Як захищатись у справах про визнання активів необґрунтованими?

Наприкінці 2019 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура (далі – САП) отримала право звертатися до Вищого антикорупційного суду із позовами про визнання активів необґрунтованими. У 2023 році кількість таких позовів значно зросла, у тому числі і кількість запитів про захист клієнтів до нашого адвокатського об’єднання.

📌 Наприклад, у суб’єкта декларування річний дохід 500 тис грн та він придбав і задекларував купівлю нерухомості за 5 млн грн. Для САП це може означати, що актив явно не відповідає розміру доходів, а тому різницю між доходом та вартістю нерухомості потрібно стягнути в дохід держави. Отже, категорія справ є надзвичайно серйозною, оскільки зачіпає право власності особи і актив у разі подання позову під ризиком конфіскації.

Як захищатись та довести, що активи набуті законно? Давайте розбиратися у форматі питання-відповідь.

До кого може звертатися САП із позовом про визнання активів необґрунтованими?

Із позовом про визнання активів необґрунтованими САП може звернутися до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Це широке коло суб’єктів, включаючи як топ чиновників, так і державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування; військові посадові особи; судді та працівники правоохоронних органів тощо. Повний перелік таких осіб містить п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції».

👉 Такі особи будуть відповідачами у справі за позовом САП до Вищого антикорупційного суду. Це не кримінальна справа, а цивільна і розглядається за правилами розгляду цивільних справ.

Що таке активи?

Під активами слід розуміти грошові кошти (у тому числі готівкові кошти, кошти, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, у тому числі криптовалюти, обсяг зменшення фінансових зобов’язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

За яких умов активи можуть визнати необґрунтованими та стягнуті в дохід держави?

Активи, якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, але не перевищує межу, встановлену статтею 368-5 Кримінального кодексу України (Незаконне збагачення).

У 500 і більше разів – це більше 1 003 500 грн.

Межа, встановлену статтею 368-5 Кримінального кодексу України – 7 455 500 грн.

👉 Приклад. Суб’єкт декларування придбав нерухомість за 4 млн грн і задекларував дохід за останній рік 500 тис грн. Це означає, що суб’єкт декларування не має пояснювати походження коштів до порогу у 500 мінімальних зарплат (до 1 003 500 грн), однак має довести суду законність доходів, за виключенням 1 503 500 грн, тобто 2 996 500 грн. 

У разі недоведення законності походження доходів на придбання активу, 2 996 500 грн можуть бути визнані судом необґрунтованими та стягнуті в дохід держави, або ж стягнута відповідна частка у нерухомому майні, якщо це можливо.

Як захищатись у справах про визнання активів необґрунтованими?

Основна стратегія захисту у таких справах полягає у визначенні суми, законність якої необхідно довести та надати докази, що підтверджують правомірність отримання коштів для придбання активів.

Це можна доводити різними доказами та фактами – отриманням коштів за продаж майна у минулих звітних періодах, позиками інших фізичних чи юридичних осіб, отриманням спадщини, отриманням доходів від підприємницької діяльності близьких осіб тощо.

 Коли можна дізнатися про позов чи підготовку до подання позову?

Якщо ви отримаєте запит Національного агенства із запобігання корупції (далі – НАЗК) про надання пояснень щодо законності походження коштів на придбання активу, значить триває перевірка цього органу.

Якщо ви надасте недостатньо пояснень або взагалі не надасте їх, НАЗК направить матеріали до САП для проведення додаткової перевірки. САП у свою чергу у межах додаткової перевірки збирає інформацію, надану Національним антикорупційним бюро України та також може надіслати запит про надання пояснень з відповідними документальними підтвердженнями отримання доходів.

Якщо САП визнає пояснення необґрунтованими, прокурор має право направити позов про визнання активів необґрунтованими до Вищого антикорупційного суду.

Вищий антикорупційний суд України відкриває провадження у справі і направляє примірник позову з додатками до відповідача із пропозицією надіслати на адресу суду свою позицію щодо позову.

Отже, про відкрите провадження, у якому вирішується питання про наявність підстав для подачі позову ви можете дізнатися із запитів НАЗК та САП, а щодо поданого позову – у разі звернення прокурора до Вищого антикорупційного суду, коли суд надішле примірник позову та доданих матеріалів.

Чи проводить перевірки НАЗК?

НАЗК під час воєнного стану не проводить перевірки декларацій, однак проводить моніторинг способу життя суб’єкта декларування. Саме у межах моніторингу НАЗК може проводити перевірки обґрунтованості набуття активів.

Чи обов’язково прокурор має подавати позов до ВАКС?

Це право прокурора, однак для уникнення ризику подачі позову, до НАЗК та САП необхідно надати детальні пояснення разом з доказами, які усунуть сумніви щодо законності походження коштів на придбання активів.

Чи враховує прокурор та суд отримані неофіційні доходи членами сім’ї, якщо вони не є суб’єктами декларування?

Юридично це не передбачено, мають враховуватись тільки законні доходи. Однак враховуючи те, що багато людей мають неофіційні передані кошти у спадщину, а також неофіційну підприємницьку діяльність, у разі надання доказів цього, такі доходи також можуть бути враховані прокурором та судом.

Які наслідки може мати рішення про стягнення активів для суб’єкта декларування?

Окрім власне стягнення активу, різні закони встановлюють наслідки ухвалення такого рішення суду у вигляді звільнення з посади. Це залежить від конкретної категорії осіб та правилами, які встановлені законом для цієї категорії.

Якщо неможливо стягнути майно через його відсутність чи інші причини, як буде виконуватись рішення суду?

У такому випадку потрібно сплатити вартість необґрунтованих активів або виконавча служба стягне інші активи, які відповідають вартості необґрунтованих активів. Врахуйте, що скоріше за все САП до подання позову подасть до суду клопотання про арешт активу, тому ви не зможете розпорядитися ним до завершення справи.

Висновки. Поки судова практика у справах про визнання активів необґрунтованими тільки формується, однак загальні підходи до захисту у цій категорії справ є очевидними. Уникнути позову або ж отримати позитивне судове рішення можливо тільки у випадку доведення законності походження коштів, за які придбані активи.