовник зобов’язаний прийняти роботу, оглянути її та в разі виявлення недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право надалі посилатися на недоліки у виконаній роботі. Крім того, замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Щодо прихованих недоліків (недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття), замовник також зобов’язаний негайно повідомити про їх виявлення підрядника.
Як показує судова практика, недотримання порядку повідомлення про недоліки вже є достатньою підставою для відмови замовнику в позові про відшкодування збитків.
По-третє, необхідно дотриматись визначеної договором процедури оформлення виявлених недоліків та направлення вимоги підряднику щодо їх усунення. Важливим є встановлення причин виникнення недоліків та їх зв’язку з виконаними роботами, детального переліку виявлених недоліків, дотримання процедури складання дефектного акту/акту про недоліки з обов’язковим запрошенням підрядника для цього, а також визначення детального переліку та вартості робіт і матеріалів, необхідних для усунення недоліків, встановлення строків для такого усунення.
Відповідно до положень ЦК України в разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Водночас, як свідчить актуальна судова практика, важливо провести експертизу не тільки при виникненні спору між сторонами з приводу недоліків, але і при ігноруванні підрядником повідомлень про недоліки та запрошень для складання відповідних актів, оскільки складення замовником самостійно або з залученням сторонніх організацій актів про недоліки може бути недостатньо для стягнення збитків в судовому порядку.
У таких випадках належним доказом допущення відповідних недоліків, причини їх виникнення та реальної вартості їх усунення буде саме висновок судової будівельно-технічної експертизи. При цьому, такий висновок має містити відомості не тільки про встановлені недоліки та невідповідність робіт умовам договору, але і про вартість робіт та матеріалів, необхідних для усунення таких недоліків, тобто фактично висновком має бути встановлено реальний розмір завданих неякісним виконанням робіт збитків.
Після проведення всіх необхідних процедур (оформлення документів, отримання висновків) підряднику, який ігнорує вирішення питання або відмовляється від самостійного усунення недоліків, необхідно направити письмову вимогу про усунення недоліків та повідомити наслідки невиконання такої вимоги.
Окремо хочемо зазначити, що досить поширеною є помилка щодо укладення договору з іншою підрядною організацією на виконання робіт по усуненню встановлених недоліків ще до звернення замовника до попереднього підрядника з остаточною вимогою щодо усунення недоліків та повідомлення його про те, що в разі відмови усунути недоліки такі недоліки будуть усунені замовником самостійно, в тому числі, шляхом залучення іншої підрядної організації з подальшим покладанням понесених витрат (збитків) на підрядника.
До залучення іншого підрядника для виконання робіт з усунення недоліків важливо надати можливість (строк) попередньому підряднику реалізувати своє зобов’язання на усунення недоліків, інакше це може стати самостійною відмовою в задоволенні позову про стягнення збитків.
Підсумовуючи, слід зазначити, що для стягнення збитків з недобросовісного підрядника важливо довести та підтвердити наявність всіх елементів складу правопорушення, що є необхідною умовою для притягнення підрядника до відповідальності у вигляді стягнення збитків, а саме: протиправну поведінку (дія чи бездіяльність особи); підрядника, шкідливий результат такої поведінки у вигляді реальних збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вину підрядника.
У таких категоріях справ протиправність поведінки підрядника буде полягати в порушенні зобов’язань по договору щодо якості виконаних робіт (недотримання технічних умов, ДСТУ, технологічних карт, вимог щодо якості матеріалів, тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою підрядника та збитками буде виражатись в тому, що у зв`язку з невиконанням підрядником своїх зобов`язань щодо належної якості робіт, замовник не може використовувати результати робіт за призначенням або несе інші негативні наслідки, а тому змушений понести витрати на усунення допущених недоліків. Встановлення дійсної вартості матеріалів та робіт, а також їх чіткого переліку, необхідних для усунення недоліків, буде свідчити про реальність витрат (збитків).
Саме дотримання умов, перелічених в п. 1-3 цієї статті, допоможе замовнику довести наявність в діях підрядника всіх елементів складу правопорушення та стягнути з недобросовісного підрядника вартість понесених витрат (реальних збитків).
Насправді зазначені категорії справ та правовідносини за договорами підряду мають досить багато специфічних моментів та нюансів і повністю описати їх у рамках однієї статті неможливо. Враховуючи складність таких справ рекомендуємо залучитись правовою підтримкою як на етапі укладення договорів підряду, так і під час виникнення спірних питань щодо виконання зобов’язань за вже укладеними договорам.
