Несвоєчасна подача декларації – одна з найбільш розповсюджених підстав для складення протоколу за порушення вимог фінансового контролю. Але закон зобов’язує декларувати не тільки майно та доходи. Якщо ви придбали авто, продали земельну ділянку, отримали спадщину чи відкрили валютний рахунок в установі банку-нерезидента – це також необхідно відобразити у декларації.
За порушення таких вимог загрожує не лише адміністративна відповідальність з можливою конфіскацією доходу та звільненням, а й настання кримінальної відповідальності. Тому у цій статті поговоримо про особливості фінансового контролю та у яких випадках настає відповідальність.
На кого поширюються вимоги?
Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та прирівняні до них, крім осіб, які надають публічні послуги. Повний перелік ви можете переглянути нижче.
За що передбачена відповідальність?
- Несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 1726 КУпАП).
- Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані (ч. 2 ст. 1726 КУпАП).
- Подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (ч. 4 ст. 1726 КУпАП, ст. 3661 ККУ).
При цьому, при притягненні особи до відповідальності за кожним із зазначених правопорушень є свої особливості. Розглянемо їх більш детально.
- Несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування
Тут важливе значення має наявність чи відсутність поважних причин несвоєчасного подання декларації. Так, якщо особа пропустила строк подання декларації у зв’язку з хворобою, мобілізацією, відрядженням чи з інших поважних причин, відповідальність виключається.
Слід пам’ятати, що після звільнення ви також маєте подавати декларацію за минулий рік. Більшість держслужбовців та посадових осіб притягуються до відповідальності саме після звільнення, оскільки перед звільненням роботодавець не роз’яснював такі вимоги.
!!! Звертаємо увагу, що особи, які звільняються зобов’язані також подати декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
- Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані
Повідомлення про відкриття рахунків та суттєві зміни у майновому стані є додатковим заходом фінансового контролю та застосовується не до всіх суб’єктів декларування.
Щодо відкриття рахунків, то обов’язок щодо такого повідомлення виникає лише у разі відкриття рахунку у банку, який є нерезидентом, тобто таким, що знаходиться за межами території України (або ж його філії, представництва) та у своїй діяльності керується законодавством відповідної країни-місцезнаходження.
Повідомляти про відкриття рахунків та зміни майнового стану зобов’язані лише:
- службові особи, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище*
* Повний перелік таких осіб визначено у примітці до ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції», який можна переглянути за посиланням.
суб’єкти декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків**
** Перелік таких посад затверджений рішенням НАЗК від 17.06.2016 № 2 та можна переглянути за посиланням.
Про такі зміни необхідно повідомити протягом 10 днів з моменту виникнення цих обставин. Інші суб’єкти декларування повинні повідомляти цю інформацію лише при поданні щорічної декларації.
Не є порушенням неповідомлення про такі зміни у випадку якщо майновий стан змінюється на суму, яка є меншою за 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (у 2020 році це 105 100 грн).
Також слід звернути увагу, що повідомляти необхідно і про зміни майнового стану у бік зменшення. Тобто якщо такий суб’єкт декларування подарував майно, здійснив ремонт будинку чи поніс інші витрати, він також має про це повідомити.
- Подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування
Тут важливо встановити відсутність вини особи у поданні недостовірних відомостей. Особа має довести, що така інформація була подана нею неумисно. Так, наприклад, якщо особі на момент подання декларації не була відома певна інформація щодо придбання майна чи отримання позики членами сім’ї, склад правопорушення відсутній.
Звертаємо увагу, що за надання недостовірної інформації може настати як адміністративна, так і кримінальна відповідальність.
Адміністративна відповідальність настає якщо відомості в декларації відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (станом на сьогодні – це від 210 200 грн до 525 500 грн).
Кримінальна ж відповідальність настає якщо різниця у відомостях становить більше 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Звертаємо увагу, НАЗК у своїх роз’ясненнях зазначає про можливе притягнення і до дисциплінарної відповідальності у випадку якщо відомості у декларації відрізняються від фактичних на суму до 100 прожиткових мінімумів (станом на сьогодні – це 210 200 грн). Вбачається, що у такому випадку вирішення питання притягнення до дисциплінарної відповідальності покладається на розсуд керівника (пп. 3 п.127 роз’яснення НАЗК від 13.02.2020 №1).
У випадку якщо ж особу було притягнуто до кримінальної чи адміністративної відповідальності, але не позбавлено права займати посаду, у такому випадку притягнення до дисциплінарної відповідальності не уникнути.
Якщо вам потрібна консультація або професійний захист у справі про корупційне адміністративне правопорушення, звертайтеся до нас за допомогою
Які передбачені сакції?
- Несвоєчасне подання декларації – штраф від 850 до 1700 грн (ч. 1 ст. 1726 КУпАП);
- Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття рахунку в іноземному банку або про зміни у майновому стані на суму, що більша за 50 прожиткових мінімумів – штраф від 1700 до 3400 грн (ч. 2 ст. 1726 КУпАП);
- Повторне протягом року несвоєчасне подання декларації або відомостей про зміни майнового стану чи відкриття рахунків у банках-нерезидентах – штраф від 1700 до 5100 грн з конфіскацією доходу та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на 1 рік (ч. 3 ст. 1726 КУпАП);
- Подання у декларації недостовірних відомостей на суму у межах від 100 до 250 прожиткових мінімумів – штраф від 17 000 до 42 500 грн (ч. 4 ст. 1726 КУпАП);
- Подання у декларації недостовірних відомостей на суму, що перевищує 250 прожиткових мінімумів – штраф від 42 500 грн до 51 000 грн або громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, або позбавлення волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років (ст. 3661 ККУ).
Як захищатись у таких справах?
Наведемо декілька прикладів з судової практики, які допоможуть наочно зрозуміти як необхідно будувати позицію захисту та яка загальна практика судів у таких справах.
- Для притягнення до відповідальності важливе значення має час виявлення правопорушення
Особа після звільнення несвоєчасно подала декларацію до НАЗК. Натомість Національне агентство замість того, щоб самостійно з’ясувати факт вчинення правопорушення, направило матеріали до обласних органів Національної поліції. Органи поліції склали щодо особи протокол та направили до суду, але з моменту отримання НАЗК інформації з місця колишньої роботи цієї особи минув тривалий час. Поки НАЗК з Національною поліцією обмінювалися матеріалами сплинув 3-місячний строк притягнення особи до відповідальності. Суд хоч і визнав у діях особи склад адміністративного правопорушення, але закрив провадження у справі у зв’язку із закінченням на момент розгляду строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Доволі часто захист доводить сплив строків для притягнення до відповідальності, однак ми рекомендуємо спершу вивчити можливість довести відсутність вини особи. А сплив строків можна використовувати як додатковий аргумент.
У даному випадку несвоєчасність здійснення фінансового контролю державними органами призвела до закриття справи та звільнення від штрафу (Постанова від 04.05.2020 у справі № 180/1913/19 Нікопольський міськрайонний суд).
- Технічні збої у роботі веб-сайту НАЗК або мережі інтернет під час подання декларації є поважними причинами несвоєчасності її подання та виключають відповідальність
Депутат сільської ради намагався подати е-декларацію. При цьому він був впевнений, що декларація була відправлена належним чином, оскільки на його електронну пошту надійшло привітання, яке він сприйняв як успішне подання декларації. Однак, згодом йому було повідомлено, що декларація була збережена у статусі «чернетка», а не в статусі «оригінал». У своїх поясненнях він припустив, що це сталося через збій у роботі інтернету, оскільки раніше він успішно подавав декларацію та подібних проблем не виникало.
Суд закрив справу за відсутністю складу правопорушення, визнавши технічні причини, які унеможливили своєчасне подання декларації, поважними. Крім того, суд врахував похилий вік особи та недостатність навиків володіння комп’ютерною технікою. Крім того, особа довела що вчиняла дії, спрямовані на подання декларації, надавши докази електронного листування з НАЗК (Постанова від 18.03.2020 у справі № 314/164/20 Вільнянський районний суд).
- Неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані не є правопорушенням, якщо особа не мала умислу на порушення вимог фінансового контролю
Депутат міської ради, придбавши автомобіль, вартість якого явно перевищувала 50 прожиткових мінімумів, не повідомив протягом 10 днів НАЗК щодо змін майнового стану. Натомість у щорічній декларації депутат відобразив придбання зазначеного автомобіля.
Саме це стало належним доказом відсутності мети порушити вимоги фінансового контролю чи переслідування будь-якого корупційного інтересу. Суд зробив висновок, що особа не приховувала факту придбання автомобіля та не знала про необхідність такого повідомлення органів НАЗК. Матеріали справи не містили письмового ознайомлення депутата із зазначеними вимогами.
Таким чином, було доведено відсутність умислу особи, пов’язаного з таким неповідомленням (Постанова від 17.04.2020 № 311/3186/19 Василівський районний суд).
- Занадто порядних декларантів теж можуть притягнути до відповідальності
Держслужбовець продав мотоцикл, вартість якого за договором купівлі-продажу становила 49 000 грн. При цьому у декларації він зазначив дохід від продажу мотоцикла у сумі 324 000 грн. Така різниця виникла у зв’язку з тим, що держслужбовець ще додатково продав запчастини та агрегати цього мотоциклу і тому отримав значно більший дохід, ніж був підтверджений договором.
У зв’язку з цим, щодо особи було складено протокол про порушення ч. 4 ст. 1726 КУпАП за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації.
Позиція суду у цій справі була досить логічною. Суд не вбачав у діях особи мотивів, спрямованих на уникнення фінансового контролю отриманого доходу, оскільки дохід був отриманий в законний спосіб та із законних джерел, та його розмір був більшим, ніж той, що вимагали у складеному відносно нього протоколі про вчинення корупційного правопорушення. Це свідчить про відсутність в нього умислу на приховування факту відчуження майна.
Крім того, як виявилось у працівників Національної поліції були відсутні повноваження на здійснення перевірки декларації цього держслужбовця. Тому справу було закрито за відсутністю складу правопорушення (Постанова від 05.11.2018 № 359/7835/18 Бориспільський міськрайонний суд).
Висновки. Випадків складання протоколів та притягнення до відповідальності за порушення вимог фінансового контролю дуже багато. У випадку виклику до поліції чи НАЗК рекомендуємо не чекати суду та готуватись до захисту. Для правоохоронців та суду необхідно знайти правильні аргументи та надати докази, які свідчитимуть про відсутність порушень вимог фінансового контролю. Це буде запорукою завершення справи на вашу користь.
Захист у справах про корупціні правопорушення
Перелік осіб, яким необхідно подавати декларацію
- Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:
а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;
в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;
г) військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки;
ґ) судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої ради правосуддя, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов’язків у суді);
д) особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України;
е) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
є) Голова, заступник Голови Національного агентства з питань запобігання корупції;
ж) члени Центральної виборчої комісії;
з) поліцейські;
и) посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим;
і) члени державних колегіальних органів;
ї) Керівник Офісу Президента України, його Перший заступник та заступники, радники, помічники, уповноважені, прес-секретар Президента України, помічники суддів.
(Кількість оцінок: 10 середня: 4,90 з 5)
Завантаження ...
