Зміни у трудовому законодавстві
19.07.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин».
Закон зокрема доповнює Кодекс законів про працю новими підставами для звільнення працівника:
- смерть роботодавця – фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою;
- смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим;
- відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль;
- неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Звільнено роботодавців від обов’язку зберігати середню заробітну плату для мобілізованих працівників.
Встановлюється спеціальний строк звернення працівника до суду для стягнення сум, що належать йому при звільнені – три місяці з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Також були внесені зміни і до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Встановлено, що нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень не для всіх працівників, а тих, які зайняті на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо). При цьому оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці.
Роботодавець може самостійно встановити п’ятиденний чи шестиденний робочий тиждень без за додаткового рішення військового командування та погодження із військовими адміністраціями.
Виключено норму, яка дозволяла залучати працівників, які мають дітей, за їхньою згодою до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направляти їх у відрядження.
Змінені умови призупинення дії трудового договору. Встановлено, що призупинення дії трудового договору можливе тільки тоді, коли забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором пов’язане із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором. Про конкретні підстави для призупинення зазначається у наказі роботодавця. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.
У разі незгоди працівника із наказом роботодавця про призупинення дії трудового договору працівником відповідний наказ може бути оскаржений до Держпраці. Держпраці за погодженням з військовою адміністрацією може внести роботодавцеві припис про скасування відповідного наказу або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом, що є обов’язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису.
Надано право Держпраці у період дії воєнного стану здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові перевірки за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів.
Встановлено, що у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються.
10.08.2022 набрав чинності ще один Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання трудових відносин з нефіксованим робочим часом».
Як видно з назви закону він вводить новий тип договору – трудовий договір з нефіксованим робочим часом.
Це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно. Тобто мова йде фактично про так звані «цивільно-правові договори» на разові або періодичні роботи.
Є обмеження, що кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець. Роботодавець (роботодавець – фізична особа), який використовує працю менше ніж 10 працівників, може укладати не більше одного трудового договору з нефіксованим робочим часом.
Заробітна плата виплачується працівникові за фактично відпрацьований час.
Кількість базових годин, під час яких від працівника можуть вимагати працювати, не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень.
При цьому мінімальна тривалість робочого часу працівника, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, протягом календарного місяця становить 32 години. Якщо працівник протягом календарного місяця виконував роботу менше 32 годин, йому повинна бути виплачена заробітна плата не менше ніж за 32 години робочого часу відповідно до умов оплати праці, визначених трудовим договором.
Визначено порядок підтвердження спеціальних знань інспектора з органічного виробництва та/або обігу органічної продукції
02.06.2022 Міністерство аграрної політики та продовольства України своїм наказом № 326 затвердило Порядок підтвердження спеціальних знань інспектора з органічного виробництва та/або обігу органічної продукції у сфері органічного виробництва.
Вказаний порядок містить кваліфікаційні вимоги до осіб, які мають намір стати такими інспекторами, порядок утворення комісії з підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, процедуру проведення кваліфікаційного іспиту та оскарження його результатів, вимоги до свідоцтва інспектора з органічного виробництва та/або обігу органічної продукції.
Зміни у лісовому законодавстві
10.07.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів».
Не дивлячись на назву закону він також вніс зміни до Земельного кодексу України в частині спрощення процедури зміни цільового призначення.
Зокрема, встановлено, що зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об’єктах природно-заповідного фонду, та земельних ділянок лісогосподарського призначення), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою.
Інший блок змін у цьому Законі направлений на врегулювання відносин у сфері лісоохорони і лісокористування. Зокрема, встановлено, що на підприємства, установи, організації всіх форм власності, які мають у користуванні чи власності ліси на землях усіх категорій, поширюються права та обов’язки постійних лісокористувачів та власників лісів відповідно до цього Лісового кодексу України та інших законів.
Прийняли закон «Про управління відходами»
20.06.2022 Верховна Рада України прийняла закон «Про управління відходами».
Він набере чинності 09.07.2023.
Цей закон є комплексним для регулювання всіх питань поводження з відходами. Ми не будемо повністю аналізувати його зміст, а просто наведемо перелік обов’язків, які будуть мати утворювачі відходів, це дозволить зоорієнтуватися в обов’язках бізнесу в цілому.
Утворювачі відходів, крім утворювачів відходів домогосподарств, зобов’язані:
1) запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів;
2) класифікувати свої відходи відповідно до Національного переліку відходів та Порядку класифікації відходів;
3) обробляти відходи самостійно, за наявності дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, або передавати їх для оброблення суб’єктам господарювання у сфері управління відходами, які мають такий дозвіл;
4) у разі утворення побутових відходів укладати договір про надання послуги з управління побутовими відходами з виконавцем відповідної послуги та вносити плату за надання такої послуги відповідно до встановлених тарифів;
5) не допускати змішування відходів, що можуть бути відновлені, з відходами, що не можуть бути відновлені;
6) вести облік відходів, що утворилися в результаті їхньої діяльності, та подавати відповідну звітність;
7) розробляти та виконувати плани управління відходами підприємств, установ та організацій у встановленому порядку;
8) забезпечувати утримання в належному санітарному і технічному стані місць утворення та зберігання відходів, а також забезпечувати дотримання встановлених правил техніки безпеки та пожежної безпеки у таких місцях;
9) надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування інформацію про відходи та пов’язану з ними діяльність;
10) призначати відповідальних осіб у сфері управління відходами;
11) відшкодовувати шкоду, заподіяну здоров’ю та майну громадян України, навколишньому природному середовищу, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил управління відходами, відповідно до закону;
12) подавати декларацію про відходи, якщо діяльність такого утворювача відходів призводить до утворення небезпечних відходів або річний обсяг утворення відходів, що не є небезпечними, перевищує 50 тонн.
Додатково врегульований порядок здійснення фітосанітарних заходів та процедур в умовах воєнного стану
05.08.2022 Кабмін вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2022 р. № 398 «Деякі питання здійснення фітосанітарних заходів та процедур в умовах воєнного стану».
Встановлено, що на період воєнного стану територіальні органи Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів здійснюють свої повноваження за принципом екстериторіальності. Особа має право звертатися для отримання документів, адміністративних послуг та проведення фітосанітарних процедур у сфері карантину та захисту рослин до будь-якого територіального органу Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, а також звертатися для проведення фітосанітарної експертизи (аналізу) до будь-якої фітосанітарної лабораторії, включеної до Переліку фітосанітарних лабораторій, за її вибором.
Фітосанітарні процедури не здійснюються на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) згідно з переліком територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), передбаченим Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 “Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1418).
Документи для здійснення фітосанітарних заходів та процедур у сфері карантину рослин подаються особою до територіального органу Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в електронній або паперовій формі шляхом звернення до державного фітосанітарного інспектора, відповідального за відповідну зону обслуговування;
Відстрочили дату набрання чинності Технічним регламентом на косметичну продукцію
Постановою Кабміну від 26.07.2022 відстрочено дату набрання чинності Технічним регламентом на косметичну продукцію до 3 серпня 2024 року.
Дозволено експорт жита і мінеральних добрив
26.07.2022 Кабмін вніс зміни до постанови №1424 від 29.12.2021 та дозволив експорт жита, добрив мінеральних або хімічних, азотних, фосфорних, калійних, та інших добрив.
Для експорту потрібно отримати ліцензію.
Реєстр біометану
22.07.2022 Кабмін затвердив Порядок функціонування реєстру біометану.
Реєстр біометану є електронною системою облікових записів, призначеною для реєстрації поданого до газотранспортної/газорозподільної системи та відібраного з такої системи обсягу біометану, а також для формування гарантій походження біометану, їх передачі, розподілу або анулювання та надання сертифікатів походження біометану.
Держателем та адміністратором реєстру є Держенергоефективності.
Виробник/покупець/споживач біометану, незалежний аудитор, оператор газотранспортної/газорозподільної системи, до газотранспортної/газорозподільної системи якого приєднано виробника біометану, а також інші заінтересовані суб’єкти господарювання, що мають намір здійснювати операції в реєстрі, отримують у реєстрі власний обліковий запис.
Якщо у власності чи користуванні виробника біометану перебуває кілька об’єктів виробництва біометану, обліковий запис створюється для кожного такого об’єкта.
Скасовано перелік товарів критичного імпорту
07.07.2022 Кабмін вніс зміни до змін до постанови Кабінету Міністрів України №153 від 24.02.2022 чим фактично скасував дію переліку товарів критичного імпорту. Тепер для українських підприємств немає обмежень щодо закупівлі товарів за кордоном. Водночас оплата послуг іноземних постачальників можлива тільки, коли ці послуги включені до переліку послуг, робіт, прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), за операціями з імпорту яких рекомендовано Національному банку забезпечити здійснення переказів, який затверджений тією ж постановою №153 від 24.02.2022.
СВЯТОСЛАВ БАРТОШ, керівник Юридичної фірми BARGEN
