Власники бізнесу періодично стикаються з ситуацією, коли директор компанії своїми недбалими або умисними діями завдає великих збитків бізнесу.
Іноді наслідки таких дій вдається виявити вже після звільнення директора і здається, що притягнути колишнього директора до відповідальності неможливо.
Проте це не так і в цій статті розберемо яку ж відповідальність несе директор та яким чином можливо притягнути його до такої відповідальності. Не будемо тут зачіпати адміністративну і кримінальну відповідальність, до якої посадових осіб підприємства можуть притягати контролюючі органи, а зосередимося саме на відповідальності директора перед компанією та її власниками.
Відтак, таку відповідальність можна умовно розділити на два підвиди:
- відповідальність за заподіянні збитки;
- відповідальність у разі загрози неплатоспроможності та за доведення до банкрутства.
У цій статті поговоримо про відповідальність директора за заподіянні збитки.
З огляду на законодавство, директор товариства несе відповідальність перед товариством за збитки, заподіяні товариству його винними діями або бездіяльністю.
Ситуацій, коли дії або бездіяльність директора призвели до шкоди компанії, може бути безліч – від нарахування директором собі завищеної заробітної плати до вчинення правочинів, які не мають відношення до господарської діяльності компанії.
Оскільки притягнути директора до відповідальності можливо тільки через суд, то нижче наведемо деякі цікаві, на нашу думку, судові справи, де директор поніс відповідальність за свої дії.
Нарахування та виплата заробітної плати у завищеному розмірі:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Діл центр» звернулося до суду з позовом до колишнього директора про стягнення 264 468,52 гривень збитків, мотивуючи позов тим, що директор нараховував та виплачував собі щомісячну винагороду у необґрунтовано завищеному розмірі. Під час розгляду справи було встановлено, що директор самостійно затвердив штатний розпис товариства, який збільшив собі посадовий оклад. Оскільки учасниками товариства не було погоджено збільшення розміру винагороди директору, то суд задовольнив позовну заяву товариства, а всі наступні інстанції залишили рішення першої інстанції без змін (справа 914/3433/21).
Здійснення дій, які суперечать інтересам товариства:
ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе» намагалося стягнути з колишнього директора збитки у розмірі 29 549 853,54 гривень, у зв’язку з необґрунтованими витратами директора на відрядження та укладення ряду угод, реальність яких та зв`язок з господарською діяльністю товариства є сумнівними.
Відтак, директор придбавав товари і послуги, зокрема, у фізичної особи-підприємця, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур та насіння масляних культур, натомість основною діяльність товариства є виробництво машин та устаткування для сільського та лісового господарства.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, під час розгляду цієї справи, виклав такі висновки (постанова від 24.06.2020 у справі №922/2187/16):
Особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. Між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) у процесі діяльності складаються відносини довірчого характеру, у зв`язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.
Справа двічі розглядалася Верховним Судом та у підсумку товариству вдалося довести заподіяння йому збитків на суму 8 592 727,83 гривень.
Помилкова сплата податку всупереч інтересам товариства:
ТОВ «Агроцентр-Україна» позивалося до колишнього директора щодо відшкодування збитків у розмірі 1 406 689,28 гривень у зв’язку з тим, що він за рахунок коштів товариства безпідставно провів податкові платежі замість фізичних осіб – власників земельних ділянок.
Оскільки умовами договорів оренди земельних ділянок не було передбачено обов’язку товариства сплачувати замість орендодавців земельний податок, то дії директора зі сплати такого податку до бюджету завдали товариству реальних збитків.
Дії директора класифікувалися як помилкова сплата податку. Водночас Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зробив такий висновок (постанова від 24.02.2021 у справі №904/982/19):
Така помилка директора свідчить про його неналежне виконання статутних обов’язків, відсутність належної обачливості при розпорядженні майном (грошовими коштами) товариства. У цій справі йдеться про помилку у сплаті податку, яка виникла не внаслідок неналежної якості податкового законодавства, тобто заплутаності (неясності) правового регулювання, наявності колізій між його нормами, їх неоднакового тлумачення платником та податковим органом, неоднакової судової практики, складної процедури обрахування податку (визначення об’єкту, бази оподаткування, ставки податку чи порядку його обрахування), а в ситуації, яка характеризується правовою визначеністю. І директор товариства у разі належного виконання своїх обов’язків, прояву ним розумної обачливості мав би не припуститися такої помилки.
Проте Верховний Суд врахував, що директор товариства не мав особистої зацікавленості у здійснення помилкового перерахування сум податків до бюджету та зменшив розмір збитків, які підлягають стягненню з директора до 10% від суми завданих збитків.
Практика притягнення директора до відповідальності стає доволі поширеною і підприємствам дійсно вдається стягувати збитки з колишніх керівників. Тож якщо ви як власник бізнес виявили сумнівні операції керівника компанії, які свідчать про ймовірну шкоду компанії, то пам’ятайте про можливість стягнення такої шкоди та звертайтесь до нас за допомогою.
