У листопаді 2023 року Господарський суд Запорізької області виніс рішення про визнання грошових вимог нашого клієнта на суму понад 12 мільйонів гривень в справі про банкрутство ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь».
Так, між нашим клієнтом та боржником тривалий час існували договірні відносини щодо поставки різних будівельних сумішей. За певний період в боржника утворився борг у розмірі понад 12 мільйонів гривень.
Труднощі доведення цієї заборгованості в судовому порядку полягали в тому, що майже всі первинні документи нашого клієнта за договорами з боржником були знищені у результаті одного з авіаобстрілів офісу клієнта, що знаходився в окупованому Маріуполі. Так, збереглась незначна частина товарно-транспортних накладних, які ми змогли надати суду, проте ні договори, ні видаткові накладні не збереглись.
Перш за все, представляючи клієнта, ми апелювали до того, що знищення первинної документації щодо господарських операцій з Боржником є наслідком обставин непереборної сили – ворожої атаки російської федерації та військових дій на території України. Кредитор не повинен відповідати за настання таких обставин та бути позбавлений права на судовий захист.
Звертаючись до позиції Верховного Суду, що «у разі дефектів первинних документів сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару», ми почали формувати доказову базу, спираючись на факт складення та реєстрації нашим клієнтом як постачальником податкових накладних щодо поставок, а також факт формування боржником як покупцем податкового кредиту.
Велика Палата Верховного Суду сформувала позицію, що податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту та підтверджують факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тому ми зібрали всі податкові накладні щодо поставок між сторонами, а також витребувані у податкової податкові декларації боржника з податку на додану вартість.
Ми проаналізували податкові декларації боржника та співставили їх з податковими накладними надавши суду детальні письмові пояснення щодо усіх поставок.
Суд оцінив всі надані докази та пояснення та зробив висновок, що вони «у їх взаємозв’язку та співставленні переконливо та вірогідно підтверджують отримання боржником всього обсягу постачання, про який зазначив наш кредитор, та утворення заборгованості у заявленій до визнання сумі». Тому, суд визнав грошові вимоги нашого клієнта до боржника у повному обсязі.
Як бачимо, навіть за відсутності письмових доказів, в тому числі договорів, видаткових накладних, кредитор може доводити факт поставок та розмір заборгованості іншими доказами, в тому числі податковими накладними та деклараціями з податку на прибуток.
Посилання на судове рішення: https://reyestr.court.gov.ua/Review/115192595
