Антикорупційне законодавство встановлює обмеження щодо отримання подарунків від юридичних чи фізичних осіб як суб’єктам декларування, так і близьким їм особам. Також закон забороняє вимагати чи просити подарунки.
Звичайний, на перший погляд, жест ввічливості може призвести не тільки до накладення штрафу, а й до звільнення. За повторне притягнення до відповідальності протягом року відповідно до ст. 172-5 КУпАП особу може бути позбавлено права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік. Тож слід бути дуже обережним при прийнятті подарунків.
Що потрібно знати, щоб уникнути проблем? Розберемо далі.
Кому заборонено приймати подарунки?
Обмеження щодо отримання подарунків поширюються не лише на держслужбовців. Стаття 23 Закону України «Про запобігання корупції» (по тексту – Закон) встановлює такі обмеження як щодо осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, до яких відносяться: керівники центральних органів виконавчої влади, народні депутати, депутати місцевих рад, міські голови, судді, державні службовці, військові посадові особи, поліцейські та ін., так і щодо осіб, які прирівнюються до них. Серед них: посадові особи юридичних осіб публічного права, кандидати в народні депутати, аудитори, нотаріуси та інші особи, що надають публічні послуги (повний перелік тут)
Крім того, як ми вже зазначали, таких особам забороняється вимагати чи отримувати подарунки не лише для себе, а й близьких осіб.
Якщо вам потрібна консультація або професійний захист у справі про корупційне адміністративне правопорушення, звертайтеся до нас за допомогою
Подарунок
У Законі поняття подарунка звучить наступним чином: грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової. Однак, чи означає це, що подарунком може бути визнано будь-яке майно чи послуги? Зовсім ні. Давайте разом з’ясуємо за яких умов річ набуває ознак подарунка.
Заборонено вимагати, просити, отримувати подарунки за наступних умов:
- у зв’язку із здійсненням такими особами діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування[1];
- якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи.
Приttp:// цьому, вартість такого подарунка не має значення. Будь-який подарунок, отриманий за наявності однієї з вищеозначених обставин є отриманим неправомірно.
Вартість подарунка грає роль у випадку коли такі речі відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність[2]. Для уникнення неоднозначності законодавець передбачив межу вартості «гостинного» подарунка. Зокрема, закон дозволяє отримувати такі подарунки якщо їх вартість не перевищує 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (станом на сьогодні це 2102 грн) разово та 2 прожиткові мінімуми для працездатних осіб – сукупно протягом року.
Прогресивною, на нашу думку, нормою є виключення щодо вартості подарунків, які даруються близькими особами та одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.
Стосовно таких подарунків їх вартість не має значення та їх можна отримувати незалежно від їх вартості та кількості (наприклад, посадова особа отримала квартиру у подарунок від брата чи виграла 100 тис у лотерею).
Водночас, Закон зобов’язує декларувати усі доходи, в тому числі які отримані у якості подарунка. Зобов’язання щодо декларування подарунка виникає якщо його вартість перевищує 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (на сьогодні це 10 510 грн). При чому, стосовно подарунків у вигляді грошових коштів мається на увазі сукупна вартість усіх подарунків, отриманих за рік.
Детальніше про особливості декларування доходів у вигляді подарунків можна дізнатися у роз’ясненні НАЗК.
[1] Неоднозначне формулювання; надає простір для його трактування як з боку контролюючих органів, так і потенційних порушників.
[2] Не є правовою категорією; відсутність визначення у законодавстві також надає простір для тлумачення.
Відповідальність
А тепер перейдемо до найцікавішого. Яка ж відповідальність настає за порушення встановлених обмежень?
За перше порушення ст. 172-5 КУпАП встановлено штраф від 1 700 грн до 3 400 грн з конфіскацією подарунка.
За повторне вчинення протягом року – штраф від 3 400 грн до 6 800 грн з конфіскацією такого дарунка та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.
Мабуть не дуже хочеться лишитися без роботи строком на один рік. Тому далі хочемо проаналізувати на що варто звертати увагу у випадку притягнення до відповідальності.
Як захищатись, якщо склали протокол?
Про намір скласти протокол ви дізнаєтесь тоді, коли вас викличуть до поліції для надання пояснень та вручення протоколу про корупційне адміністративне правопорушення.
Вже на цьому етапі важливо сформувати захисну позицію, яку викласти у поясненнях, надати власні докази та надалі відстоювати позицію у суді.
Для ефективного захисту необхідно довести, що отримання подарунка ніяк не пов’язано із виконанням посадових обов’язків або що особа, яка дарує, перебуває у вашому підпорядкуванні.
Перше можливо довести, наприклад, відсутністю будь-яких службових відносин із тим, хто дарує. Підтвердженням цьому буде відсутність звернень такої особи до органу з будь-яких питань, на які можете вплинути ви як посадова особа.
Друге – проаналізувати повноваження обох осіб та встановити відсутність підпорядкування між конкретними особами.
Також в якості превентивного заходу рекомендуємо звернутись до Національного агентства з питань запобігання та протидії корупції як уповноваженого органу та отримати відповідне роз’яснення саме щодо вашої ситуації. Наявність такого документу буде додатковим аргументом на вашу користь у суді.
Захист у справах про корупціні правопорушення
Судова практика
- Встановлення зв’язку між виконанням особою функцій держави або органів місцевого самоврядування та одержанням подарунка.
Якщо немає зв’язку між вашою роботою і одержанням подарунка, відповідальність виключається (Постанова від 04.03.2020 № 243/879/20 Слов’янський міськрайонний суд).
У цій справі падчериця подарувала квартиру головному бухгалтеру юридичної особи публічного права. На думку поліції, прийнявши такий подарунок посадова особа вчинила адміністративне правопорушення. Однак, суд зробив інший висновок. Матеріалами справи не було встановлено, що квартира була подарована з метою вирішення питань у власних інтересах чи що дарувальник була зацікавлена в певних офіційних діях обдаровуваної, а тому зв’язок між виконанням функцій держави та одержанням подарунка відсутній.
Водночас, судова практика є неоднозначною у цьому плані. Так, наприклад, депутат, отримавши подарунок у вигляді будинку не зміг довести, що отримання такого подарунку не було пов’язане з його становищем (Постанова від 29.11.2019 № 658/3407/19 Каховський міськрайонний суд). Суд зробив висновок, що обмеження щодо одержання подарунку є одним з превентивних антикорупційних механізмів, який забороняє укладати договори дарування незалежно від реальної мети їх укладання. На думку суду, сам факт укладання договору дарування був достатнім для констатації порушення встановлених законом обмежень.
- Суб’єктний склад осіб, які можуть дарувати подарунки.
Суддя місцевого суду, помилково вважаючи батька власної дитинилизькою особою, прийняла подарунок у вигляді грошових коштів на купівлю квартири (Постанова від 29.11.2019 № 522/17102/18 Одеський апеляційний суд). Дійсно норми закону не відносять батька спільної дитини до близьких осіб, так само як і колишнього чоловіка. Водночас, за наявності спільного проживання та пов’язаності спільним побутом, чоловіка та жінку визнають членами сім’ї, навіть якщо вони не перебувають у шлюбі. Тому будьте обережні, приймаючи подарунки від колишніх чоловіків (дружин).
- Вартість подарунків, які дозволяється приймати відповідно до загальновизнаних уявлень про гостинність.
Як це не дивно, але суб’єкт наступного правопорушення не хто інший як директор Національного антикорупційного бюро, який прийняв подарунок вартість якого перевищувала встановлену ч. 2 ст. 23 Закону межу (Постанова від 17.12.2019 № 572/2133/19 Рівненський апеляційний суд). Директор бюро неправомірно отримав оплачені іншою особою послуги з оренди будинку, вартість яких становила 25 000 грн. І суд першої інстанції, і апеляційний суд визнали у діях директора наявність складу правопорушення, оскільки сукупно за рік від однієї особи (групи осіб) «гостинних» подарунків можна отримувати на суму не більше 4 204 грн.
Висновки:
Через доволі розмиті визначення в антикорупційному законодавстві існує ризик складення протоколу за порушення обмежень щодо отримання подарунка. У такому разі вам необхідно з’ясувати, яка вартість подарунка, хто його подарував та чи пов’язаний він з виконанням особою повноважень. Якщо обґрунтувати все правильно, ви уникнете ризиків притягнення до відповідальності за корупційне адміністративне правопорушення.
Потрібно вивчити вашу ситуацію? Звертайтесь, ми готові допомогти.
Особи, яким забороняється просити, вимагати чи отримувати подарунки (повний перелік)
- Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:
а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;
в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;
г) військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки;
ґ) судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої ради правосуддя, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов’язків у суді);
д) особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України;
е) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
є) Голова, заступник Голови Національного агентства з питань запобігання корупції;
ж) члени Центральної виборчої комісії;
з) поліцейські;
и) посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим;
і) члени державних колегіальних органів;
ї) Керівник Офісу Президента України, його Перший заступник та заступники, радники, помічники, уповноважені, прес-секретар Президента України, помічники суддів;
- Особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:
а) посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, члени Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України), особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;
б) особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, приватні виконавці, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи, визначені законом);
в) представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених відповідно до Закону України “Про державну службу”, Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування”, інших законів (крім іноземців-нерезидентів, які входять до складу таких комісій), Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, і при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1, підпункті “а” пункту 2 частини першої цієї статті.
(Кількість оцінок: 8 середня: 5,00 з 5)
Завантаження ...
