Тонкощі е-декларування. Адвокати розповіли, чим ризикують декларанти та як їх правильно захищати.
Кого більше захистив законодавець: державних службовців, голів місцевих рад,
прокурорів чи суддів? Як дізнатися, що вами зацікавилося Національне
агентство з питань запобігання корупції, та як виграти війну з обвинуваченням,
аби клієнта не відсторонили від посади? Про все це розповіли правники.
Обвинувальний ухил
Комітет Асоціації правників України з кримінального та кримінально-процесуального
права розповів, як захищатись у справах про корупційні адміністративні
правопорушення.
«У 2016-му, коли я звільнявся з органів прокуратури, саме було введено електронне
декларування, і я подавав свою щорічну декларацію. За місяць по тому мені
зателефонували з обласного відділу кадрів і запропонували дати пояснення з
приводу неподання декларації. Я щиро здивувався, адже був упевнений, що подав її
та ніяких проблем немає», — розпочав з особистого досвіду адвокат, партнер ЮФ
Bargen Дмитро Никифоров.
Запит, що надійшов з НАЗК, стосувався надання матеріалів з особової справи. Тоді в
ситуації розібрались і протокол не складали, хоча, як зазначає адвокат, він дійсно
допустив помилку й не подав декларації.
Нині особа може дізнатися про те, що нею зацікавилося НАЗК, після запиту
стосовно неї за місцем роботи. Проте, просячи роботодавця зібрати й надати
інформацію, агентство не вказує, для чого це потрібно та в чому суть проблеми.
Іноді суб’єктів викликають прямо в поліцію чи до «антикорупційників».
Ще два роки тому стосовно однієї справи особу могли викликати і до НАЗК, і до
поліції. Тепер в агентстві визначилися, що відпрацьовують справи лише з топ-
чиновниками. «Проте існує певний обвинувальний ухил і намагання відпрацювати
планові показники, тому після надання пояснень слід чекати, що протоколи усе ж
будуть складені. Іноді орган знає як чинитиме далі заздалегідь, тому пояснення, і
ваша позиція вже нікого не цікавить», — зазначив спікер.
Тож уже на цьому етапі є сенс залучати захисника, аби клієнт не йшов надавати
пояснення сам. Так, серед іншого, у випадку з НАЗК, адвокат матиме змогу
отримати копії всіх матеріалів одразу, після складення протоколу. У поліції ж, аби
отримати протокол, потрібно подавати клопотання.
Також до агентства можна звернутися за роз’ясненнями, якщо незрозуміло, як
правильно чинити. Свого часу, як зазначив спікер, орган пояснив, що, наприклад,
начальнику відділу Державного експертного центру охорони здоров’я щорічну
декларацію подавати не потрібно. Цією інформацією скористались, аби закрити
провадження у справі в суді.
Проте протокол можуть скласти й направити його в суд і без участі особи. Нині
орган прирівнює неявку до відмови підписання протоколу. Адвокат зазначає, що це
є порушенням прав особи, тож варто простежити, коли такий протокол зайде в суд, і
написати листа, указавши на порушену процедуру складання цього документа.
Просячи направити його на доопрацювання, можна виграти дорогоцінний час. Або
ж можна надавати такі заперечення безпосередньо в процесі.
Нерівні перед законом
Чому така категорія справ недооцінена? Тому що суб’єкти декларування не знають
про негативні наслідки, які можуть для них настати, зазначають у комітеті. Мовляв,
дехто думає, що можна просто заплатити штраф, і працювати далі. Проте деякі
профільні закони містять обмеження, пов’язані з негативним судовим рішенням.
Це може бути як відсторонення від посади, причому одразу після складення
протоколу, дисциплінарна відповідальність, чи навіть звільнення. Існують і певні
політичні ризики. «Коли складаються протоколи на голів місцевих, сільських,
селищних чи міських рад, це може призвести до кризи в даних органах. Мери
можуть зазнати репутаційних втрат, а їх опоненти — скористатися ситуацією», —
зауважив юрист.
Так, у ст. 65 закону «Про запобігання корупції» сказано: якщо йдеться про
корупційну «адмінку», особу можуть відсторонити від посади, а якщо мова про
підозру про скоєння злочину у сфері службової діяльності — суб’єкт підлягає
відстороненню.
Д.Никифоров зазначає, що часто прокурори в процесі вказують, що дана стаття
нібито безальтернативна, і слідчий суддя будь-що має задовольнити клопотання про
відсторонення від посади. Проте така позиція прокурорів абсолютно
необґрунтована, бо насправді Кримінально процесуальний кодекс передбачає
змагальність в цьому питанні, тож необхідність відсторонення потрібно доводити.
«Норма, як на мене, дискримінаційна й незрозуміла, — відзначив адвокат. — Адже,
аби звільнити сільського, селищного чи міського голову, не достатньо рішення суду.
Рішення про звільнення голови приймає рада. Це також політична штука, оскільки
якщо більшість там стоїть за головою, то ніхто це питання розглядати, беручи до
відома рішення суду, не буде. Достатньо просто поставити його на голосування».
Мовляв, чим керувалися законодавці, коли прописували таку норму, невідомо. Але
нею користуються.
Стаття 84 закону «Про державну службу» для держслужбовців із рішенням суду
тягне за собою звільнення з позбавленням права займати певні посади. Та не всі
посадовці знають про такі санкції, розповів правник. Траплялося, що клієнти йшли в
суд, визнавали вину, а потім їх звільняли. Ще хтось не в курсі, що за прострочення з
декларацією буквально на один день, можна потрапити до Реєстру корупціонерів.
Та найбільш, як зазначили в комітеті, дискриміновані прокурори. Для них уже сам
факт притягнення, незалежно від рішення суду, означає, що особу потрібно
звільнити. Їх не позбавляють права займати певні посади, але право на пенсію за
вислугою років вони втратять. Якщо ж суд визнає за ними корупційне
правопорушення, в органи прокуратури їх більше не призначать.
Найпростіший варіант законодавець прописав для суддів. Для них настає лише
дисциплінарна відповідальність.
Матеріал – Закон і Бизнес. https://zib.com.ua
