Чому активізувався БЕБ?
За останні місяці в Україні почастішали випадки обшуків у бізнесу, і їхнім виконавцем часто виступає Бюро економічної безпеки (БЕБ). У багатьох підприємців виникає логічне питання: чому цей орган раптом став настільки активним?
Значна частина працівників БЕБ не має достатнього досвіду для ведення складних економічних розслідувань, що додатково знижує ефективність органу.
Однак основною причиною такої критики є низька ефективність органу. Статистичні дані підтверджують, що більшість розслідуваних БЕБ справ не доходять до суду, а кількість винесених обвинувальних вироків є вкрай низькою.
Показова статистика
За даними Дашборду Офісу Генерального прокурора, який висвітлює дані розгляду в судах кримінальних правопорушень, які пов’язані із здійсненням господарської та інвестиційної діяльності, за останні 6 місяців – з березня 2024 року по серпень 2024 року у БЕБ щомісяця перебуває у провадженні близько 2000 кримінальних проваджень, з яких до суду направляються близько 30 справ.
Це свідчить про проблеми з якістю підготовки доказів у кримінальних провадженнях або неврахування доказів, наданих стороною захисту під час досудового розслідування. Це також показово ілюструє, що лише 15% справ мають судову перспективу і суди винесуть відповідні рішення.
Зі зростанням суспільного тиску на правоохоронні органи, БЕБ змушений демонструвати хоча б якісь результати своєї роботи. Одним з найпоширеніших методів, які БЕБ використовує для публічної демонстрації активності, стали обшуки. За період з початку 2023 року БЕБ провів близько 600 обшуків по всій Україні, що майже вдвічі перевищує показники попереднього року. Зокрема, у другій половині 2023 року було проведено більше 350 обшуків, що стало найвищим показником за весь час існування органу. Це дозволило органу створити видимість активної роботи.
Обшук – не показник ефективної роботи, крім того вони мають низку негативних наслідків для бізнесу. Обшуки є одним з найбільш “зручних” інструментів у роботі органу: судову ухвалу отримати досить просто, а сам захід можна здійснити силами кількох осіб, що робить цей метод зручним для БЕБ з точки зору мінімальних організаційних витрат.
Але тут і полягає проблема: обшуки часто більше шкодять бізнесу, ніж допомагають державі у виявленні правопорушень. Вилучення документації, арешт коштів та майна, блокування операційної діяльності — все це негативно впливає на підприємницьку активність.
У 2023 році зафіксовано понад 50 випадків, коли після обшуків підприємства були змушені скорочувати або взагалі припиняти свою діяльність через блокування рахунків або вилучення критично важливих ресурсів.
Обвинувальні вироки: де результат?
Попри таку активну роботу з обшуками, реальних обвинувальних вироків — дуже мало. Справи, які БЕБ передає до суду, часто завершуються безрезультатно. Експерти вказують на те, що це є однією з головних проблем, які підривають довіру до новоствореного органу. Фактично, основною метою діяльності БЕБ є не кількість обшуків, а реальні вироки щодо осіб, винних у економічних злочинах.
За даними на 2023 рік, кількість обвинувальних вироків у справах, розслідуваних БЕБ, становила менше 1% від загальної кількості розпочатих проваджень. Це критично низький показник, який підриває довіру до органу як до ефективної правоохоронної структури.
Отже, сьогодні активність БЕБ більше нагадує спробу показати себе з кращого боку перед суспільством та міжнародними партнерами. Проте, демонструючи лише постійні проведення обшуків у бізнесу, питання ефективності роботи БЕБ залишається відкритим. Поки що діяльність БЕБ приносить лише більше негативних наслідків для української економіки, ніж користі у боротьбі з економічною злочинністю.
Джерело: LIGA.net
