Перейти до вмісту

Конфіскація майна юридичних осіб: що зміниться?

У 2022 році Україна розпочала процес приєднання до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Важливим елементом цього є ратифікація Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб. Тому для наближення України до стандартів ОЕСР 04.12.2024 Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів притягнення юридичних осіб до відповідальності за підкуп посадових осіб іноземних держав» (далі також – Закон № 4111-ІХ).

26.12.2024 Закон № 4111-ІХ набрав чинності, яким передбачено можливість застосування спеціальної конфіскації щодо юридичних осіб.

Юридичні особи в силу своєї природи не можуть нести класичну кримінальну відповідальність за вчинення безпосередньо ними кримінального правопорушення, але до них можуть застосовуватися кримінально-правові заходи.

Які зміни передбачає Закон №4111-ІХ?

Відтепер до юридичних осіб зможуть застосовувати спеціальну конфіскацію. Згідно із ч.2 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація застосовуватиметься також і на підставі ухвали суду про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру.

Як передбачено оновленою ст.96-2 КК України, спеціальна конфіскація буде застосовуватися одночасно із заходами кримінально-правового характеру у кримінальних провадженнях щодо вчинення кримінальних правопорушень за:

  • ст.209 КК України (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом),
  • ст.369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі),
  • ст.369-2 КК України (зловживання впливом)

стосовно службових осіб, передбачених ч.4 ст.18 КК України, до грошей, цінностей чи іншого майна юридичної особи, якщо воно:

  • було одержано внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння та/або є доходами, отриманими безпосередньо від використання такого майна;
  • призначалося (використовувалося) для фінансування або матеріального забезпечення суспільно небезпечного діяння, або винагороди за його вчинення;
  • було предметом суспільно небезпечного діяння, крім майна, що повертається власнику (законному володільцю), якщо його не встановлено, – переходить у власність держави;
  • було використано як засіб вчинення суспільно небезпечного діяння, крім майна, що повертається власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про його незаконне використання.

Відтепер службовими особами також визнаються: 

  • посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі, присяжні засідателі, в органі місцевого самоврядування або автономному утворенні на території держави, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного, місцевого органу або державного, комунального підприємства),
  • іноземні третейські судді, особи, уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені),
  • члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів.

Таким чином, запропоновані зміни стосуються вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 209, 369 та 369-2 КК України і щодо іноземних службових осіб.

Наприклад, директор української компанії пропонує неправомірну вигоду депутату парламенту Польщі, щоб той підтримав законопроект, який створить сприятливі умови для діяльності цієї компанії. Оскільки таке діяння підпадає під ст.369 КК України, до компанії можуть застосувати такий вид кримінально-правового характеру як спеціальна конфіскація.

За доповненою ч.2 ст. 96-3 КК України підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру незалежно від притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи, є фактичні обставини, що свідчать про:

  • вчинення її уповноваженою особою, засновником (учасником), кінцевим бенефіціарним власником або членом наглядової ради від імені та/або в інтересах юридичної особи суспільно небезпечного діяння,
  • незабезпечення здійснення (виконання) покладених на уповноважену особу юридичної особи законом чи установчими документами обов’язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції (здійснення нагляду та/або контролю за діями осіб, які діють від імені юридичної особи або за дорученням її уповноважених осіб, є членами її колегіальних органів або найманими працівниками), що призвело до вчинення від імені та/або в інтересах юридичної особи суспільно небезпечного діяння,
  • вчинення від імені та/або в інтересах юридичної особи суспільно небезпечного діяння з відома її уповноважених осіб, засновника (учасника), кінцевого бенефіціарного власника, члена наглядової ради,

що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ст.209369369-2 КК України стосовно службових осіб, передбачених ч.4 ст. 18 цього Кодексу.

Відтак, прийнятими змінами окремо запроваджується можливість застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру, незалежно від встановлення фізичної особи, дії або бездіяльність якої підпадають під ознаки відповідного діяння.

До яких суб’єктів може бути застосована спеціальна конфіскація?

Спеціальна конфіскація, при вчинені суспільно небезпечного діяння стосовно службових осіб іноземних держав у випадках, передбачених ч.2 ст. 96-3 КК України, може бути застосована до суб’єктів приватного та публічного права резидентів та нерезидентів України, включаючи підприємства, установи чи організації, міжнародні (неурядові) організації, інші юридичні особи (крім органів державної влади, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб).

Особливості застосування спеціальної конфіскації до юридичних осіб.

У разі якщо гроші, цінності чи інше майно було повністю або частково перетворене в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно.

Якщо конфіскація такого майна на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок його використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, то суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна.

Спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, які підлягають поверненню власнику (законному володільцю) або призначені для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Важливо зазначити, що згідно з ч.2 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище, не має зворотної дії в часі.

Таким чином, виходячи з положень ст.5 КК України щодо недопустимості зворотної дії у часі закону, який посилює кримінальну відповідальність, спеціальна конфіскація не може бути застосована до юридичних осіб за ті кримінальні правопорушення, які були вчинені до набрання чинності Законом № 4111-ІХ.

Отже, Закон № 4111-ІХ розширив перелік правових інструментів для боротьби з економічними злочинами та корупцією та дозволив застосовувати до юридичних осіб спеціальну конфіскацію у випадках, передбачених КК України.

У разі виникнення будь-яких питань з приводу застосування спеціальної конфіскації, звертайтеся до нашої юридичної компанії за професійною консультацією.

 

Замовити дзвінок
Топ

А ти підписався на Бізнес Lawyer?

Канал з юридичними порадами та новинами для успішного розвитку твого бізнесу

This website uses cookies to ensure you get the best experience on our website.

ОСТАВЬТЕ НОМЕР ТЕЛЕФОНА

Залиште номер телефону