Чому бізнес боїться перевірок Держпраці? В першу чергу, через великі штрафи та майже необмежені права інспекторів. В будь-який момент до вас можуть прийти без повідомлення та оштрафувати на “кругленьку суму”. Проте дуже часто штраф Держпраці можна скасувати в суді. Нижче наводжу найтиповіші ситуації та аргументи, які можна використати при оскарженні штрафів Держпраці.
Процедурні порушення
Законодавство передбачає, що перед початком інспекційного відвідування (перевірки) інспектор праці має пред’явити керівнику або іншій уповноваженій особі своє службове посвідчення. Якщо цього не відбулося, то перевірка вважатиметься незаконною. Верховний Суд в своїй постанові від 23.04.2020 врахував, що при проведенні перевірки інспектор Держпраці пред’явив службове посвідчення не власнику, а невідомій особі, що зафіксовано на фото та відео, а тому штраф Держпраці є незаконним.
Слід зазначити, що в 2019 році порядок перевірок Держпраці став жорсткішим. Наприклад, раніше, при розгляді справи про накладення штрафу, Держпраці мало повідомити підприємство за 5 днів до початку розгляду справи. Через неналежне повідомлення було скасовано дуже багато постанов Держпраці (наприклад, постанова Верховного Суду від 12.06.2019. Проте наразі у Держпраці такого обов’язку немає.
Водночас треба звертати увагу на таке. Після проведення перевірки інспектор надсилає своєму керівнику акт, а той має розглянути і накласти або не накласти штраф. Керівник має повідомити підприємство про дату отримання акта протягом 5 днів з моменту його отримання, проте це не завжди відбувається. Тому якщо в матеріалах справи немає цього повідомлення, суди також стають на сторону бізнесу (наприклад, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2020.
Захистимо під час перевірки контролюючого органу
Що з ЦПД?
Цивільно-правові договори з працівниками дуже часто є непоганою альтернативою трудовим. Вигідніше та зручніше наймати людей на виконання конкретної роботи з фіксованою оплатою, ніж оформляти їх в штат підприємства. Проте Держпраці зазвичай визнає такі відносини трудовими та накладає на роботодавців штраф як за неоформлених працівників.
Позиція судів з цього приводу досить однозначна. Метою цивільно-правового договору є отримання конкретного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. Таку позицію висловив Верховний Суд в своїй Постанові від 26.05.2020.
Стаючи на сторону підприємства, Верховний Суд в своїй постанові від 23.10.2019 вказав, що інспектори праці не наділені повноваженнями тлумачити на власний розсуд характер правовідносин між сторонами цивільно-правового договору.
Тобто, якщо деякі ваші працівники працюють за цивільно-правовими договорами, потрібно щоб ці договори були прописані правильно. Також важливо, щоб наймані особи розуміли суть цих договорів та відносин і могли підтвердити інспектору, що вони не наймані працівники, а виконують роботи за цивільно-правовим договором.
Допускати чи не допускати до перевірки?
Стаття 265 КЗпП передбачає 2 види відповідальності за недопущення інспектора до перевірки. Це недопущення до проведення перевірки з дотримання законодавства про працю, за яке передбачений штраф у розмірі 15 тис. грн, та недопущення до проведення перевірки з питань виявлення неоформлених працівників, за що передбачено штраф у розмірі 80 тис грн.
Проте у більшості випадків через недопуск до перевірки, Держпраці штрафує бізнес саме на 80 тис грн. Суди в таких випадках стають на сторону підприємців та звертають увагу на те, що це різні порушення, підстави для перевірки мають бути чітко вказані в направленні.
В своїй постанові від 30.07.2020 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, став на користь підприємця зазначивши, що в направленні має бути чітко зазначено що саме буде перевіряти інспектор.
Суди також звертають увагу на факт недопущення до перевірки і на докази, які можуть це підтвердити. Наприклад, Верховний Суд в своїй постанові від 13.05.2020 став на сторону бізнесу. Держпраці зазначало, що інспектора не допустили до перевірки. Проте суд встановив відсутність доказів фактичного виходу Держпраці на перевірку, в матеріалах справи не було будь-яких показань чи пояснень мешканців житлової будівлі, яка розташована за адресою, що перевіряли інспетори.
Як бачимо, підстав для оскарження штрафів Держпраці є багато і суди часто стають на сторону бізнесу. Проте щоб зменшити негативні наслідки перевірки, варто подбати про це заздалегідь. Потрібно підготувати підприємство і працівників до перевірки, знати свої права та права інспектора, бути уважним під час перевірки, надавати свої заперечення, не забувати про строки надання заперечень та оскарження штрафів, фіксувати порушення інспекторів. В такому разі шанси на скасування штрафу значно зростуть.
Андрій Гевко, адвокат, партнер юридичної фірми Bargen
Також читайте нашу статтю про те чому потрібно готуватися до перевірок контролюючих органів.
(Кількість оцінок: 24 середня: 4,92 з 5)
Завантаження ...
