Імбир та часник за ціною походу в ресторан

Ксенія Захарова, юрист

В умовах карантину малі та великі рітейли ринулись підвищувати ціни на товари, які в першу чергу скуповували споживачі. При цьому, підстави для підвищення цін були обґрунтовані загалом однаково – підвищення цін постачальниками товарів.

З моменту «масової закупки» вже пройшло доволі багато часу для врівноваження ціни, проте більшість магазинів залишають таку саму ціну на продукти як була на початку запровадження карантину.

То виходить, що кожен магазин, великий та малий, може самостійно вирішувати скільки буде коштувати гречка?

Переважно так.

Оскільки чинним законодавством не передбачене державне регулювання цін, то під час встановлення ціни на той чи інший товар, магазин керується суто ринковими цінами. Тобто, ціну на товар регулює ринок, а як відомо, ріст попиту тягне за собою ріст ціни.

Це і було однією з причин різкого підвищення цін на товари з високим попитом в період карантину. Проте, чи законно це? Чи можна якось вплинути на таке різке підвищення цін?

В цьому споживачам має допомагати Антимонопольний комітет України (АМКУ), в обов’язки якого входить перевірка обґрунтованості підняття цін. Проте, повноваження АМКУ обмежуються розглядом справ, в яких прослідковуються або антиконкурентні узгоджені дії декількох суб’єктів господарювання, або зловживання монопольним становищем.

Якщо із зловживанням монопольним становищем більш менш зрозуміло, то як АМКУ визначає ті самі узгоджені дії?

Одним із елементів антиконкурентних узгоджених дій є вчинення суб’єктами господарювання схожих дій, наприклад, підвищення цін на товари в один і той самий день або в визначений період, що може свідчити про наявність погодженості конкурентної поведінки.

Оскільки вчинення антиконкурентних узгоджених дій прямо заборонено Законом України «Про захист економічної конкуренції», то у випадку наявності підстав вважати, що суб’єкти господарювання вчиняють такі дії, АМКУ зобов’язаний провести перевірку та дати власну оцінку наявності чи відсутності антиконкурентних узгоджених дій.

Під час проведення перевірки АМКУ досліджує наявність об’єктивних причин для вчинення антиконкурентних узгоджених дій, а також наслідки для ринку, які спричинили такі дії (недопущення, усунення чи обмеження конкуренції).

У разі прийняття рішення АМКУ про наявність в діях суб’єктів господарювання ознак антиконкурентних узгоджених дій, таким суб’єктам загрожує штраф у розмірі до 10% доходу від реалізації продукції за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Досить теорії. Як на практиці?

Наприкінці березня цього року АМКУ проінформував про виявлення факту зростання роздрібних цін на деякі продукти, а Київське обласне територіальне відділення АМКУ навіть відкрило справу проти оптових постачальників та найбільших рітейлів міста Києва. Голова обласного відділення повідомив, що приводом для відкриття справи стало синхронне підвищення цін на певні товари, що може свідчити про антиконкурентну поведінку учасників ринку.

Подальша доля цієї справи поки невідома. Оскільки АМКУ може розглядати справу не один місяць, а його рішення може бути оскаржене в судовому порядку, то чи будуть дійсно покарані такі постачальники та магазини передбачити неможливо.

Якщо мова йде не про синхронні дії різних магазинів, а про дії окремого магазину, який самостійно приймає рішення підвищити ціну, то тут ситуація складніша. Зазвичай, спрацьовує правило ринку – якщо тут дорого, то є той, в кого буде дешевше. Проте, таке правило діє не завжди. Наприклад, бувають ситуації, коли в житловому кварталі знаходиться лише один продуктовий супермаркет, який встановлює скажену ціну на ту ж саму гречку. В такому випадку вже АМКУ буде вирішувати чи є цей супермаркет монополістом в кварталі та чи можна вважати квартал окремим ринком, на якому супермаркет займає монопольне становище. Проте, скоріш за все, АМКУ таку справу розглядати не буде.

Досліджуючи наявність підстав для розслідування справ про антиконкурентні дії АМКУ часто розсилає різноманітні запити про надання інформації. Сам запит ще не свідчить про порушення і може бути спрямований на збір інформації, необхідної АМКУ. Проте ігнорувати такі запити не слід, адже за ненадання відповіді на нього також передбачений штраф у відсотковому відношенні від виручки.

А як держава реагує на необґрунтоване підвищення цін?

В кінці березня цього року Кабінет Міністрів України отримав повноваження встановлювати граничні ціни для оптової та роздрібної торгівлі товарами протиепідемічного призначення та/або товарами, що мають істотну соціальну значущість.

22.04.2020 Кабмін прийняв порядок декларування роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, і товари протиепідемічного призначення та відповідно перелік таких товарів.

Прийнята постанова встановлює обов’язок для підприємців повідомляти Держпродспоживслужбу у випадку зміни ціни на товари з переліку. Наприклад, у випадку зміни ціни на 15 відсотків і більше суб’єкт господарювання має повідомити Держпродспоживслужбу за 30 днів до початку застосування такої ціни. Цікаво, що ця постанова набуває чинності  лише 19.05.2020, а строк її дії обмежується лише періодом карантину.

Проте, і таке обмеження магазини можуть обійти перейменовуючи продукцію. В переліку міститься, наприклад, хліб житньо-пшеничний, а магазин може продавати такий хліб під іншою назвою, тим самим підвищуючи ціну без необхідності декларування ціни. Однак за таке перейменування може загрожувати штраф від Держпродспоживслужби у розмірі від 47 230 до 70 845 гривень. Тож чи доцільно оминати порядок декларування цін саме таким шляхом кожен підприємець вирішує самостійно.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Кількість оцінок: 12 середня: 4,83 з 5)
Loading...