Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 № 4004-ХІІ передбачає, що висновку СЕЕ підлягають: продукція, напівфабрикати, речовини, матеріали та небезпечні фактори, використання, передача або збут яких може завдати шкоди здоров’ю людей. В тому числі, на таку продукцію, як косметика, іграшки, посуд, одяг, побутова техніка, побутова хімія, обладнання, засоби індивідуального захисту, канцелярія та інше, також необхідно мати висновок СЕЕ. Проте, закон втратив чинність 01.10.2023»?
У ст. 11 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» дійсно передбачений обов’язок для суб’єктів господарювання отримувати висновок санітарно-епідеміологічної експертизи на матеріали, речовини чи продукцію при їх збуті чи використанні.
Вказаний перелік фактично повністю охоплює всю нехарчову продовольчу продукцію, до якої, зокрема, і належать тари, ємності та пакувальні матеріали для пакування товарів.
При цьому, у Законі чітко вказано, що його положення не поширюються на харчові продукти, крім тих, щодо яких проводяться санітарно-епідеміологічні розслідування захворювань, а також на матеріали і предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами.
Оскільки пакування є саме тим матеріалом, що безпосередньо контактує із харчовою продукцією, яку містить, тому обов’язок щодо отримання висновку СЕЕ поширювався і на пакування (упаковку) харчових продуктів.
Однак, 01.10.2023 вступив в дію Закон України «Про систему громадського здоров’я», відповідно до прикінцевих положень якого Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» втратив чинність.
У зв’язку із цим, обов’язок отримувати висновок СЕЕ скасовано, а також виключено висновок СЕЕ із Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності (Додаток 1 до Закону України «Про Перелік документі дозвільного характеру у сфері господарської діяльності»).
Водночас, Закон України «Про систему громадського здоров’я» ввів до Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності такий документ як сертифікат про державну реєстрацію небезпечного фактору. Його необхідно отримувати на речовини, що здійснюють або за певних умов можуть здійснювати шкідливий вплив на здоров’я людини, зокрема хімічні речовини та речовини біологічного походження.
Окрім цього, у Законі також визначено перелік небезпечних факторів, які не підлягають державній реєстрації. Серед них: відходи, косметичні засоби, хімічні речовини природного походження, природні корисні копалини тощо.
Тому, рекомендуємо Вам перевірити чи належить Ваша продукція, матеріали чи речовини до небезпечних факторів та, за необхідності, отримати сертифікат про державну реєстрацію небезпечного фактору.
Оригінал статті опублікований у виданні Управління якістю
