Перейти до вмісту

Стандарти Кодексу Аліментаріус у разі відсутності стандартів на харчову продукцію: чи можна брати за основу?

У сфері регулювання безпечності харчових продуктів важливу роль відіграє гармонізація національних стандартів із міжнародними, зокрема зі стандартами Codex Alimentarius. Цей документ, створений під егідою Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), є загальноприйнятим орієнтиром у забезпеченні безпечності та якості харчових продуктів.

Комісія Кодекс Аліментаріус була заснована у 1963 році як допоміжний орган ФАО та ВООЗ для реалізації спільної програми зі створення стандартів на харчові продукти. Сьогодні до її складу входять 188 членів, серед яких 187 країн та одна організація-член — Європейський Союз. Україна стала учасником Комісії у 2004 році.

Стандарти Кодексу не замінюють і не є альтернативою національному законодавству. За своєю природою вони мають рекомендаційний характер. Для того щоб вони набули юридичної сили в конкретній країні, їх необхідно інтегрувати в національне законодавство або затвердити в нормативних актах.

Роль Codex Alimentarius в Україні

В Україні питаннями, пов’язаними із Codex Alimentarius, у 2006–2015 рр. займалася Національна комісія України з Кодексу Аліментаріус. Однак з 20 вересня 2015 року положення про цю комісію втратило чинність у зв’язку із набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів».

Цей Закон, зокрема, вносить зміни до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» та визначає, що у разі відсутності національних стандартів, можна використовувати параметри безпечності та якості, встановлені міжнародними організаціями, такими як Codex Alimentarius.

Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» містить ключові положення, які регулюють використання міжнародних стандартів у випадках, коли відсутні національні. Основні моменти:

  • Пункт 12 частини 1 статті 1 зазначає, що до відповідних міжнародних організацій належать, зокрема, ВООЗ, Комісія з CodexAlimentarius, МЕБ та інші організації, які розробляють стандарти, рекомендації й інструкції щодо захисту здоров’я людей і показників якості харчових продуктів.

    Пункт 13 частини 1 статті 19 передбачає, що:

  • У разі відсутності національних вимог застосовуються параметри безпечності або окремі показники якості харчових продуктів, визначені міжнародними організаціями, зокрема CodexAlimentarius.
  • Якщо такі параметри відсутні і в документах міжнародних організацій, застосовуються норми, встановлені законодавством Європейського Союзу.

Оригінал статті опублікований у журналі Управління якістю.

Замовити дзвінок
Топ

А ти підписався на Бізнес Lawyer?

Канал з юридичними порадами та новинами для успішного розвитку твого бізнесу

This website uses cookies to ensure you get the best experience on our website.

ОСТАВЬТЕ НОМЕР ТЕЛЕФОНА

Залиште номер телефону