Розголошення інформації у зв’язку з виконанням службових повноважень

Досить поширеною є практика коли у силу повноважень  службові особи отримують доступ до електронних баз, реєстрів та використовують таку інформацію у своїй діяльності.  Однак можливий витік конфіденційної інформації чи використання її у власних цілях не допускається.

І все ж, часто притягнення до відповідальності є неправомірним. Тому у цій статті ми розберемо, що саме забороняється та що робити у разі притягнення до відповідальності.

На кого поширюються вимоги?

Ситуація є досить цікавою. Стаття 43 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон № 1700-VII) встановлює заборону розголошувати конфіденційну інформацію особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (п.1 ч.1 ст. 3 Закону № 1700-VII) та посадовим особам юридичних осіб публічного права та іншим особам, визначеним у пп.а) п.2 ч.1 ст.3 Закону № 1700-VII.

Частина 3 ст. 6 Закону України «Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань» (далі – Закон №743-VIII) забороняє спортсменам, особам допоміжного спортивного персоналу, які беруть участь у спортивному змаганні, посадовим особам у сфері спорту розголошувати і використовувати в інший спосіб ексклюзивну спортивну інформацію.

При цьому, аналізуючи ч. 1 ст. 1728 КУпАП, вбачається, що з переліку суб’єктів зникають посадові особи юридичних осіб публічного права та інші особи, визначені у пп.а) п.2 ч.1 ст.3 Закону № 1700-VII. Натомість з’являються нові суб’єкти:

представники  громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених відповідно до Закону України «Про державну службу», Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», інших законів (крім іноземців-нерезидентів, які входять до складу таких комісій), Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

– особи, які примушували чи підбурювали спортсменів, осіб допоміжного спортивного персоналу, посадових осіб у сфері спорту до правопорушень або вступили з ними у змову.

Звернути увагу! Частина 2 ст. 1728 КУпАП взагалі не встановлює окремого переліку суб’єктів, а тому вбачається, що до відповідальності можуть бути притягнуті усі суб’єкти, які визначені в ст. 3 Закону № 1700-VII, а також інших нормативних актах, які встановлюють зазначені антикорупційні «запобіжники».

Рекомендація. Тому у випадку складення протоколу рекомендуємо уважно проаналізувати за порушення якого нормативного акту було складено протокол, яку саме частину статті інкримінують особі та чи відноситься вона до переліку суб’єктів правопорушення.

Якщо вам потрібна консультація або професійний захист у справі про корупційне адміністративне правопорушення, звертайтеся до нас за допомогою

За що настає відповідальність?

Незаконне розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв’язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень.

Незаконне розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах чи в інтересах іншої фізичної або юридичної особи інформації про викривача, його близьких осіб чи інформації, що може ідентифікувати особу викривача, його близьких осіб, яка стала їй (їм) відома у зв’язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень.

Як бачимо, для встановлення факту вчинення правопорушення та його доведення одночасно мають бути присутні декілька факторів:

  1. Особа має розголосити або іншим чином використати інформацію.
  2. Розголошення інформації має здійснюватися саме в інтересах тієї особи, що розголошує.
  3. Інформація, яку особа розголосила чи використала, стала їй відома саме під час виконання службових обов’язків, а не іншим чином.
  4. Мета розголошення інформації щодо викривача (ч. 2 ст. 1728 КУпАП – у власних інтересах чи інтересах інших осіб) не має значення, однак така інформація також має бути отримана під час несення служби.

Відповідальність

  • За розголошення або використання у своїх інтересах інформації, отриманої у процесі виконання службових або інших повноважень особа має сплатити штраф у розмірі від 1 700 грн до 2 550 грн.
  • За розголошення або використання у своїх інтересах чи в інтересах іншої особи інформації про викривача, його близьких осіб чи інформації, що може ідентифікувати особу викривача, його близьких осіб, яка стала їй (їм) відома у зв’язку з виконанням службових або інших повноважень особі загрожує значно більший штраф – від 17 000 грн до 42 500 грн з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.

Судова практика

Аби краще зрозуміти у чому можуть проявлятися зазначені правопорушення та якої позиції дотримуються суди у таких справах, наведемо декілька прикладів.

  1. Працівники поліції мають право розповсюджувати інформацію, отриману під час несення служби, лише у випадках передбачених законом.

Фабула: інспектор районного відділення поліції, перебуваючи в добовому наряді та отримавши інформацію щодо імовірного вчинення кримінального правопорушення особою, з якою вона перебувала у дружніх відносинах, повідомила цій особі отриману інформацію, а також персональні дані потерпілого. Докази вини особи у цій справі були беззаперечні: були надані аудіозаписи телефонних розмов з номера інспектора на номер ймовірно причетної до правопорушення особи, а також були допитані свідки, які підтвердили факт перебування особи у наряді та реєстрацію потерпілого та його персональних даних саме цією особою у відділі поліції (Постанова від 04.05.2020 №173/543/20 Верхньодніпровський районний суд).

Як результат суд встановив наявність вини особи.

 

  1. Використання особою інформації щодо себе не містить складу адміністративного правопорушення.

Фабула: Стосовно особи було складено протокол за те, що вона маючи доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно сформувала інформаційну довідку щодо належного їй майна, яку в подальшому використала у своїх приватних інтересах надавши до суду під час розгляду цивільного спору (Постанова від 30.01.2020 № 577/5/20 Конотопський міськрайонний суд).

Під час судового розгляду було встановлено, що, перш за все, інформація, була отримана особою не внаслідок використання службових повноважень, а тому що це її майно та очевидно, що особа знає про його наявність. Крім того, такі відомості не є інформацією з обмеженим доступом та можуть бути отримані будь-якою особою.

У зв’язку з цим, суд закрив провадження за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

 

  1. Протокол обов’язково має містити інформацію, у яких саме діях особи вбачається факт розголошення чи іншого використання службової інформації.

Фабула: Керівника секретаріату Вищої ради правосуддя було притягнуто до відповідальності за начебто незаконне використання відповідей під час складання одного з іспитів під час проходження конкурсного відбору на зайняття посади Голови Державної судової адміністрації України. Суть обвинувачення зводилась до того, що зазначена особа попередньо за посадою підписувала договір про конфіденційність і нерозголошення інформації, відповідно до якого передавалися інформаційні матеріали для перевірки рівня володіння англійською мовою для кандидатів на зайняття посад державної служби категорії “А” (Постанова від 24.12.2019 № 761/26744/19 Київський апеляційний суд).

Під час апеляційного розгляду було з’ясовано, що зазначена особа лише підписувала договір, однак конфіденційна інформація, яка була вказана у договорі містилась на флеш-носії, доступ до якого був у двох інших осіб. Крім того, суд вказав про те, що протокол не містить всіх обставин правопорушення, передбаченого ст. 172-8 КУпАП, а саме: відсутня інформація де і від кого особа отримала інформацію з обмеженим доступом. Також в матеріалах справи були відсутні докази, які б вказували на факт використання інформації з обмеженим доступом.

Таким чином, апеляційний суд скасував незаконне рішення І інстанції та закрив провадження за відсутністю складу правопорушення.

  1. Слід обережно використовувати службовий ЕЦП.

Фабула: Особа, працюючи в ОВС, використала кваліфікований електронний цифровий підпис, отриманий для використання у службових цілях, для виготовлення інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на ім’я колишнього чоловіка та у подальшому надала цю довідку до суду у справі про стягнення аліментів (Постанова від 27.05.2020 № 712/4115/20 Соснівський районний суд м. Черкас).

Суд встановив, що використання доступу до інформації, яка не була для особи конфіденційною, оскільки остання достеменно знала про відомості у Державному Реєстрі щодо належної нерухомості, про що зазначила в запиті на видачу довідки, не становлять складу правопорушення. Крім того, персональні дані колишнього чоловіка особі були достовірно відомі, так як вона перебувала у шлюбі з ним.

Таким чином, очевидно, що провадження у справі також було закрито за відсутністю складу правопорушення.

Висновки. Кожна ситуація індивідуальна і судові рішення можуть кардинально відрізнятись. Тому у кожному випадку треба окремо досліджувати обставини справи, долучені докази та сам протокол. Як показує досвід, міцна та аргументована позиція захисту дозволить уникнути негативних наслідків.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Кількість оцінок: 9 середня: 5,00 з 5)
Loading...