1. Бізнес, що платить податки, не може конкурувати. Якщо у вас малий бізнес і ви будете платити всі податки, то при існуючих цінах ви скоріше за все не зможете працювати. Якщо працівник отримує «на руки» 10 тис. грн, то податків доведеться заплатити орієнтовно 4,5 тис грн (ЄСВ, податок на доходи, військовий збір). Тобто суму цих податків доведеться закладати в ціну товару або послуги, щоб забезпечити мінімальну маржинальність. Але якщо ви платите всі податки і піднімаєте ціни, а ваш конкурент не платить, то ціни в нього будуть нижчими і, як наслідок, клієнти підуть до нього. Тому тут має бути принцип: або платимо всі й усі збільшуємо ціни, або не платить ніхто.
2. Не всіх доцільно оформляти. Для багатьох галузей, як от сільське господарство, торгівля, громадське харчування, характерна швидка плинність кадрів. Наприклад, студент, який хоче працювати офіціантом, може прийти на роботу, а через три дні вирішити, що йому тут не подобається. Але такого працівника все ж потрібно офіційно оформити, адже наше законодавство не дає можливості стажуватися без оформлення трудового договору. Більше того, таку людину потім дуже складно звільнити, оскільки нашому трудовому законодавству більше 50 років і воно не адаптоване до сучасних умов. Також є значна категорія робіт, які виконують разово або протягом нетривалого періоду, наприклад, збір урожаю.
В роботах, де чітко можна виокремити результат, працівника краще оформити за цивільно-правовим договором на виконання конкретної роботи і платити менше податків. Проте Держпраці кваліфікує такі договори як трудові та накладає на підприємців штрафи.
3. Працівники самі не хочуть оформляти трудові відносини. Особливо це поширене в сільській місцевості, де і так є брак кадрів. Працівники часто не хочуть отримувати офіційно заробітну плату, оскільки можуть втратити право на субсидію, або ж в них є кредитні зобов’язання, які вони не хочуть виконувати. Тому підприємцям доводиться ризикувати і платити заробітну плату в конвертах.
Як працює бізнес?
Навіть ті підприємці, які працевлаштовують працівників, оформлюють їх на мінімальну заробітну плату. Зараз це 6 тис. грн. Решту зарплати виплачують в конверті. Багато підприємців укладають цивільно-правові договори і сплачують податки з суми винагороди, а не з мінімальної заробітної плати. Інколи такі договори укладають без дати, щоб мати їх на випадок перевірки. Дехто укладає договори на навчання працівників. ІТ-бізнес частіше за все оформлює своїх працівників ФОПами, сплачуючи 5% від доходу працівника і ЄСВ. Така модель дає можливості для розвитку ІТ-сфери в Україні і зацікавленість потенційних іноземних інвесторів.
Під час перевірки контролюючих органів підприємці теж займають різні позиції, дехто відстоює свої інтереси у суді і при наявності правильно оформлених цивільно-правових договорів суди часто стають на сторону бізнесу. Крім того, інспектори під час перевірок допускають досить багато процедурних порушень, що також стає підставою для скасування штрафу. Багато ж підприємців обирають простіший шлях і домовляються з інспектором на місці за «винагороду».
Замість висновків
Звичайно, з незадекларованою працею треба боротися. Адже це і про ненадходження податків до бюджету, і про відсутність гарантій для працівників. Проте наша влада кожного року наступає на одні і ті самі граблі і хоче вирішити проблему за допомогою перевірок та тиску на бізнес. Ця схема не працює, адже лише розвиває корупцію та створює купу проблем для підприємців. Законодавець має вирішити це питання з прийняттям нового трудового кодексу. Потрібно дати малому бізнесу можливість простішого адміністрування та оформлення трудових відносин. Також важливо зменшити податкове навантаження на зарплатний фонд, адже працювати собі у збиток ніхто не хоче.
Стаття Андрія Гевко, партнера Bargen для НВ.
