У зв’язку із актуальністю використання БпЛА на фронті, зростає і кількість підприємств, готових постачати такі системи на потреби держави. В той же час, постачання БпЛА державним замовникам має низку особливостей, про які розповімо у статті.
Процедуру закупівлі БпЛА регламентує Порядок здійснення закупівлі безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1275 від 11.11.2022 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі – Порядок).
Нижче розберемо основні положення цього Порядку.
- Які документи необхідно подати для закупівлі?
а) Під час укладання державного контракту/договору (окрім контрактів/договорів з військовими частинами) вітчизняні виробники БпЛА повинні надати державному замовнику:
Висновок та звіт про оцінку майна діють протягом 6 місяців з дня їх видачі.
Зауважуємо, що висновок експерта можна отримати лише у спеціалізованих судово-експертних установах, що мають право видавати такий висновок відповідно до Закону України «Про судову експертизу».
У свою чергу, звіт про оцінку майна потрібно отримувати виключно у оцінювачів, які здійснюють свою діяльність згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Додатково до вищезазначених розрахунку ціни та висновку або звіту виробники БпЛА мають надати один із таких документів:
б) Якщо виробник БпЛА укладає державний контракт/договір з військовою частиною, то пакет документів, який потрібно пред’явити замовнику залежить від того чи кодифікована безпілотна система виробника, чи – ні (чи має БпЛА номенклатурний номер НАТО (NSN)).
Примітка! Попри те, що військовим частинам дозволено укладати контракти на постачання некодифікованих БпЛА, на практиці вони все ж надають перевагу саме кодифікованим системам. Наявність номенклатурного номера НАТО свідчить про допуск БпЛА до експлуатації у військових формуваннях і значно спрощує їх подальше використання. Тож рекомендуємо виробникам завчасно пройти процедуру кодифікації, аби підвищити конкурентоспроможність своєї продукції.
- Розрахунок ціни безпілотних систем
При укладенні контракту/договору на поставку виробнику важливо правильно сформувати ціну.
До неї мають увійти:
– всі податки і збори;
– загальновиробничі, адміністративні, операційні, а також інші витрати, безпосередньо пов’язані з виготовленням БпЛА.
Одним із основних моментів, на який обов’язково слід зважати при формуванні ціни, є обмеження виробника БпЛА щодо прибутку: він не може перевищувати 25% виробничої собівартості продукції за контрактом. При цьому, розрахунок собівартості продукції потрібно здійснювати на основі даних бухгалтерського обліку про витрати на виробництво відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Важливим є і те, що не всі витрати підприємства-виробника можна включати до ціни продукції.
Зокрема, держава не компенсує витрати на:
- участь у виставках, представницькі та організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів підприємства;
- відрядження працівників апарату управління підприємства, які не пов’язані з виконанням контракту або контролем за ним;
- страхування майна та юридичні, аудиторські, оціночні послуги, що не передбачені законодавством або договором;
- витрати від браку (крім технічно неминучого та витрат на його виправлення);
- простої;
- нестачі незавершеного виробництва, нестачі та витрати від псування матеріальних цінностей (якщо інше не передбачено договором);
- безнадійну дебіторську заборгованість, резерв сумнівних боргів;
- знецінення запасів;
- визнані штрафи, пеню, неустойку;
- комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам збуту;
- рекламу та маркетингові дослідження;
- дослідно-конструкторські роботи, не пов’язані з контрактом або виконані до його укладення (якщо інше не передбачено договором);
- збитки, пов’язані з утриманням об’єктів соцсфери (крім витрат на об’єкти з передбаченими законом функціями, як-от медпункти).
Звертаємо увагу, що держава також не відшкодовує експертизу орієнтовної вартості БпЛА, за результатами якої виробники БпЛА отримують від експертних установ чи оцінювачів згадані у п. 1 цієї статті висновок або звіт та подають їх для укладання договору/контракту. Тобто її вартість заборонено включати до розрахунку ціни безпілотної системи.
Інакше кажучи, ціна має бути максимально прозорою, виправданою і прив’язаною до реального виробництва. Усе зайве – за рахунок виробника.
Уточнюючий розрахунок ціни
Окрім основного розрахунку ціни, що подається при укладанні контракту на постачання БпЛА, у виробника є також обов’язок надати уточнюючий розрахунок ціни вже під час його виконання, але лише у тому разі, якщо строк поставки (кінцевої поставки у разі постачання партіями) перевищує 2 місяці з дати укладення контракту.
Такий розрахунок подається державному замовнику за 1 місяць до завершення строку поставки (кінцевої поставки). Лише після цього здійснюється остаточний розрахунок за контрактом.
Уточнюючий розрахунок необхідний для того, щоб державний замовник міг з’ясувати, чи не змінився склад та кількість витрат виробника, а також чи не став прибуток виробника у порушення норм законодавства більшим за 25% собівартості БпЛА.
- Специфіка виконання укладених контрактів/договорів
а) Попередня оплата за контрактом/договором
Якщо для старту виробництва БпЛА потрібне фінансування, у контракті допускається передбачити попередню оплату.
Втім, сума попередньої оплати може встановлюватись лише до 70% від загальної вартості постачання та строком до 12 місяців. Таке авансування має бути обґрунтованим (наприклад, через тривалий виробничий цикл або необхідність закупити комплектуючі).
Щоб отримати попередню оплату за контрактом, виробнику БпЛА потрібно відкрити спеціальний небюджетний рахунок у органах Державної казначейської служби України.
Отримані кошти можна використовувати лише на цілі, передбачені контрактом (наприклад, закупівля матеріалів, оплата виробництва тощо). Для цього виробник БпЛА за кожним платежем має надавати відповідному органу Державної казначейської служби України:
– платіжну інструкцію з реквізитами державного контракту;
– копію державного контракту, на виконання якого проводиться платіж.
б) Зміна істотних умов контракту/договору
Загальне правило таке: після підписання державного контракту його умови не змінюються, доки обидві сторони повністю не виконають свої зобов’язання. Але з цього правила є винятки. Відтак, змінити контракт можна, якщо:
Наявність форс-мажорних обставин, при цьому, засвідчується висновком Торгово-промислової палати та іншими підтвердними документами. Такий висновок дає можливість продовжити строк дії контракту не більш як на 60 календарних днів, при цьому не більш як 12 місяців з дня здійснення попередньої оплати.
Якщо все ж сторони вирішили змінити умови контракту і це призвело до зменшення ціни, то попередню оплату, яку виробник БпЛА вже отримав за контрактом, не переглядають за умови, що вона не перевищує нову ціну контракту.
Висновок: Постачання БпЛА державним замовникам – це не лише про технологічні розробки, а й про чітке дотримання процедур. Щоб уникнути зайвих ризиків, варто заздалегідь підготувати необхідні документи, правильно сформувати ціну та, за можливості, пройти кодифікацію продукції. Усе це допоможе зробити співпрацю з державними замовниками більш передбачуваною та ефективною.
