Досить часто нам доводиться чути від клієнта, що йому простіше визнати борг безнадійним, аніж роками судитися. В основному це трапляється тоді, коли сума боргу є невеликою, як правило, до 100 тис грн. У таких випадках аби клієнт дійсно не витрачав час і кошти, ми рекомендуємо стягувати заборгованість через судовий наказ.
Ця процедура досить швидка та значно дешевша, аніж звернення з позовом. Втім, про неї мало хто знає та використовує, і дарма.
Тому у цій статті ми вирішили розповісти про особливості стягнення боргу у порядку наказного провадження, а також про плюси та мінуси цієї процедури.
Звертаємо увагу, що ця стаття присвячена вимогам, за якими може бути отриманий судовий наказ у порядку господарського судочинства.
- Суть процедури
Для того, щоб отримати судовий наказ ви готуєте до суду заяву, яка по змісту є дуже схожою на позов. Схожість полягає в тому, що у цій заяві ви маєте зазначити про підстави виникнення боргу, обґрунтувати його розмір та ваше право на отримання коштів.
У заяві про видачу судового наказу ви описуєте фактичні обставини, надаєте докази, що підтверджують суму боргу та подаєте заяву до суду. Її навіть не потрібно надсилати боржнику.
Якщо з вашими документами все гаразд і у суду не виникає сумнівів щодо заявленого боргу, суд видає наказ, який направляє боржнику. Судове засідання не проводиться. Після цього потрібно почекати поки наказ набере законної сили, якщо боржник не заявить про його скасування (про це піде мова нижче), отримати наказ та звернутись до виконавця, який стягуватиме борг.
- Особливості
Скористатись цією процедурою ви можете лише якщо:
- Сума вимог не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2021 року це 227 000 грн).
- Ваші вимоги виникли на підставі письмового договору.
- Щодо боргу відсутній спір. Якщо з попередніми пунктами усе зрозуміло, то на цьому пункті слід зупинитися.
Наказне провадження існує для того, щоб спростити процедуру стягнення боргу для особи, якій таке право належить. Якщо ж наявний спір, то тут вже у позовному провадженні суд має вирішувати чи є у вас право на отримання коштів чи ні.
Простіше кажучи, боржник має визнавати, що винен вам кошти. Як це підтвердити? Перш за все, потрібно надати первинні документи: сам договір, підписані боржником видаткові накладні, платіжні доручення (банківські виписки), акти наданих послуг тощо. Також бажано мати гарантійний лист від боржника, в якому він визнає борг та обіцяє оплатити його у певний строк.
Часто стягувачі долучають підписаний акт звірки, в якому зафіксована сума боргу. Однак, судова практика є неоднозначною в цій частині. Більшість суддів стверджує, що акт звірки є лише бухгалтерським документом та не свідчить про безспірність боргу. Якщо ж ви все-таки долучаєте акт звірки, то він може бути врахований судом лише за умови якщо інформація, яка відображена в акті, підтверджена первинними документами, про які ми зазначили вище.
- Плюси
Швидко.
Суд має розглянути заяву протягом 5 днів з дня її надходження.
Недорого.
За подання заяви потрібно сплатити лише 227 грн судового збору незалежно від суми боргу.
Простіше, ніж позов.
Вимоги до заяви передбачені в ст. 150 ГПК України і зводяться лише до зазначення вимог заявника, обставин, на яких вони ґрунтуються та переліку доказів.
- Мінуси
Спрощена процедура скасування.
У випадку якщо боржник подає заяву про скасування наказу, суд не з’ясовує чи обґрунтовані заперечення боржника, а відразу скасовує наказ. Це пов’язано зі специфікою цієї процедури, оскільки вона існує для спрощення стягнення боргу тими стягувачами, яким безспірно належить право вимоги. Як було зазначено вище, якщо наявний спір, вирішувати його потрібно лише у позовному провадженні. Тому якщо боржник звертається з заявою про скасування наказу, суд відразу скасовує наказ. На подання такої заяви у боржника є 15 днів з дня вручення йому наказу.
Порядок набрання наказом законної сили.
Законодавство визначає, що наказ набирає законної сили через 5 днів після закінчення строку на подання боржником заяви про його скасування. Таку заяву боржник може подати лише у випадку якщо він отримав наказ. Якщо ж боржник ухиляється від отримання наказу або ж просто не знаходиться за адресою місцезнаходження, юридично наказ не може набрати законної сили.
Практика судів у такій ситуації досить неоднозначна. Деякі суди після повернення наказу з відміткою «не вручено» все-таки видають стягувачу наказ для виконання, а деякі суди відмовляють та лише роз’яснюють стягувачу право на звернення до суду у порядку позовного провадження.
Висновки. Судовий наказ дійсно є зручним механізмом захисту неоспорюваних вимог підприємств, особливо коли сума боргу є невеликою. Ви зможете зекономити час та кошти, а також зрозуміти позицію боржника та використати це у позовному провадженні. Якщо ж вам відмовлять ви завжди можете звернутись повторно або ж у порядку позовного провадження.
Якщо у вас є сумніви щодо безспірності ваших вимог, ми завжди готові проаналізувати первинні документи та визначити перспективи звернення у порядку наказного провадження чи підготувати відповідну заяву.
