Криптовалюта, правоохоронці і блокування рахунків: огляд судових рішень

Криптовалюта, правоохоронці і блокування рахунків: огляд судових рішень

Хоча в Україні криптовалюта офіційно не визнана як платіжний засіб, статистика свідчить – криптоактивами володіють 12% українців і це стає звичним явищем. Також підтвердженням цього слугують більше 60 судових рішень у кримінальних справах, у яких йдеться про блокування рахунків користувачів криптовалютних бірж на запити правоохоронних органів, несанкціонований доступ до рахунків третіх осіб, шахрайства з використанням криптовалюти. 

Раніше ми писали про ТОП порад для захисту бізнесу та підготовку до допиту та як скасувати арешт на рахунки у банку у кримінальному провадженні? А зараз радимо власникам криптовалюти та користувачам криптовалютних бірж ознайомитися із судовими рішеннями для кращого захисту своїх активів у разі неправомірних дій третіх осіб. 

Блокування рахунку криптовалютної біржі на запит правоохороного органу

Українець повідомив поліцію про вчинення шахрайських дій з його електронним рахунком, на якому знаходились криптоактиви в розмірі 24000 USDT. Пізніше вказані кошти були переведені на інший рахунок, який належав іноземному громадянину. 

Слідчий розпочав кримінальне провадження та надіслав запит до криптобіржі HUOBI GLOBAL про блокування рахунку. Біржа заблокувала рахунок користувача і відмовилась його розблокувати до моменту, поки слідчий не звернеться повторно. 

Як виявилось, не було жодного судового рішення, яке б уповноважило слідчого надіслати запит про блокування рахунку. В той же час українське законодавство не передбачає такого права слідчого, за відсутності судового рішення. 

Згодом іноземець звернувся до суду за захистом своїх прав, оскільки слідчий необгрунтовано порушив його право власності. Суд зобов’язав слідчого подати запит про розблокування рахунку. 

Чому це важливо: для блокування рахунку достатньо лише запиту слідчого. Далі біржа вирішуватиме, виконувати такий запит чи ні. Якщо рахунок заблокований, власнику доведеться звертатися до суду для його розблокування.

Суд може арештувати криптовалюту у разі звернення правоохоронців 

У кримінальній справі слідчі встановили, що зловмисники заволоділи рахунками з криптовалютою потерпілого, насильно змусили його переслати власні криптоактиви на декілька різних електронних гаманців третіх осіб. 

Під час аналізу рахунку слідчий встановив, що цифрові кошти на суму 600 000 USDT (криптовалюта Tether) частково були виведені на інший криптовалютний рахунок, що знаходиться на криптовалютній біржі Binance. 

Криптовалютна біржа Binance повідомила, що власником криптовалютного рахунку є громадянин Х та додатково надала інформацію про гаманці в інших валютах та IP-адреси, з яких здійснювалось підключення, які належать особі.

Слідчий визнав речовими доказами криптовалюту, яка зберігалась на рахунках на криптовалютній біржі Binance та KUNA, які незаконно були переведені з криптовалютних рахунків потерпілого. Також слідчий звернувся суд та просив арештувати рахунки. Суд погодився арештувати криптовалюту, оскільки вона є речовим доказом. 

Чому це важливо: суд визнав, що криптовалюта може бути арештована як речовий доказ і що вона є майном. Водночас незрозуміло, як таке рішення суду можна виконати, ніяких механізмів для цього немає. Можливо, направлення такого судового рішення слідчим до криптобіржі призведе до блокування рахунку, якщо біржа визнає таке блокування необхідним. 

1 Bitcoin компенсації за незаконний обшук 

У справі позивач вказував, що слідчі провели незаконний обшук у орендованому житлі, в якому він мешкав із сім’єю. Під час обшуку нічого не вилучили і в подальшому ніяких претензій до особи не було, однак обшук завдав значного стресу для сім’ї позивача. Під час обшуку вдома знаходилась вагітна дружина та малолітня дитина.

Позивач оцінив завдані моральні страждання в 1 Bitcoin. Формула розрахунку: 1 Bitcoin за 1 незаконний обшук. Однак Верховний Суд не задовольнив скаргу позивача, оскільки не знайшов доводи щодо порушення обгрунтованими.

Чому це важливо: хоча у задоволенні позову відмовили, однак суд не заперечив, що моральна шкода може відшкодовуватись криптовалютою. Фактично, біткоїн визнали засобом відшкодування шкоди.

Декларування держслужбовцем криптовалюти має підтверджуватись доказами  

Щороку державні службовці подають декларацію про майновий стан, з метою підтвердження відповідності рівня доходів рівню витрат.  

У даній справі державний службовець у щорічній декларації про майновий стан зазначив, що він є власником криптовалюти – 2,88 Біткоїнів. Представники Національного агентства з питань запобігання корупції, які контролюють правильність заповнення декларацій, довели у суді, що державний службовець не має доказів наявності у нього 2,88 Біткоїнів. Щоб підтвердити це, вони відслідкували рух активів по вказаному державним службовцем криптогаманцю на сервісі Blockchain.com у розділі Bitcoin Explorer.

Відповідач вказував, що наміру приховати майно чи його вартість не мав, однак суд визнав особу винною у скоєнні корупційного злочину, передбаченого ст. 172-6 КУпАП (порушення вимог фінансового контролю).

Чому це важливо: хоча в Україні криптовалюта правового статусу ще не має, суд визначив біткоїн як нематеріальний актив, який також можна декларувати. Отже, в цій ситуації криптовалюта виступила як грошовий еквівалент.

Викрадення криптовалюти через шахрайську платформу  

У справі потерпілий вирішив інвестувати у підприємство, яке здійснює свою діяльність у всесвітній мережі Інтернет на сайті https://crypto-worlds.org. Після реєстрації на сайті потерпілий здійснив переказ криптовалюти у розмірі 30 Ethereum зі свого електронного рахунку, на той час це близько 12 000 доларів, але зарахування вказаної суми коштів так і не пройшло. Згодом потерпілий дізнався, що став жертвою шахраїв. Потерпілий встановив, що сайт функціонує у м. Кривий Ріг, Україна, а не у США, як зазначено на сайті.

У результаті поліція провела обшуки офісних приміщень, де здійснював діяльність call-центр та вилучала комп’ютерну техніку. Працівники call-центру мали консультувати потенційних інвесторів щодо переваг вкладення коштів у нібито перспективний проект. У результаті керівник повідомив що проект закривається, при цьому криптовалюта інвесторам не поверталась. 

Чому це важливо:  оскільки в Україні росте попит на криптовалюту, росте і кількість шахраїв, які бажають заробити на цьому. Потрібно уважно обирати, яким сайтам довіряти свої інвестиції та перевіряти їх на справжність. 

Суд визнав чинним договір купівлі-продажу криптовалюти 

У справі позивач наголошував на тому, що відповідач безпідставно набув кошти та просив повернути їх. Позивач вказав, що кошти були перераховані в якості оплати за придбаний товар – криптовалюти (біткоїнів) загальною кількістю 3,8837 біткоїнів поза волею позивача. Однак суд наголосив, що позивач не довів обставини, на які посилався. Зокрема, що позивач не бажав укласти договір купівлі-продажу. Тому позовні вимоги не були задоволені, а договір купівлі-продажу криптовалюти залишився чинним.

Чому це важливо: цим рішенням суд визнав, що в Україні предметом договору  купівлі-продажу може бути криптовалюта. В даній справі криптовалюта мала правовий статус товару. є

Висновки

В Україні існує тенденція на подальший розвиток ринку криптовалют. Фактично цей ринок існує і активно працює, хоча правового регулювання фактично немає. Тим не менше, у разі виникнення спірних ситуацій сторони звертаються до суду, який і приймає остаточне рішення щодо захисту порушених прав власника криптовалют. Це означає, що слід очікувати правового врегулювання обігу криптовалют в Україні вже найближчим часом.  

Потрібно підготувати вас до обшуку? Наші адвокати можуть провести тренінг для команд