Оскарження штрафів Держпродспоживслужби у сфері харчової безпеки

Ви також можете прочитати статтю українською мовою

Андрій Гевко

 

Від прийняття Закону № 2042 минуло вже понад три роки. Вказаний Закон врегульовує порядок контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, тобто визначає порядок проведення перевірок Держпродспоживслужбою бізнесу, пов’язаного з продуктами харчування.

За період чинності Закону почала формуватися судова практика в спорах із Держпродспоживслужбою: суди не завжди приймають рішення на користь бізнесу, проте, позитивних справ також вистачає. Які рішеня приймають суди – поговоримо далі.

Порушення гігієнічних вимог

У статті 65 вже згаданого Закону визначено перелік штрафних санкцій, накладення яких найчастіше стає підставою для судових спорів. За порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів або кормів, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров’я людини або тварини, передбачено штраф у розмірі 47 тис. грн.

Однак навіть за наявності порушень контролюючий орган має довести, що вони дійсно створюють загрозу. Далі пропонуємо проаналізувати дві судові справи.

Неналежне розміщення відходів

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 10.01.2019 скасував постанову Держпродспоживслужби про накладення штрафу.

Апеляційна інстанція залишила рішення без змін.

Суть порушення наведеної справи полягала в тому, що супермаркет не забезпечив розміщення відходів у закритих контейнерах.

Водночас суд зазначив, що акт перевірки не містить відомостей про те, що у контейнері зберігаються саме харчові відходи, як того вимагає п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону № 771/97. З наданого відеозапису перевірки не випливає, які саме відходи знаходяться в указаному контейнері. Тому суд виснував про відсутність порушень гігієнічних вимог.

Крім того, суд вказав, що ані акт перевірки, ані протокол не містять інформації про те, що виявлені відповідачем порушення створюють загрозу для життя та/або здоров’я людини або тварини та в чому ця загроза полягає.

Під час оскарження постанов Держпродспоживслужби, винесених на підставі п. 1 ч. 1 ст. 65 Закону № 2042, варто враховувати, що контролюючий орган повинен довести, яку саме загрозу створює порушення гігієнічних вимог.

Відбір проб

Важливим моментом, на який потрібно звертати увагу під час оскарження штрафів, є те, чи дотримувалися контролери порядку відбору проб та проведення лабораторних досліджень.

За результатами проведення лабораторних досліджень харчової продукції підприємства встановлено невідповідність за мікробіологічним показником. Держпродспоживслужба наклала штраф, та Одеський окружний адміністративний суд штраф скасував, вказавши, що відібрані зразки є швидкопсувними продуктами, а час та спосіб доставки до лабораторії не відповідають нормі.

Крім того, контролюючим органом не були виконані вимоги законодавства стосовно відбору зразків у двох юридично та аналітично ідентичних зразках, що позбавляє позивача можливості проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування).

Передав в оренду – не несеш відповідальності

Часто штрафи за порушення харчового законодавства накладають на власників приміщень. Суди вже неодноразово вказували на те, що відповідальність може нести тільки особа, яка здійснює діяльність (оператор ринку).

Зауважте, що на випадок перевірки підприємству необхідна наявність договору про передачу приміщення в оренду.

Волинський окружний адміністративний суд скасував постанову Держпродспоживслужби рішенням від 06.12.2019, в якому зазначив, що згідно з договорами оренди підприємство передало будівлю, де проводилася перевірка, в оренду фізичним особам­підприємцям.

Тобто підприємство не здійснює виробництва, реалізації або зберігання будь­яких харчових продуктів та кормів, не є оператором ринку та потужностей, що провадить діяльність, пов’язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження, а тому не може нести відповідальності, передбаченої Законом № 2042. 

Підтвердження відмови в допуску до перевірки

Пунктом 17 ч. 1 ст. 65 Закону № 2042 передбачено, що відмова в допуску посадової особи Держпродспоживслужби до перевірки призводить до накладення штрафу в розмірі 47 тис. грн, проте, Держпродспоживслужба має довести в суді факт відмови в допуску.

Вінницький окружний адміністративний суд скасував штраф Держпродспоживслужби рішенням від 10.01.2020, в якому зазначив, що керівник підприємства, який був єдиним найманим працівником, перебував у відрядженні та телефоном повідомив про це посадових осіб служби.

Відтак, суд виснував, що матеріали відеофіксації, на які посилається відповідач як на доказ того, що позивач відмовив у допуску, не підтверджують такої обставини.

Неповідомлення про розгляд справи – підстава для скасування штрафу

Відповідно до ст. 66 Закону час і місце розгляду справи повідомляються особі, щодо якої складено протокол, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дня розгляду.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд скасував штраф Держпродспоживслужби рішенням від 19.08.2019, оскільки підприємець був не належним чином повідомлений про дату розгляду справи про накладення штрафу.

 Суд вказав, що факт повернення конверта відповідачеві не може беззаперечно свідчити про умисне неотримання поштового відправлення позивачем, оскільки відомостей про наявність у позивача інформації про знаходження кореспонденції у поштовому відділенні та ухилення від її отримання судом не встановлено.

 Причин невручення відправлення під час доставки з матеріалів справи та інформації «Укрпошта» не вбачається.

На дату прийняття оскаржуваної постанови відповідач не володів відомостями про поінформованість позивача щодо дати розгляду справи, отже, не мав приступити до розгляду справи.

З огляду на викладене, суд вважає порушеними права суб’єкта господарювання прийняттям рішення про накладення штрафу без його належного повідомлення про розгляд справи, що не забезпечило можливості особи брати участі у розгляді справи, висловити заперечення, надати докази, здійснити захист.

Наявність порушень – не підстава для зупинення загального виробництва

Закон № 2042 дозволяє інспекторові приймати рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів до 10 робочих днів із подальшим зверненням до суду про зобов’язання оператора ринку припинити виробництво. Інспектор може приймати таке рі шення, якщо діяльність підприємства становить загрозу для життя та/ або здор ов’я людини та/або тварини.

Ст. 66 Закону передбачено, що рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів повинно обмежувати відповідну господарську діяльність лише в частині, необхідній та достатній для усунення загрози для життя та/або здоров’я людини та/або тварини, та має визначати, який конкретний вид діяльності та з використанням якої потужності (її частини) підлягає тимчасовому припиненню.

Однак на практиці контролери часто зупиняють виробництво загалом.

Одеський окружний адміністративний суд скасував рішення про припинення виробництва, зазначивши, що право зупиняти виробництво чинне в тій частині, що стосується виявленого порушення та яка є достатньою для усунення загрози і має визначати, який конкретно вид діяльності та з використанням якої потужності (її частини) підлягає тимчасовому припиненню.

У даній справі Держпродспоживслужба припинила загальне виробництво продукції, а не лише ту частину, на якій були виявлені порушення.

Касація не допоможе

Непоодинокі випадки сподівань підприємців на суд касаційної інстанції, який зможе виправити помилки попередніх інстанцій, належним чином дослідити обставини справи та стати на бік підприємства.

Та з оскарженням штрафів Держпродспоживслужби виникає невелика проблема – Верховний Суд не розглядає таких справ, а просто відмовляє у відкритті касаційного провадження, оскільки ці справи належать до малозначних через невеликі суми штрафів.

Суд може відкрити провадження тільки за наявності виняткових обставин, якщо, наприклад, касаційна скарга стосується питання права, яке має фунда- ментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, або ж справа становить значний суспільний інтерес, або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Під час оскарження штрафів служби потрібно сподіватися тільки на першу інстанцію та апеляцію.

Висновки 

Варто звернути увагу на два головні правила, яких варто дотримуватися підприємствам, аби не сплачувати незаконних штрафів.

 Підготуйтеся до перевірки

Самостійно або із залученням фахівців перевірте, чи є у вас порушення, які можуть стати підставою для штрафу.

Підготуйте працівників, аби кожен знав, як зустрічати інспектора та що казати у випадку незручних запитань.

Беріть безпосередню активну участь у перевірці

Надавайте обґрунтовані заперечення щодо кожного порушення, виявленого інспектором.

Беріть участь у розгляді справи про накладення штрафу та надавайте усі можливі документи на цьому етапі.

За дотримання наведених правил шанси оскаржити штраф у суді значно зростуть.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Кількість оцінок: 7 середня: 5,00 з 5)
Loading...

Оренда, оренда нерухомості, оренда комерційної нерухомості, оренда приміщення, оренда комерційного приміщення, оренда нежитлового приміщення, оренда будинку, оренда приміщення Київ, оренда офісу Київ, аналіз нежитлового приміщення, перевірка нежитлового приміщення, перевірка нежитлового приміщення, аналіз договору оренди, перевірка нерухомості, договір оренди, перевірка договору оренди

Аренда, аренда недвижимости, аренда коммерческой недвижимости, аренда помещения, аренда коммерческого помещения, аренда нежилого помещения, аренда, аренда помещения Киев, аренда офиса Киев, анализ нежилого помещения, проверка нежилого помещения, проверка нежилого помещения, анализ договора аренды, проверка недвижимости, договор аренды, анализ договора аренды.